- •Лабораторна робота №1 Перевірка статистичних гіпотез
- •Загальні положення.
- •Поняття статистичної гіпотези
- •Перевірка статистичних гіпотез.
- •Перевірка однорідності дисперсій.
- •1.1.4. Порівняння двох вибіркових середніх.
- •1.1.5. Перевірка гіпотези про закон розподілу.
- •Результати вимірювань висот мікро нерівностей на поверхні дошки в мікронах
- •1.3. Розрахунково-графічна частина.
- •1.2 Порядок виконання роботи.
Результати вимірювань висот мікро нерівностей на поверхні дошки в мікронах
y |
|||||
760 760 460 460 403 651 668 602 605 545 521 750 708 629 605 725 775 780 880 1117 1180 816 844 1060 |
940 1010 454 685 910 950 910 554 558 428 660 675 618 618 535 510 734 741 717 740 710 752 890 452 |
1110 850 847 844 942 1236 545 852 860 902 910 910 560 428 485 652 675 602 610 523 503 730 710 - |
766 790 795 892 1120 835 830 900 810 1210 626 560 552 560 860 864 560 565 495 456 680 692 630 - |
651 535 500 740 758 785 785 1034 1146 801 845 842 960 1260 613 1070 412 1160 452 552 684 570 560 - |
502 517 720 730 619 623 623 702 800 767 862 1074 1110 825 825 860 952 1264 660 950 960 960 960 - |
Після
підстановки отримаємо: y=746,
2=42849.
Відповідно,
.
Для
кожного інтервалу знайдемо величини
Наприклад, для другого інтервалу маємо
Значення Z1 і Z2 заносимо в п’ятий і шостий стовпчики таблиці. З таблиці 6 додатку для кожного інтервалу знаходимо Ф0(Z2) і Ф0(Z1). Так, для другого інтервалу
Ф0(Z2)= Ф0(-1,19)=1- Ф0(1,19)=0,11702;
Ф0(Z1)= Ф0(-1,43)=1- Ф0(1,43)=0,07636;
Значення Ф0(Z1) і Ф0(Z2) складають 7-й і 8-й стовпчики таблиці.
Таблиця 1.1
N ін- тер-валу |
Нижня межа і-лу yiн |
Верхня межа і-лу yiв |
Емпі-рична частота ni |
Z1 |
Z2 |
Ф0(Z1) |
Ф0(Z2) |
Pi |
PiN |
ni-PiN |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
1 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1.3
N ін- тер-валу |
yiн |
yiв |
ni |
Z1 |
Z2 |
Ф0(Z1) |
Ф0(Z2) |
Pi |
PiN |
(ni-PiN)2 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 |
400 450 500 550 600 650 700 750 800 850 900 950 1000 1050 1100 1150 1200 1250 |
450 500 550 600 650 700 750 800 850 900 950 1000 1050 1100 1150 1200 1250 1300 |
4 8 11 11 15 11 14 12 13 10 10 5 2 3 5 2 2 2 |
-1,67 -1,43 -1,19 -0,95 -0,71 -0,47 -0,23 0,01 0,25 0,49 0,73 0,98 1,21 1,45 1,69 1,93 2,17 2,41 |
-1,43 -1,19 -0,95 -0,71 -0,47 -0,23 0,01 0,25 0,29 0,73 0,97 1,21 1,45 1,69 1,93 2,17 2,41 2,65 |
0,04746 0,07636 0,11702 0,17100 0,23885 0,31918 0,40905 0,50399 0,59871 0,68793 0,76730 0,83398 0,88686 0,92647 0,95449 0,97320 0,98500 0,99202 |
0,07636 0,11702 0,17100 0,23883 0,31918 0,40905 0,40399 0,59871 0,68793 0,76730 0,83398 0,88686 0,92647 0,95449 0,97320 0,98500 0,99202 0,99598 |
0,02890 0,04066 0,05398 0,06785 0,08390 0,08987 0,09494 0,09472 0,08920 0,07933 0,06668 0,07288 0,03961 0,02802 0,01871 0,01180 0,00702 0,00396 |
2,04 5,69 7,55 9,50 11,74 12,58 13,29 13,26 12,48 11,10 9,33 7,40 5,54 3,92 2,61 1,65 0,982 0,554 |
0,0016 5,33 11,9 2,25 5,10 2,49 0,504 1,58 0,27 1,21 4,49 5,76 11,155 0,846 5,71 0,0122 1,03 2,09 |
0,000396 0,937 1,57 0,236 0,43 0,197 0,0379 0,119 0,0216 0,109 0,48 0,778 2,01 0,215 2,18 0,0074 1,04 3,77 |
1.3 Знаходимо Рі=Ф0(Z2)- Ф0(Z1)=0, 11702-0,07636=0,04066 і заносимо результат у 9-й стовпчик. В 10-й стовпчик записуємо значення PiN, в 11-й – результати розрахунків величини:
Наприклад,
для другого інтервалу маємо
.
Підсумовуючи величини останнього стовпчика, отримаємо значення 2=14,143.
Визначимо число ступенів свободи f=k-3=18-3=15 і задамося рівнем значущості q=1%. З табл.5 додатку 1 знаходимо значення 2табл=30,6. оскільки 2розр<2табл, то гіпотеза про нормальність розподілу приймається.
Крім нормального закону для опису випадкових величин широко використовуються такі закони як ерлангівський та рівномірний. У випадку, якщо вам задано ерлангівський розподіл, то обчислення необхідно звести до вигляду табл.7 додатку. Порядок заповнення цієї таблиці та проведення обчислень особливих пояснень не потребують, оскільки формули наведено в заголовку даної таблиці. Єдина трудність полягає в виборі кумулятивної ймовірності значень Рі. Ці значення вибираються в залежності від значення параметру Ерланга К та відносних спостережених значень (3-й стовпчик таблиці). Параметр Ерланга обчислюється згідно виразу:
2 – квадрат середнього значення;
D – дисперсія випадкової величини.
Відносні спостережні значення обчислюються як відношення середнього значення кожного з інтервалів до вибіркового середнього. А далі з навчального посібника “основи моделювання і оптимізації процесів і систем лісового комплексу” проф. Дудюка Д.Л. з табл. 3.8 сторінка 42-44 вибираємо необхідні значення Рі.
Для рівномірного закону немає необхідності у визначенні кумулятивної частоти. В даному випадку зразу ж обчислюємо теоретичну ймовірність значень. Для цього потрібно одиницю розділити на кількість інтервалів. Решту обчислень вести згідно з таблицею.
