2.3.4. Спецперевірка як фактор якісного відбору кандидатів на публічну службу

З метою підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад у державній службі, службі в органах місцевого самоврядування, а також внутрішніх справ, прокуратури, митної та податкової служби запроваджено комплексну спеціальну перевіркущодо цих кандидатів. До 1 січня 2012 року подібна перевірка проводилася щодо значно меншої кількості посад. Тепер спецперевірка проводитиметься щодо всіх осіб, які претендують на посади держслужбовців, посадовців органів місцевого самоврядування. Перевірці підлягатимуть відомості щодо судимості, у тому числі і за порушення антикорупційного законодавства, громадянства, доходів, наявності корпоративних прав, освіти, стану здоров’я та інших відомостей, вимога щодо подання яких встановлена законом. Тобто це буде комплексне вивчення інформації про особу, яка бажає стати державним службовцем.

Необхідно зазначити, що для проведення спеціальної перевірки залучаються Міністерство внутрішніх справ, Мін’юст, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Державна податкова служба, Державна міграційна служба України, що безумовно свідчить про системний підхід до цього питання.

Проведення перевірки можливе лише за наявності письмової згоди кандидата. За відсутності такої згоди спеціальна перевірка не проводиться, а питання про призначення особи на відповідну посаду не розглядається. Закон також прямо забороняє призначення на посади осіб, щодо яких спецперевірка виявила недостовірність поданої інформації.

Згідно з Законом 25 січня цього року Президент України підписав

Указ № 33/2012, яким затверджено Порядок організації проведення спеціальної перевірки. Таким чином, сьогодні наявні всі юридичні підстави для реалізації нового механізму прийняття на державну службу, визначеного відповідними положеннями законів України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про державну службу».

Декларування майна, доходів та видатків службових осіб як превентивний антикорупційний захід

У новому антикорупційному Законі передбачено не тільки щорічне декларування майна та доходів службових осіб, а також декларування їх видатків. Тобто, крім відомостей про майно та доходи за рік, у декларації подають відомості про витрати, наприклад, при придбані нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів або утримання цього майна. Форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру затверджено самим Законом. Декларацію за звітний період (попередній рік) публічні службовці подають до 1 квітня за місцем роботи.

Крім того, Закон зобов’язує публікувати ці декларації досить широку категорію політиків та керівників – від Президента та нардепів до всіх міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади, голів місцевих рад, мерів і їх заступників.

Етична поведінка службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів

Новацією Закону є запровадження норм, які регламентують питання етичної поведінки службових осіб, недопущення та врегулювання конфлікту інтересів. Наразі своєрідним етичним кодексом для державних службовців є Загальні правила поведінки державного службовця. Ці правила мають силу нормативно-правового акта (затверджені наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби та зареєстровані в Міністерстві юстиції України), та містять розділ – «Врегулювання конфлікту інтересів».

Варто зазначити, що у Національній антикорупційній стратегії на

2011-2015 роки серед основних причин виникнення і поширення корупції в Україні першою причиною зазначено недостатній рівень доброчесності окремих осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність за корупційні правопорушення

Значно посилено відповідальність за корупційні правопорушення. Якщо у старому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, наразі Закон передбачає 4 види відповідальності – кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. При цьому, відомості про осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр формується та ведеться Міністерством юстиції України.

Крім того, особи, яких притягнуто до кримінальної чи адміністративної відповідальності, підлягають звільненню з відповідних посад, про що державні органи та органи місцевого самоврядування повинні інформувати Національне агентство України з питань державної служби.