3. Складові частини національної мови, причини їх існування.

Національна мова — мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, котра разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов'язково має літературну форму існування.

Поняття національна мова охоплює загальнонародну українську мову - як літературну, так і діалекти, професійні і соціальні жаргони, суто розмовну лексику. Вищою формою національної мови є літературна мова.

4. Функціональний стиль. Стилі сучасної української літературної мови.

Функціональний стиль – це різновид літературної мови, що є сукупністю виразних засобів і способів їх поєднання в тексті для реалізації функції спілкування в певній сфері діяльності.

У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі:

• Науковий

• Офіційно-діловий

• Масової інформації

• Розмовний

• Дещо окремо стоять стилі художньої літератури і

• конфесійний

---Наявність конкретних видів спілкування зумовили формування в межах кожного функціонального стилю своїх різновидів – підстилів.

---Кожен стиль найкраще виражає певний зміст у конкретній сфері діяльності з визначеною метою.

Специфічні ознаки_стильові риси функціональних стилів:

• Стислість – розгорнутість;

• Емоційність – не емоційність (сухість);

• Стандартність – унікальність;

• Образність – необразність;

• Точність – приблизність та ін.

5. Науковий стиль української мови: функції та сфера застосування, підстилі і жанри.

Науковий стиль – це стиль літературної мови, що обслуговує всі ділянки наукових знань, сферу науки; функцією такої діяльності є вироблення й осмислення об’єктивних знань про дійсність.

Мета наукового тексту – доведення істинності певних знань, гіпотези тощо.

Основні завдання:

• Інформування,

• Пізнання,

• Вплив.

Виділяють:

1. Суто наукові тексти, призначені для вузького кола фахівців, науковців;

2. Наукові тексти для широкого загалу;

3. Тексти, призначені для навчання;

4. Тексти, що пов’язані з технічним описом певних явищ, предметів та інше.

Підстилі:

1. Власне науковий;

2. Науково-популярний;

3. Навчально-науковий;

4. Науково-технічний.

Жанри:

• Стаття;

• Монографія;

• Дисертація;

• Лекція;

• Автореферат;

• Курсова робота;

• Доповідь;

• Підручник та ін..

Названі жанри повинні відзначатися:

• Ясністю;

• Логічністю;

• Однозначністю;

• Об’єктивністю;

• Докладністю – тобто відповідати основним рисвм стилю.

Науковий текст повинен бути зрозумілим і доступним адресатові, допомагати йому в пізнанні явищ, предметів тощо.

6. Розмовно-побутовий стиль української мови: функції та сфера застосування, підстилі і жанри.

Розмовно-побутовий стиль – це стилі літературної мови, що обслуговує невимушене спілкування людей у побуті, у сім'ї, на виробництві.

2 різновиди підстилів:

• Розмовно-побутовий;

• Розмовно-офіційний.

Основне призначення – здійснювати функцію спілкування, впливу.

Особливі риси:

Емоційність;

Економія мовних засобів і їх надлишковість;

Широка стандартизація мови і її індивідуалізація;

Прив’язніть текстів до ситуації.

Жанри: