Висновки

Отже, можемо зробити наступнi висновки i узагальнення:

Соціально-педагогічна діяльність є видом професійної діяльності, спрямована на створення умов у соціумі для гармонійного розвитку особистості, гуманізації її відносин з іншими людьми, надання людині допомоги в той момент, коли вона цього потребує, бо не в змозі вирішити самостійно свої проблеми. За своїм призначенням соціальний педагог зосереджує зусилля на виявленні та подоланні негативних явищ в дитини, відхилень у її поведінці. Кваліфіковану допомогу може надати лише той соціальний педагог, який має високий рівень сформованості педагогічної культури, котрий не тільки знайомий з Кодексом етики, але й постійно спирається на його положення в своїй професійній діяльності.

Соціальний педагог – професійний працівник соціуму, фахівець з виховної роботи з дітьми, їх батьками, дорослим населенням у сімейно-побутовому мікросередовищі та його оточенні; з підлітками, молодіжними групами та об'єднаннями, з організації культурно-дозвіллєвої, фізкультурно-оздоровчої, трудової, ігрової та інших видів діяльності, групового спілкування, технічного, художнього та інших видів творчості дітей і дорослого населення в соціумі.

Важливе місце посідає сукупність особистих якостей соціального педагога: особлива екстравертна розгорнутість до клієнта, комунікативність, емпатійність, гуманність, високий рівень духовної, загальної культури, організаторські здібності. Соціальний педагог повиннен мати такі базові характеристики: психологічна освіченість; вміння аналізувати соціальні явища та процеси; бачення свого місця і ролі в суспільному житті країни; здатність забезпечити допустиме та доцільне посередництво між особистістю, сім'єю, з одного боку, і суспільством, різними державнимита громадськими структурами, з іншого боку; вміння працювати в умовах неформального спілкування, залишаючись "поза спиною", в позиції неформального лідера, радника, який стимулює, збуджує ініціативу людини до тієї чи іншої діяльності; вміння впливати на спілкування, стосунки між людьми, на ситуацію в мікросоніумі, сприяти позитивному вирішенню конфліктів; активізувати зусилля індивідів, груп, общин на вирішення своїх проблем, вміння обговорювати "гострі" теми в позитивному емоційному настрої, без висловлювання погроз; вміння виявляти інформацію, збирати факти необхідні для підготовки "Соціальної історії клієнта", "Історії розвитку дитини", інших документів; вміння виявляти потреби і проблеми людей, груп, общин і розробляти новаторські ідеї щодо їх вирішення; вміння організовувати дослідження , інтерпретувати та використовувати наслідки досліджень, опублікованих в професійній літературі; вміння забезпечити міжінституційні зв'язки в суспільстві; вміння виявляти соціальні потреби і доводити їх до громадськості, законотворчих інститутів, фінансових закладів тощо.

Соціальний педагог має підтримувати високі моральні стандарти своєї поведінки, повністю виключаючи нечесні дії; чітко розрізняти заяви і дії, зроблені ним як приватною особою і представником своєї професії. Соціальний педагог мусить докласти всіх зусиль для того, щоб бути і залишатися спеціалістом — експертом у професійній практиці та виконанні професійних обов'язків. Соціальний педагог повиннен вимірювати свої вчинки за вищими стандартами професійної чесності.