- •12. Класи пам'яті даних 100
- •13. Робота з файлами 106
- •14. Посилання 111
- •Склад мови
- •Алфавіт мови
- •Лексеми
- •Ключові слова
- •Ідентифікатори
- •Константи
- •Символьні рядки
- •Знаки операцій, роздільники, коментарі
- •Типи даних
- •Класифікація типів даних
- •Цілочислові типи
- •Дійсні типи
- •Оголошення змінних і констант
- •Переліки
- •Структура програми
- •Функція main
- •Область дії змінної
- •Введення і виведення даних
- •Функції стандартної математичної бібліотеки
- •Вирази і операції
- •Поняття виразу, операнда, операції
- •Порядок виконання операцій
- •Арифметичні операції
- •Порозрядні операції
- •Операції порівняння
- •Логічні операції
- •Операції присвоєння
- •Умовна операція
- •Операція визначення розміру sizeof
- •Узгодження типів у виразах
- •Умовні оператори
- •Оператори
- •Умовний оператор if
- •Оператор вибору switch
- •Оператори циклу
- •Цикл з параметром. Оператор for
- •Цикл з передумовою. Оператор while
- •Цикл з постумовою. Оператор do while
- •Оператори переходу
- •Використання псевдовипадкових чисел
- •Одновимірні масиви
- •Багатовимірні масиви
- •Символьні рядки
- •Вказівники
- •Оголошення вказівника, операції, пов’язані з вказівниками
- •Адресна арифметика
- •Void – вказівники, типізація вказівників
- •Звертання до елементів масивів через вказівники
- •Масиви символьних рядків і масиви вказівників
- •Динамічне виділення пам’яті
- •Структури і об’єднання
- •Оголошення і ініціалізація структур
- •Звертання до елементів структур
- •Перейменування типів
- •Об’єднання
- •Поля бітів
- •Директиви препроцесора
- •Призначення директив препроцесора
- •Директива включення #include
- •Директиви макропідстановок #define I #undef
- •Директиви умовної компіляції
- •Директиви #ifdef, #ifndef
- •Функції
- •Структура функції
- •Виклик функцій. Прототипи функцій
- •Взаємодія фактичних і формальних параметрів функцій
- •Inline – функції
- •Масиви і символьні рядки як параметри функцій
- •Використання кваліфікатора const в оголошеннях параметрів
- •Багатовимірні масиви як параметри функцій
- •Опрацювання структур у функціях
- •Вказівники на функції
- •Рекурсивні функції
- •Класи пам'яті даних
- •Клас пам'яті, час існування і видимість об’єкта
- •Область дії глобальних і локальних змінних
- •Специфікатори класів пам'яті
- •Специфікатори глобальних змінних
- •Багатофайлові програми
- •Робота з файлами
- •Звертання до файлів
- •Послідовний запис до файлу і послідовне читання з файлу
- •Файли з довільним доступом
- •Посилання
- •Призначення посилань
- •Передача аргументів функцій як посилань
Умовна операція
Цю операцію також називають операцією вибору операнда. Вона виконується над трьома операндами (єдина тернарна операція С++) і записується так:
вираз_1 ? вираз_2 : вираз_3
Якщо значення виразу 1 істинне (не дорівнює нулю), то результатом умовної операції є значення виразу 2. Якщо значення виразу 1 хибне (дорівнює нулю), то результатом умовної операції є значення виразу 3. У багатьох випадках замість умовного оператора if можна використовувати умовну операцію, що дозволяє скоротити програму та зробити її більш наочною.
#include <iostream>
using namespace std;
int main(){
int a = -1, b = 2, t;
t = a > b ? a : b;
cout << "max(a,b) = " << t << endl; // 2
t = a > 0 ? a : -a;
cout << "abs(a) = " << t << endl; // 1
}
Операція визначення розміру sizeof
Унарна операція sizeof повертає обсяг пам'яті, який займає або потребує її операнд. Обсяг пам'яті визначається в байтах. Формат запису операції:
sizeof (тип)
sizeof ім’я_змінної
В якості прикладу використання операції визначення розміру знайдемо типи основних типів даних мови програмування С++ для компілятора Microsoft Visual Studio 2010.
#include <iostream>
using namespace std;
int main(){
cout << "sizeof (float)\t"
<< sizeof (float) << endl; // 4
cout << "sizeof (double)\t"
<< sizeof (double) << endl; // 8
cout << "sizeof (long double)\t"
<< sizeof (long double) << endl; // 8
cout << "sizeof (char)\t"
<< sizeof (char) << endl; // 1
cout << "sizeof (short int)\t"
<< sizeof (short int) << endl; // 2
cout << "sizeof (int)\t"
<< sizeof (int) << endl; // 4
cout << "sizeof (long int)\t"
<< sizeof (long int) << endl; // 4
cout << "sizeof (long long int)\t"
<< sizeof (long long int) << endl; // 8
}
Визначимо обсяг пам'яті, необхідний для збереження результатів обчисленні різних виразів. В першому випадку тип результату int, в другому – double.
#include <iostream>
using namespace std;
int main(){
cout << sizeof (1 + 1) << endl; // 4 - int
cout << sizeof (1. + 1.) << endl; // 8 - double
}
Узгодження типів у виразах
Існують дві схеми узгодження типів операндів у виразах: арифметичні перетворення типів і перетворення типів в операціях присвоєння.
Арифметичні перетворення типів застосовуються при узгодженні типів операндів в арифметичних і порозрядних операціях, а також в операціях порівняння. Вони базуються на «підтягуванні» операнда молодшого типу до старшого (цей процес ще називають просування типів – type promotion). Встановлено таку ієрархію типів:
char < short ≤ int ≤ long < float < double < long double
Для цілих типів додатково діє умова
signed тип < unsigned тип
Підтягування типів виконується за такою схемою:
всі операнди з типами char і short розширяються до типу int;
якщо старший операнд є одним з цілочислових типів, а молодший є цілим зі знаком, то молодший операнд розширюється до старшого через розмноження біта знака;
якщо старший операнд є цілим, а молодший – без знакове число, то молодший операнд доповнюється до розміру старшого нульовими бітами;
перетворення signed тип у unsigned тип не змінює двійкового коду числа;
якщо старший операнд є дійсним, а молодший – цілим, то виконується перетворення цілого типу в дійсний;
якщо обидва операнди є дійсними, то молодший розширюється до розміру старшого.
В операціях присвоєння діє правило перетворення типу виразу, записаного справа від знака =, до типу змінної чи l-операнда, яким присвоюється значення даного виразу. При цьому:
якщо тип змінної (l-операнда) зліва від знаку = старший за тип виразу справа від знаку =, то тип виразу підтягується до типу змінної за схемою, описаною вище;
якщо тип змінної (l-операнда) зліва від знаку = молодший за тип виразу справа від знаку =, то значення змінної перетворюється (обрізається) до типу змінної.
Пониження типів пов’язане з такими перетвореннями:
перетворення числового значення старшого дійсного типу до молодшого дійсного типу за умови, що воно потрапляє в діапазон значень молодшого типу, реалізується зменшення (через округлення) точності мантиси; інакше результат перетворення не визначений;
перетворення числового значення цілого типу до одного з молодших типів виконується через відкидання зайвих старших байтів числа; відкинуті старші байти втрачаються, що може призвести до втрати старших значущих розрядів числа, а для знакових типів додатково може відбутись зміна знака обрізаного числового значення;
перетворення unsigned тип у signed тип не змінює розмір та двійковий код числа, старший біт стає знаковим розрядом нового знакового числа; якщо він дорівнює одиниці – число вважається від’ємним;
перетворення значення дійсного типу до цілого полягає у відкиданні (без округлення) дробової частини числа; якщо ціла частина числа перевищує межі, допустимі для цілих типів, то результат перетворення не визначений.
