15.2. Застосування лакофарбових матеріалів

Властивості лакофарбових матеріалів залежать від властивостей зв’язуючих, пігментів та інших вихідних компонентів, їх в’язкості, дисперсності, адгезії до поверхні тощо. У сумішах, які розбавляються водою використовують гашене вапно у вигляді вапняного молока. Вапняні фарби застосовують для офарблення цегляних стін та штукатурок. Більш довговічні та атмосферостійкі цементні фарби, які застосовують при опорядженні фасадів для умов підвищеної вологості. Для підвищення водоутримуючої здатності цементу до їх складу вводять вапно і хлорид кальцію. Водостійкість цементних сумішей зростає в присутності добавок гідрофобізуючих речовин.

З використанням калійного розчинного скла отримують силікатні фарби, які є атмосферостійкі, мають широку кольорову палітру, досить високе зчеплення з кам’яною основою. До вапняних, цементних та силікатних фарб необхідно вводити лугостійкі пігменти.

Для офарблення штукатурок сухих приміщень та дерев’яних поверхонь застосовують клейові фарби, в розчин яких вводять пігменти та крейду. Більш водостійкими, порівняно із кістковим та міздровим клеєм, є казеїнові суміші.

Значно розповсюдженими для опоряджувальних робіт та антикорозійного захисту металевих конструкцій є олійні фарби. Найбільш атмосферостійкими та довговічними є суміші на натуральних оліфах. У сумішах олійних фарб, призначених для офарблення сталевих конструкцій, як пігмент застосовують алюмінієву пудру, цинкові білила, цинкові та свинцеві крони, залізний та свинцевий сурик, оксид хрому.

Для створення гідроізоляційного покриття на поверхні бетону застосовують лаки і фарби у вигляді розчинів або водних емульсій полімерів, які дозволяють створити щільну, водостійку та еластичну полімерну плівку. Високу атмосферо- та водостійкість мають покриття із поліхлорвінілових, епоксидних та інших смол. Для гідроізоляції бетонних і залізобетонних конструкцій та антикорозійного захисту металів застосовують також бітумні лакофарбові матеріали.

163