Поняття, ознаки і види правової та правомірної поведінки

Поняття, ознаки та види правопорушень »

Правова поведінка — це сукупність соціально значущих, виражених зовні у вигляді дій чи бездіяльності вчинків, що мають свідомо- вольовий характер, певною мірою регламентуються нормами права й зумовлюють правові наслідки. Правовій поведінці властиві такі ознаки: 1)    має соціальне значення як соціально корисна, чи соціально шкідлива; 2)    має зовні виражений характер у вигляді дії чи бездіяльності; 3)    має свідомо вольовий характер; 4)    регламентується правовими нормами, що містяться в текстах правових акл’в; 5)    має властивість спричиняти юридичні наслідки, оскільки пов’язана з: а) реалізацією суб’єктом своїх інтересів; 6)    реакцією держави на результати правової поведінки. Види правової поведінки: —    правомірна — соціально корисна, відповідає нормам права; —    неправомірна (правопорушення) — соціально шкідлива, суперечить нормам пра’ва; —    зловживання правом — відповідає нормам права, але є соціально шкідливою. Правова поведінка складається з елементів, тобто правових вчинків. Елементами правового вчинку є суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона, які мають назву — склад правової поведінки. За формою зовнішнього прояву правова поведінка може бути: —    фізичною (діяльність); —    усною (вербальною); —    письмовою (документальною). Правомірна поведінка — це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою. Ознаки правомірної поведінки: 1) є суспільно корисною соціальною поведінкою, тому що забезпечує гармонійність та організованість громадського життя; 2) втілена в юридичну форму — відповідає вимогам і принципам права; 3) має свідомо вольовий характер, який виражається у вигляді дії чи бездіяльності; 4) гарантується та охороняється державою. Правомірна поведінка завжди містить два моменти: —    інформаційний, тобто поінформованість громадянина про свої юридичні права й обов’язки; —    поведінковий — уявлення про законні способи здійснення своїх юридичних прав і обов’язків. За різними критеріями правомірна поведінка поділяється на види: 1)    в аспекті юридичних фактів юридичні вчинки — на індивідуальні акти; правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі діяння; 2)    у плані реалізації норм права — на дотримання, виконання, використання і правозастосування; 3)    як зміст правовідносин — на здійснення суб’єктивних прав, обов’язків, законних інтересів суб’єктів; 4)    за зовнішньою формою вираження — на дії та бездіяльність; 5)    за способом детермінації — на активну, зумовлену внутрішніми причинами, і пасивну, відповідно до зовнішніх обставин; 6)    за способом формування в текстах правових актів — на прямо чи безпосередньо передбачену правовими нормами; 7)    за характеристиками суб’єктів — на індивідуальну, колективну, посадову, професійну та іншу. За особливостями суб’єктивної сторони розрізняють такі види правомірної поведінки: активну, звичайну, конформістську (пасивну), маргінальну. Правова активність полягає у цілеспрямованій діяльності громадян, посадових осіб, пов’язаній з реалізацією своїх прав і обов’язків. Звичайна правомірна поведінка характеризується тим, що необхідність її здійснення стала притаманною суб’єкту властивістю і може навіть не усвідомлюватись ним в усіх її аспектах. Конформістська (пасивна) правова поведінка є пасивно-пристосовницькою, яка не відрізняється від поведінки інших і здійснюється за принципом «роби так, як роблять інші». Маргінальна поведінка базується на мотивах страху перед юридичною відповідальністю. Такий стан суб’єкта характеризується готовністю до протиправних дій у випадку послаблення нагляду за його поведінкою.