Гносеологічний ланцюжок

Факт – Узагальнений факт – Емпіричний закон – Теоретичний закон

Такий підхід узгоджується зі структурою знання, яке має два рівні:

• Емпіричний. Спостереження, явища.

• Теоретичний. Закони, абстракції, узагальнення.

Основними критеріями аспекту є внутрішня узгодженість, системність, об’єктивність, історизм.

Внутрішня узгодженість

Складність емпіричних знань полягає у тому, що факти не узгоджуються між собою, визначення є протирічать, критерії розмиті і аналітику непотрібно згладжувати ці недоліки емпірики.

Характеристики: модальність, протиріччя, неповнота.

• Модальність знання – це можливість існування в різних категоріях, тобто частина закономірностей є можливою, інша є обов’язковою тощо.

• Протиріччя емпіричного знання – це природній наслідок основних законів діалектики і є відправною точкою у роздумах експерта.

• Неповнота емпіричного знання пов’язана з неможливістю повного опису предметної області. Задача аналітика полягає в обмеженні «неповноти» певними межами, тобто потрібно ввести ряд обмежень і припущень, що спрощують проблему.

Системність

Системно-структурний підхід до пізнання орієнтує аналітика на розгляд любої предметної області з позиції закономірностей системного цілого і взаємодії його складових. Всі процеси і явища можна розглядати як множину дрібніших підмножин (ознак, деталей) і навпаки, любий об’єкт можна розглядати як елемент вищого класу узагальнень. Системний підхід дозволяє побачити ієрархічну організацію знань.

Об’єктивність

Процес пізнання є суб’єктивним і залежить від особливостей суб’єкта, починається з опису фактів і збільшується в міру зростання ідеалізації об’єктів. Об’єктивність знання потребує глибини розуміння проблеми.

Розуміння – це процес роз’яснення об’єкта з точки зору суб’єкта. Це складний процес, що відбувається в глибині людської свідомості і потребує мобілізації всіх інтелектуальних і емоційних здібностей людини. Отже, аналітик має зосередитися на розумінні проблеми.

Люди, що успішно вирішують інтелектуальні задачі, більшу частину часу витрачають на розуміння їх природи, і навпаки, якщо відразу шукати рішення, то його можна й не знайти.

Історизм

Цей критерій пов’язаний з розвитком, оскільки пізнання теперішнього є пізнанням минулого. Аналітик має розглядати процеси з врахуванням часових змін, як зв’язок з минулим і майбутнім.

10