Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
104.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
110 Кб
Скачать
☆

Лінгвістичний аспект

Стосується досліджень мовних проблем, оскільки мова є основним засобом спілкування під час видобутку знань.

Можна виділити три прошарки:

  • Спільний код

  • Понятійна структура

  • Словник користувача

Спільний код

Вирішує проблему гармонії між професійною термінологією експерта та повсякденною літературною мовою аналітика і складається з:

  • Загальна наукова термінологія

  • Спеціальні поняття з професійної літератури

  • Елементи повсякденної мови

  • Неологізми, що сформовані під час сумісної роботи

  • Професійний жаргон

Схема спілкування складається з двох компонентів:

  • V1 - мова, якою спілкується експерт

  • V2 – мова аналітика

Їх відмінність обумовлює мовний бар’єр в спілкуванні.

Мова аналітика складається:

  • Загальнонаукова термінологія

  • Терміни предметної області

  • Побутова розмовна мова.

Мова експерта:

  • Загальнонаукова мова

  • Спеціальна термінологія

  • Побутова мова

  • Неологізми, професійний жаргон

Спільний код має вигляд

Згодом спільний код перетворюється в семантичну сітку, що є праобразом поля знань предметної області. На цьому прошарку відбувається вивчення та керування процесом розробки спеціальної проміжної мови, що потрібна для взаємодії аналітика і експерта

Понятійна структура

Особливістю природного інтелекту та пам’яті є зв’язність всіх понять у єдиній понятійній структурі. Тому, для розробки бази знань потрібним є не словник, а швидше енциклопедія, в якій всі терміни містяться у словникових статтях з посиланням на інші терміни.

Робота аналітика у цьому прошарку полягає у побудові зв’язаних фрагментів і є підготовкою до етапу концептуалізації.

Робота по складанню словника потребує легкості маніпулювати термінами і широкого словникового запасу аналітика, тому що він самостійно розробляє словник ознак. Чим ширше і повніше є понятійний код, тим повнішою є база знань. Аналітик знає про труднощі відносно вербалізації образів і уявлень, тому варто підказувати експерту слова та вирази для побудови нових лексичних конструкцій.

Здібність до словесної інтерпретації залежить від статі аналітика. Жінки традиційно надають більшої значущості невербальним компонентам і мають ширший вербальний запас ознак. Це стосується сприйняття не лише у повсякденному середовищі, а й у професійному. Залежно від статі алфавіти для вербалізації ознак суттєво різняться.

Словник користувача

Професійний рівень кінцевого користувача нажаль не дозволяє застосувати спеціальну мову предметної області у повному об’ємі. Тому, виникає потреба у формуванні окремого словника для створення дружнього інтерфейсу з користувачем.

Для розробки користувацького інтерфейсу потрібна додаткова доробка словника спільного коду з метою збільшення доступності і прозорості системи.

Деколи розробляються два словники термінів: для професіоналів і для нефахівців літературною мовою без вживання спеціальних термінів.

Гносеологічний аспект

Гносеологія – розділ філософії, що пов’язаний з теорією відображення дійсності у свідомості людини. Пізнання супроводжується створенням нових понять і теорій. При створенні бази знань експерт іноді вперше формулює деякі закономірності. Гносеологічний аспект об’єднує методологію отримання нового знання.

Процес пізнання скеровано на створення внутрішньої інтерпретації навколишнього світу у свідомості людини. Під час бесіди експерта з аналітиком можуть народжуватися нові знання, усвідомлюється ряд закономірностей та співвідношень предметної області.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]