- •Лекція № 1
- •Література:
- •Лекція № 2
- •Література:
- •1. В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р.
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор. 93-100
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 101-110
- •Лекція № 3
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Лекція № 4
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 112-120
- •3. Склад та структура внутрішньомашинної інформаційної бази комп 'ютерної облікової системи
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •2. Основні режими роботи.
- •Запуск програми здійснюється :
- •Крім вказання синтетичного рахунку, кожний рахунок має аналітичний
- •Головне меню програми
- •Лекція № 6
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 303-310
- •Лекція № 7
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 334-356
- •Документы- Приход—Счет входящий
- •Журналы-Приходные накладные—ввести на основании
- •Документы - Розница - Розничная накладная
- •Лекція № 8
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 448-451
- •Лекція № 9
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 488-496
- •Лекція № 10
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 401-410
- •Лекція № 11
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 411-418
- •Звіт про використання коштів виданих на відрядження або підзвіт.
- •Лекція № 12
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 507-517
- •Лекція № 13
- •Література:
- •В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : кнеу, 1997р
- •Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : пп «Рута», 2002 р. Стор 518-521
2. Основні режими роботи.
Режими роботи в програмі 1"С:Бухгалтерия" |
„1 С: Предприятие 7.7"
-
У мережевій версії режим застосовується при роботі кількох бухгалтерів з однією базою даних. Використовується для введення господарських операцій бухгалтером у випадку використання однокористувацької версії.
«1С: Предприятие
Монопольно»
-
Використовується тільки в мережевій версії програми, призначений для запуску прграми
в однокористувацькому режимі. Використовується головним бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду.
„Конфигуратор”
Призначений для налагодження програми – для зміни структури даних (налагодження аналітичного обліку, створення форм документів та звітів і програмування алгоритмів облікових розрахунків). Використовується головним бухгалтером та спеціалістами з налагодження програми. |
„Отладчик”
-
Призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами.
„Монитор”
-
Призначений для здійснення контролю дій користувачів щодо зміни облікових даних або параметрів налагодження, які фіксуються і запам’ятовуються програмою. Використовується головним бухгалтером або аудитором (контролером).
Зауважимо, що під терміном „конфігурація” розуміють структуру облікових даних, що встановлюється на комп’ютері при створенні нової інформаційної бази (План рахунків, довідники аналітичного обліку, форми документів). В програмі „1С: Бухгалтерія 7.7” конфігурація складається з трьох взаємопов’язаних складових частин:
структури метаданих;
набору інтерфейсів користувачів;
набору прав.
3). Сервісні можливості програми “1С:Бухгалтерія”
Програма дуже проста в засвоєнні. Методи та прийоми роботи з нею інтуітивно зрозумілі для користувача непрофесіонала. Більш глибоке засвоєння програми може відбуватися поступово, по мірі роботи з нею.
Програма має зручний інтерфейс користувача – набір засобів, які надає програма для більш зручного спілкування з людиною.
Конфігурація «Бухгалтерский учёт для Украины» стандартна і методологія бухгалтерського та податкового обліку відповідає чинному законодавству.
Для розв’язання завдань автоматизації бухгалтерського обліку програма використовує:
план рахунків, якій містить настройку аналітичного, валютного та кількісного
обліку;
довідник валют;
набір довідників для формування первинних документів та ведення списків об’єктів аналітичного обліку;
набір документів, призначених для ведення, збереження та друкування первинних документів, а також для автоматичного формування бухгалтерських проведень;
набір констант, що використовуються для настроювання загальних параметрів ведення обліку на конкретному підприємстві;
набір звітів, що містять різноманітну підсумкову інформацію;
оперативні бухгалтерські звіти (оборотно-сальдові відомості, картки рахунків);
спеціалізовані звіти;
регламентовані звіти (баланс, звіт про фінансові результати).
Набір документів, які автоматизують ведення господарських операцій, розрахований на ведення найбільш важливих розділів б/о.
Програма надає можливість вести податковий облік:
облік валових доходів і витрат;
облік балансової вартості основних засобів та валюти;
облік податкового зобов’язання та кредитів з ПДВ.
Програма має гнучкі можливості організації обліку:
синтетичний облік за багаторівневим планом рахунків;
облік за декількома планами рахунків;
облік за декількома підприємствами в одній або різних базах.
4). Організація спілкування з програмою.
