3.2 Сучасні форми правління

Поняття форма правління сучасної держави є актуальною та малодослідженою у юридичній науці. Праця Бостона С. К. «Форма правління сучасної держави: проблеми історії, теорії, практики» присвячена саме темі цієї проблеми. У роботі розкриті основні тенденції розвитку форми державного правління, виявлена сутність поняття форми державного правління, історичні типи форм державного правління. У праці Ріяки В. О. «Конституційне право зарубіжних країн» висвітлено питання конституційного права окремих країн світу, що є досить актуальним для визначення форми правління держави.

Сучасні форми правління включають два різновиди:

• Монархія;

• Республіка.

У сучасному світі є також безліч різновидів цих форм державного правління, що мають свої національні, культурно-історичні та інші особливості в кожній окремій державі.

У перекладі з грецької термін монархія означає єдиновладдя. Але в сучасному розумінні монархія – не просто влада однієї людини, а влада, що успадковується.

В залежності від повноважень монарха, розрізняють два основні різновиди монархічної форми правління – абсолютні та обмежені.

Абсолютна монархія характеризується тим, що в руках монарха зосереджується вся повнота державної влади. Юридичних обмежень верховної влади не існує, а піддані монарха є юридично безправними.

Обмежена (конституційна) монархія – це форма державного правління, у якій влада монарха обмежена конституцією або законами, а також діючими законодавчими і виконавчими органами влади. Влада монарха не поширюється на законодавство і значно обмежена в сфері управління. Основними різновидами обмеженої монархії є дуалістична монархія (яка характеризується тим, що монарх очолює виконавчу владу) і парламентська монархія (у якій влада реально належить не главі держави в особі монарха, а главі уряду, що призначається парламентом). І хоча реальна влада за такою формою правління не належить монархові, монархія і дотепер зберігається в деяких державах. Для багатьох країн (особливо в Європі) інститут монархії уособлює собою символ єдності нації і стабільності її політичної системи.

Але найпоширенішою формою державного правління в сучасному світі є інша форма, що має назву республіки.

Республіка – це форма правління, що характеризується виборністю глави держави й органів державної влади.

В залежності від того, хто формує уряд, кому він підзвітний та підконтрольний, республіки підрозділяються на:

• президентську (головною особливістю якої є те, що президент або поєднує повноваження голови держави і голови виконавчої влади, або безпосередньо бере участь у формуванні складу уряду і призначає його голову);

• парламентську (за якої визначальна роль в організації державного життя належить парламенту – уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів тих партій, які отримали більшість на парламентських виборах, голова уряду є відповідальним за свою діяльність перед парламентом);

• змішану (з більшим об'ємом повноважень президента, аніж у парламентській республіці, але зі збереженням традиційних для парламентської форми правління механізмів зв'язку між президентом, урядом і парламентом, при чому уряд формується та контролюється і парламентом, і президентом одночасно).

Республіка вважається найбільш демократичною формою правління, оскільки припускає, що повноваження будь-якого органа державної влади, включаючи главу держави, ґрунтуються на мандаті народу. Але існують й інші різновиди республіки, із недемократичними методами організації державної влади і управління серед різновидів недемократичних форм республіканського державного правління окремо можна виділити радянську форму правління, що на відміну від правління, скажімо, військових хунт та інших подібних «республіканських» форм прикривала свою диктаторську сутність демократичною ідеєю. Дана форма правління нагадує парламентську, оскільки уряд формується парламентом, але ніякого балансу влади тут немає. Розподіл влади навіть теоретично не признається; йому протипоставлений принцип єдності влади трудового народу, втілений у радах, які поєднують у своїх руках і законодавчі, і виконавчі функції.

Однією з сучасних форм державного правління є так звана змішана (парламентсько-президентська, або президентсько-парламентська) форма республіканського правління. Типовою ознакою такої форми правління є поєднання елементів президентської республік, сильної президентської влади та ефективного контролю парламенту за діяльністю уряду. Уряд формується спільно президентом і парламентом, а та чи інша назва змішаної республіки визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування уряду. Президент має право головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом. Класичним зразком змішаної республіканської форми правління є Франція за конституцією 1958 року. В Європі – Австрія, Румунія, Польща, Фінляндія, Україна та ін.