42 Запобігання і протидія корупції в органах місцевого самоврядування

• конфіскація отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом (стаття 172-4 КУАП);

• конфіскація дарунка (пожертви) (стаття 172-5 КУАП).

Однак зазначені стягнення йдуть на користь держави, а не місцевого самоврядування.

Стаття 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом.

Порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу від такої діяльності.

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за винятком депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі), народних засідателів і присяжних.

Стаття 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)

Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) -

тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви).

Порушення встановленої законом заборони щодо одержання дарунка (пожертви) -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такого дарунка (пожертви).

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" .

Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю

Неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Стаття 172-7. Порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів

Неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів -

тягне за собою накладення штрафу від десяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. 1. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

2. У цій статті під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Стаття 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень

Незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Стаття 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції

Невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення -

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

{Кодекс доповнено главою 13-А згідно із Законом № 3207-VI від 07.04.2011}

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Номер статті	Назва статті
189	Вимагання
191	Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
206	Протидія законній господарській діяльності
232	Розголошення комерційної таємниці
235-1	Зловживання повноваженнями
235-2	Перевищення повноважень
235-3	Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
235-4	Комерційний підкуп
235-5	Підкуп особи, яка надає публічні послуги
253	Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
358	Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
364	Зловживання владою або службовим становищем
364-1	Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
365	Перевищення влади або службових повноважень
365-1	Перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
365-2	Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
366	Службове підроблення
367	Службова недбалість
368	Одержання хабара
368-2	Незаконне збагачення
368-3	Комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми
368-4	Підкуп особи, яка надає публічні послуги
369	Пропозиція або давання хабара
369-2	Зловживання впливом
370	Провокація хабара або комерційного підкупу

Що-ж до кримінальної відповідальності за корупцію, то тут варіантів набагато більше:

- Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364);

- Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми(ст. 364-1);

- Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2);

- Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 364);

- Незаконне збагачення (ст. 368-1);

- Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-3);

- Підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4);

- Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369);

- Зловживання впливом (ст. 369-2);

- Провокація підкупу(ст. 370).

Суб’єктом згаданих злочинів є здебільшого «службові особи» як державних та комунальних підприємств, установ і організацій, так і приватних структур.

Кримінальний кодекс дає самостійне визначення «службовим особам», котре не узгоджується з термінологією, якою оперує Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Корупційний же закон, визначаючи суб’єктів корупції використовує поняття «посадові особи», «працівники», «особи, які обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків» тощо.

За таких обставин логічним буде припустити, що деякі «суб’єкти корупції» з числа «рядових» працівників юридичних осіб - у разі одержання ними неправомірної вигоди все ж-таки уникнуть будь-якої відповідальності, оскільки не зважаючи на згадування про них у антикорупційному законі, конкретного складу злочину для них законодавець не передбачив.

Проте, це ще не значить, що правоохоронці не намагатимуться їх до такої відповідальності притягти, «натягнувши» їм певний склад злочину (як, на жаль, досить часто трапляється останнім часом).

А ось відповідальності за підкуп, або спробу підкупу осіб, які обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, уникнути напевно не вдасться нікому (у тому числі й рядовим працівникам компаній, котрі реалізують яку-небудь «програму лояльності».

Принагідно слід нагадати, що деякі нормативні акти вже й раніше встановлювали певні обмеження пов’язані з отриманням неправомірної вигоди для окремих категорій працівників.

При цьому нічого спільного з «корупцією» ці обмеження не мають.

Так, стаття 78-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я, декларує, що медичні і фармацевтичні працівники під час здійснення ними професійної діяльності не мають права:

1) одержувати від суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників неправомірну вигоду;

2) одержувати від суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення, їх представників зразки лікарських засобів, виробів медичного призначення для використання у професійній діяльності (крім випадків, пов'язаних з проведенням відповідно до договорів клінічних досліджень лікарських засобів або клінічних випробувань виробів медичного призначення);

3) рекламувати лікарські засоби, вироби медичного призначення, у тому числі виписувати лікарські засоби на бланках, що містять інформацію рекламного характеру, та зазначати виробників лікарських засобів (торговельних марок);

4) на вимогу споживача під час реалізації (відпуску) лікарського засобу не надавати або надавати недостовірну інформацію про наявність у даному аптечному закладі лікарських засобів з такою самою діючою речовиною (за міжнародною непатентованою назвою), формою відпуску та дозуванням, зокрема приховувати інформацію про наявність таких лікарських засобів за нижчою ціною.

За порушення вимог цієї статті медичні і фармацевтичні працівники несуть відповідальність, передбачену законодавством, а саме статтею 44-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вона зокрема встановлює адміністративну відповідальність для медичних і фармацевтичних працівників у формі штрафу в розмірі від 5 100 до 20 400 грн.

За цією статтею мають нести відповідальність ті лікарі та фармацевти, котрі не підпадають під визначення «суб’єктів корупції» передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (наприклад: лікарі, що практикують як фізичні особи-підприємці) та ті, яких не вдасться притягнути до кримінальної відповідальності через відсутність в їх діях складу корупційних злочинів (наприклад: лікарі – що хоч і є працівниками державних або комунальних установ, проте не мають організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків).

Якщо поглянути на ситуацію с позицій функціонування програм лояльності лікарів, котрі використовується деякими фармацевтичними компаніями, то слід зазначити, що їх використання, в залежності від статусу лікаря або фармацевта, може мати наслідком притягнення лікаря до адміністративної відповідальності або за статтею 44-2 КУпАП (порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності), або за статтею 172-5 КУпАП (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви)).

До речі, на питання, за якими ознаками відрізнити «неправомірний дарунок» від «неправомірної вигоди», законодавство також відповіді не дає. Проте відповідальність медичних працівників за отримання «неправомірного подарунка», набагато менша (до 1700 грн.), ніж за одержання «неправомірної вигоди» (до 20 400 грн.).

Зрозуміло лише одне, відтепер будь-які медичні працівники повинні вкрай глибоко замислитись над підставами отримання ними грошових коштів, іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, особливо від підприємств, які здійснюють виробництво та/або реалізацію лікарських засобів.

Відповідальності вдасться уникнути, лише у разі, коли отримання будь-якої вигоди буде ґрунтуватись на безумовно законних підставах (трудовий договір, договір про надання послу

Разом з тим новий закон і розширює перелік суб’єктів, поширюючи свою дію відтепер не лише на державних службовців, на представників органів місцевого самоврядування, а й на представників, посадових осіб, юридичних осіб публічного права, тобто підприємств, установ, організацій, які фінансуються за рахунок держбюджету, але там працівники не мають статусу державного службовця...   Дуже багато речей змішано, в тому числі як і фінансовий контроль. Закон є базовим. І таких суттєвих змін на першому етапі перший час не внесе. Але ж на свідомість чиновників, взагалі суспільства (ми сподіваємося на це) вплине.  – Норма про те, що разова покупка держслужбовця і осіб, про яких ми тут говорили, має не перевищувати 80 тисяч гривень.   Для прикладу, в європейських країнах декларується, як правило, покупка, яка дорівнює середньомісячній зарплатні – це десь 5 тисяч євро. А у нас бідна країна, за рівнем життя дуже бідна країна, але у нас виходить, що разова покупка для чиновника може бути 8 тисяч євро!   Стаття 8 закону, який вступив сьогодні в дію, каже, що держчиновник показує, які подарунки він може собі приймати від людей, які ні.   Але при цьому не містить, мені так видається, закон якихось суворих покарань. Там штрафи. А штрафи у нас – це таке поняття…   Нещодавно в інтерв’ю Прем’єр-міністр сказав, що він ось відкладав собі непомітно для себе гроші і назбирав, відклав мільйон гривень! Для простого громадянина – це трошки якась космічна цифра!  

При набранні законної сили рішенням суду щодо притягнення до адміністративної чи до кримінальної відповідальності особа має бути звільнена із служби протягом трьох днів.

Незважаючи на те, що за порушення обмежень, пов’язаних з одержанням подарунків, передбачена адміністративна відповідальність і санкція у вигляді штрафу, при набранні законної сили рішенням суду щодо притягнення до адміністративної чи до кримінальної відповідальності незалежно від цього особа має бути звільнена із служби протягом трьох днів з дня одержання відповідним органом копії такого судового рішення. Тому крім штрафу особа втратить ще й роботу, якщо порушить ці обмеження.   це дуже хороша норма, тому що експерти впродовж десятиліть кажуть про те, що непотрібно державними чиновниками поповнювати наші тюрми задля того, щоб боротися з корупцією, оскільки чиновник має невелику зарплатню, і саме суспільство, можливо, його підштовхує до порушення законодавства. А от втрата посади може бути дуже дієвим фактором.   неправомірне сприяння. це одне з обмежень щодо неправомірного сприяння у призначені на посаду, що чиновникам забороняється, саме неправомірно сприяти у призначенні на посаду.   Тут досить зрозуміло, що неправомірне сприяння передбачає порушення законодавства при вирішенні питання про призначення на ту чи іншу посаду з метою одержання неправомірної вигоди. Так звучить стаття 6.   – Щодо того, як регламентує закон ставлення (я такий термін тут використаю) посадових осіб до своїх родичів, сприяння їм у тому, щоб вони, можливо, просувалися по службі десь? І дуже часто це робиться опосередковано – через кілька колін.   Чи закон дозволяє справді довести у суді, що хтось неправомірно дозволяв своїм родичам вирішувати якісь, можливо, навіть бізнесові питання?  Закон передбачає якщо особа очолює якийсь орган, то його близькі особи не можуть працювати у цьому органі.

Закон передбачає заборону близьким особам перебувати у безпосередньому підпорядкуванні один одному. І це, власне, означає, що якщо особа очолює якийсь орган, то його близькі особи не можуть працювати у цьому органі відповідно. І таким чином це один з факторів, який запобігатиме незаконному або необ’єктивному просуванню своїх близьких осіб по службі. І крім цього закон ще передбачає, що особа не має права брати участь у роботі колегіального органу, якщо вирішується питання призначення чи обрання на посаду близької людини. Тобто, навіть в роботі колегіальних органів особа не повинна брати участі при прийнятті рішення, якщо стоїть питання про призначення її близької людини.

Посилення обмежень для публічних службовців

Публічним службовцям забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, у тому числі:

• неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);

• неправомірно сприяти призначенню на посаду особи;

• неправомірно втручатися у діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб;

• неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

Крім того, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

Також особам, уповноваженим на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, заборонено безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб. Винятком є ті дарунки, які даровані від близьких осіб, або відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність (для останніх – вартість таких подарунків не повинна перевищувати 50 % мінімальної заробітної плати, а в рік сукупно не перевищувати однієї мінімальної заробітної плати).

Закон встановлює обмеження для певного кола службовців щодо перебування у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб. До них належать подружжя, діти, батьки, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із публічним службовцем.

Доцільно завважити на норму, якої раніше не було в українському антикорупційному законодавстві, але яка випливає з положень Конвенції ООН проти корупції – обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування. Законом встановлено, що публічним службовцям, які звільнилися з посади або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення забороняється:

• укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з підприємствами, установами чи організаціями незалежно від форми власності, якщо особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих підприємств, установ чи організацій;

• розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, установлених законом;

• представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган (органи), в якому (яких) вони працювали.