Екскурсія 2. Тваринний світ «Ялівщини»

Мета: ознайомитися з різними тваринами екологічної стежки.

Основні зупинки збігаються з розробленими.

На маршруті екологічної стежки можна побачити такі види тварин:

Безхребетні.

Хребетні

Екскурсія 3. Дендрофлора урочища «Ялівщина»

Мета: ознайомитися з дерев’янистими формами рослин екологічної стежки.

Зупинка 1. «Ялівщина» - урочище соснове.

Зупинка 2 «Береза бородавчаста».

Зупинка 4 «Робінія псевдоакація – краса і небезпека « Ялівщини».

Зупинка 5 « Липова алея».

Зупинка 6 «Туя західна і катальпа бігнонієвидна».

Зупинка 7 «Коркове дерево».

Зупинка 8. «Чагарники «Ялівщини».

Зупинка 9. «Берег річки Стрижень».

Зупинка 10. «Галявина північноамериканських і далекосхідних екзотів».

Зупинка 11. «Днищем яру».

Зупинка 12. «Сосновим лісом».

Зупинка 13. «Діброва».

Зупинка 14. «Черемхи «Ялівщини».

Зупинка 15. «Горіх маньчжурський».

Екскурсія 4. Ландшафти «Ялівщини»

Лісопарк "Ялівщина" розташований у північній частині міста Чернігова в межах схилу борової тераси річки Стрижень. За фізико-географічним районуванням лісопарк знаходиться в межах Ріпкинсько-Чернігівського району, підобласті Городнянсько-Чернігівського Полісся, області Чернігівського Полісся і являє пологий схил надзаплавно-терасної місцевості, частково почленовану яружно-балковою мережею, на флювіогляціальних відкладах з супіщаними дерново-середньопідзолистими ґрунтами.

Рис. 3.2.7. Ландшафтна структура Чернігова та його околиць

Урочища схилів: С-4 - круті, хвилясті схили з численними молодими ярами з сірими лісовими супіщаними і суглинистими ґрунтами (а) різного ступеня змитості;

Урочища надзаплавних терас: Т-11 - вирівняні, складені опісчаненими суглинками, підстиленими лесовидними суглинками, з світло-сірими сірими лісовими опідзоленими глеєватими суглинистими ґрунтами.

Урочища заплав: П-7 - високі, вирівняні, суглинисті, із заплавними дерновими глеєватими суглинистими ґрунтами, під злаково-бобово-разнотравними і разнотравно-вологотравно-осоковими луками.

В межах надзаплавно-терасної місцевості виділені урочища з різним рекреаційним потенціалом (в залежності від ступеню рекреаційної стійкості, який в свою чергу залежить від природних умов). В цілому більшість урочищ придатна для масового короткотермінового відпочинку, з вільним пересуванням, спортивних ігор, оздоровчого бігу, прогулянок, екскурсій. Аквальний ландшафтний комплекс (р. Стрижень, прибережна смуга) також

відносно придатний для рекреації (купання, прогулянок на човнах і т.д.).

Результати наших польових досліджень даних ландшафтних комплексів вказують на надмірну рекреацію місцевості. Відпочинок характеризується стихійним освоєнням території, що супроводжується деструктивними рекреаційними навантаженнями. Спостерігається сильна трансформація окремих компонентів природного середовища.

Змінюється ландшафтна структура на фаціальному рівні: місцями деградує трав'яний покрив та відсутній підлісок, різко збільшилась фітомаса і чисельність рудеральних рослин, а в деяких урочищах вони переважають над лісовою рослинністю, підстилка в стадії руйнування; майже немає сходів корінних лісоутворюючих порід, різко зменшилась повнота деревостану; дерева мають механічні пошкодження, всихають; зустрічається багато кострищ; урочища вкриті густою мережею стежок, зі значним ущільненням ґрунтового покриву. Крім антропогенної складової на погіршення рекреаційної функції ландшафтних комплексів впливають негативні природні процеси (ріст форм ерозійного рельєфу, інтенсифікація процесів розмиву), які також частково прогресують завдяки людині.

Екологічна криза сьогодення є свідченням не тільки високого рівня техногенного розвитку суспільства, але водночас і гіпертрофованого людського прагматизму, який поєднується з екологічним невіглаством. У зв’язку з цим чимраз більше дослідників доходять висновку, що екологічна криза є проявом світоглядної руйнації духовності людини. Оскільки компонентами процесу виховання незалежно від напрямів його змісту є свідомість особистості, її емоційно-почуттєва сфера, навички і звички поведінки, реальним постає той факт, що екологічне виховання учнів повинно базуватися на реалізації психоемоційних властивостей людини: співпереживанні, співчутті, радості, любові, відчутті гармонії. За умови врахування специфіки виховного процесу екологічна освіта буде здійснюватися через екологічне виховання, орієнтоване на формування екологічної культури учнів.

Пріоритетним напрямком реформування виховання являється формування екологічної та національної свідомості: любові до Землі і всього, що на ній мешкає, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати. Повинно йти наповнення виховання культурно-історичними надбаннями українського народу. Все зазначене є втіленим у державній національній програмі “Освіта”. В Концепції екологічної освіти України екологічна освіта розглядається як одна із найпотужніших важелів повороту людства в його ставленні до життєвого середовища від руйнівного, споживацького до конструктивного, дбайливого, бережно-відновлюваного. Саме з цього приводу необхідним буде сказати про цінність конкретного прикладу такого ставлення до природи для молоді. Традиційно процес екологічної освіти пов’язується в першу чергу з екологічною, або просто біологічною просвітою. При цьому екологічна вихованість розглядається як обов’язковий наслідок екологічної просвіти. Вважається, якщо людина достатньо екологічно ерудована, то вона “автоматично” буде і екологічно вихованою. Однак, реальне життя показує, що екологічна освіта виявляється малоефективною, коли вона базується тільки на повідомленні відповідних знань, порад, інструкцій та ін.. Вона не сприяє своєчасному психоемоційному сприйняттю екологічної інформації.

В даному розгляді питання екологопросвітницький потенціал Ялівщини є незамінною ланкою в екологічній освіті та вихованні жителів нашого міста, оскільки саме вона виконує ту найціннішу роль природної лабораторії, в якій як у дзеркалі, відбуваються на сьогоднішній день всі можливі, на жаль, негативні, патогенні процеси з точки зору їх екологічної безпеки (в усіх без виключення ланках даної екологічної системи: гео-, біо-, атмо-, антропосфери). В нашій силі повернути їх в протилежний бік, на практиці показати й довести можливості унікального природного куточка нашого не менш унікального міста.

По-перше, зручне розташування Ялівщини, як еколого-просвітницького майданчика для молоді та всіх бажаючих жителів міста, який дає можливість проведенню:

• екологічних тренінгів в природі для всіх верств населення, уроків на природі з перстпективою створення постійно діючої екологічної школи для молоді;

• тематичних екскурсій для учнів шкіл міста за розробленою екологічною стежиною;

• навчальних практик для студентів, як майбутніх спеціалістів-екологів, так і майбутніх вчителів біології та екології;

• літніх навчальних польових практик з екології для учнів шкіл міста на базі Ялівщини (це розв’язало б проблему щодо організації такої практики в багатьох школах, оскільки відсутність доступу до природних екосистем утруднює проведення такої практики на місцях, що веде до теоретизації матеріалу без його практичного застосування, при цьому проведення такої практики втрачає сенс);

• фенологічних спостережень в природі;

• занять з біоетики на природі дошкільними навчально-виховними закладами міста;

• можливість сприяння зеленому туризму;

• а також сприяння розвитку екологічної культури населення міста.

Здійснення екологічного виховання у процесі вивчення біології вимагає оновлення його змісту шляхом поєднання традиційних та новітніх підходів. Одним з продуктивних способів розв’язання цієї проблеми є застосування в екологічному вихованні школярів системного підходу “глибинної екології”, який влучно може бути застосованим в умовах Ялівщини, у вищезгаданих формах з молоддю міста, та, в перспективі, створення на базі Ялівщини освітніх та наукових центрів для молоді. Науково-теоретичні засади даного підходу були апробовані та показали свою ефективність в школах нашого міста та в позашкільних навчальних закладах, а також в ході освітніх програм для молоді, що впроваджувались громадськими організаціями нашого міста, в тому числі в ході екологічних занять на території самої Ялівщини, впродовж 2000 – 2004 років.

“Глибинна екологія” як школа екологічної філософії постає новою парадигмою мислення, системним підходом до вивчення світу, заснованим на фундаментальних цінностях світової цивілізації. Даний підхід допомагає усвідомити наскільки людина тісно пов’язана з природою, а також перебороти почуття відчуження та відірваності від неї шляхом ототожнення людини зі світом. Базові принципи “глибинної екології” становлять основні положення сучасної екологічної етики (А.Наесс, Д.Мейсі, Д.Сід, Д.Сессінс).

“Глибинна екологія” з позицій психології – це шлях створення психоемоційного погляду на себе крізь призму системи, частиною якої людина уявляє себе. Психологічними механізмами “глибинної екології” є: актуалізація особистої причетності людини до того чи іншого природного об’єкту, ситуацій, обставин, у яких вона знаходиться; проекція особистих станів на природні об’єкти через ототожнення себе з ними (співпереживання), а також переживання особистих емоцій та почуттів з приводу стану природних об’єктів (співчуття); самоаналіз людиною своїх дій та вчинків з погляду їх екологічної доцільності (Т.Івошина, В.Панов, В.Ясвін, С.Дерябо, В.Скребець, Б.Ліхачов , Т.Яркіна).

З огляду на зазначені властивості “глибинної екології” пропонується новий підхід в екологічному вихованні учнів. В умовах проектованого РЛП «Ялівщина» ми бачимо реалізацію данного підходу “глибинної екології” в екологічному вихованні як:

1) систематичної педагогічної діяльності, спрямованої на формування в учнів системи цінностей, поглядів та переконань, які впливають на ставлення особистості до екологічної дійсності шляхом актуалізації етичних норм та правил по відношенню до природних об’єктів;

2) інструмента формування в учнів екологічно орієнтованих навичок та звичок, передумовою яких є непрагматична взаємодія зі світом природи.

Форми та засоби екологічного виховання, таким чином, спрямовуються на емоційно-почуттєву сферу учнів, створення мотивації щодо їх активної природоохоронної діяльності. Отже, актуальність підходу, що пропонується дає можливість показати альтернативний шлях здійснення екологічного виховання, який включатиме як зміст, так і форми організації учнівської молоді на основі теоретично-педагогічного осмислення проблеми. Вищезазначене сприятиме формуванню екологічно вихованої особистості на основі її включеності у “світ природи”, суб’єктного характеру сприйняття природних об’єктів і спрямування до непрагматичної взаємодії зі світом природи.

По-друге, науково-дослідницьке значення Ялівщини, яке дає можливість вивчення природниї екосистеми в комплексі, що, в свою чергу, також пов’язане з екологопросвітницькою діяльністю вже спеціалістів-екологів.

Зокрема, в 2011 році на базі Ялівщини відбувся літній екологічний табір EURENSSA-2011 (EURopean ENvironmental Science Student Association) – Європейської екологічної асоціації студентів.

EURENSSA – це щорічна зустріч студентів екологічних, біологічних і географічних факультетів європейських ВНЗ-партнерів, що проходить кожного року в іншій країні Європи.

З 22 липня 2011 року, протягом 10 днів на Україні, у місті Чернігові на території лісового урочища "Яловщина" проходила VІ міжнародна зустріч EURENSSA-2011. Асоціація поєднує молодих екологів, учених, суспільних активістів екологічних організацій з різних країн світу.

У роботі табору взяли участь представники Європейської екологічної асоціації зі Швеції, Польщі, Мексики, Угорщини, Німеччини, України, Росії, Казахстану, Латвії, Сербії, Туреччині й Чехії в складі 26 чоловік.

Проведення зустрічі в м. Чернігові дозволило учасникам ознайомитися з екологією, економікою, культурою й туристичним потенціалом Чернігівської області. Учасники зустрічі ознайомилися із сучасним станом об'єктів Чорнобиля, вивчили вплив Чорнобильської катастрофи на екологічний стан, побачити зміни, які відбулися із часу трагедії.

Ключовий завданням учасників EURENSSA 2011 було ознайомлення з унікальною територією м.Чернігова, лісового урочища "Яловщина" і надання професійних рекомендацій щодо збереження, збільшення й раціонального використання цієї коштовної території з урахуванням закордонного досвіду ефективної політики в області охорони навколишнього природного середовища й постійного розвитку.

У рамках роботи VІ міжнародної зустрічі був проведений круглий стіл "Європейський досвід для постійного розвитку м. Чернігова", організаторами й партнерами якого були Державне керування охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області, Український партнер EURENSSA в Україні - громадська організація "Аджутор", Оргкомітет VІ Міжнародної зустрічі молодих екологів EURENSSA 2011, Чернігівський обласний педагогічний ліцей для обдарованої сільської молоді, Чернігівський національний педуниверситет імені Т.Г.Шевченка. У р оботі круглого стола взяли участь всі вищезгадані учасники EURENSSA 2011, представники органів влади, громадських організацій міста й області, ЗМІ.

Р ис. 3.2.8. Екотабір в Ялівщині EURENSSA-2011 в Україні
Рис.3.2.8. Під час екскурсії по екологічній стежці	Рис.3.2.9. Під час розгляду проектів розвитку Ялівщини
Рис. 3.2.10. Круглий стіл, присвячений проблемам міста Чернігова та Я лівщини

Круглий стіл був присвячений роботі учасників міжнародної зустрічі EURENSSA 2011, результатам проведених ними досліджень. Відбулася презентація проекту "Ялівщина" для м. Чернігова, розробленого учасниками EURENSSA 2011, у якому йшла мова про захист навколишнього природного середовища, постійне розвиток і соціальна відповідальність бізнесу.

Учасники зустрічі запропонували своє бачення рішення екологічних проблем м. Чернігова й указали на особливості регіону, які можуть бути стратегічно важливими для регіону, поліпшити соціально-економічне положення й забезпечити постійний розвиток території (дивись додаток).

Учасники зустрічі зацікавлені в плідній співпраці, але з конкретної професійної точки зору у вже створеному регіональному ландшафтному парку Ялівщина.

Отже, РЛП «Ялівщина» є вдалою базою для створення науково-освітнього центру для молоді не тільки України, але й інших країн Європи та світу.

По-третє, значення Ялівщини, яке заключається в наданні незаперечної можливості проявитися кожній конкретній особистості в доцільній екологічній діяльності (залучення до систематичних екологічних акцій вчителів та учнів шкіл міста, молоді та всіх бажаючих; участь в оформленні рекреаційного відділу Ялівщини на волонтерських засадах; створення „зелених патрулів” тощо).

Зокрема стає можливим запровадити універсальні закономірності організації екологоосвітнього процесу як основи розвитку культурно-креативної особистості, розкриття індивідуальності в міжособистісних, колективних, суспільних взаємодіях (розробка та впровадження студентами педагогічних ВНЗ конкретних громадських проектів, що актуальні в нашому регіоні, районі, місті). Приклади проектів поточного року навчання:

• Триваючий проект надання природо-заповідного статусу урочищу Ялівщина «Врятуємо Ялівщину разом!»

• Триваючий проект Всеукраїнської громадської акції «Зробимо Україну чистою!»

Також стає можливим прогнозування та моделювання умов неперервного творчого росту людини, розвиток нестандартного мислення як процесу мислення за чітким алгоритмом дії універсальних законів природи, що забезпечує максимальну ефективність та нестандартність рішення будь-якої життєвої ситуації (в умовах постійно діючої «Творчої майстерні майбутнього вчителя» за тренінговою формою організації роботи студентів ЧНПУ імені Т.Г.Шевченка).

По-четверте, естетичне значення Ялівщини полягає у формуванні почуттів, смаків, суджень, художніх здібностей кожної конкретної особистості, а також у розвитку її здатності сприймати й перетворювати дійсність за законами краси, що є складовою екологічної культури особистості.

Таким чином, саме Ялівщина призвана об’єднати всі вікові категорії та всі верстви населення нашого міста в конкретній екологічній діяльності, коли формується ставлення особистості до природи і формується екоатрибутивна поведінка.

За результатами занять екологічного характеру на базі Ялівщини, які проводилися серед молоді міста протягом останніх п’яти років можна говорити про значне підвищення моральних та екологічних цінностей учасників, зміни у ставленні кожної конкретної особистості до природи від споживацького та недбалого до бережливого та конструктивного, зростання відчуття залежності від природи.

Отже, екологопросвітницький потенціал Ялівщини являє собою не тільки лабораторію в природі, де відбуваються набуття знань та навичок екологічно доцільної поведінки в природі, але й привнесення набутих знань в інші сфери діяльності особистості. Таким чином, відбувається формування екологічного світогляду особистості на семи рівнях відносин в системі „людина - природа”:

• екологічні знання професійного характеру (в тому числі екологія здоров’я, екологія побуту, екологія сім’ї тощо);

• емоційно-почуттєва сфера (взаємовідносини із світом природи, ставлення особистості до знань);

• діяльність екологічного спрямування, яка призводить до потреби в екоатрибутивній поведінці, самореалізації особистості в екологічній сфері діяльності (в тому числі й на матеріально-побутовому рівні);

• соціалізація особистості в плані екологізації своєї професійної діяльності;

• самоуправління в сфері професійної діяльності з точки зору її екологічної доцільності;

• корпоративні стратегії професійної реалізації в напрямку оптимального природовідповідного розвитку, остаточне формування ціннісних установок екоатрибутивного характеру;

• світоглядні, ціннісні орієнтири.

В Концепції національного виховання записано, що активізації екологічного виховання, підвищенню його ефективності сприятиме тісний зв’язок з традиційним народним вихованням любові до природи. Тому не може бути суттєвої різниці і границі між людським і природним. За віруваннями наших пращурів: “Як ідеш до лісу по трави, гриби або ягоди – увійди, поклонися Духові. Попроси для себе, чого треба, та й поводься гідно – не руйнуй, не ламай зайвого, не топчи, не будь загарбником. Інакше з добра на лихо обернеться взяте тобою. Посієш насилля – пожнеш неміч…”.

Іншими словами, Ялівщина може виступати як приклад, модель гармонійних і збалансованих взаємовідносин в системі „людина - природа”. А це вже за своєю суттю є унікальним явищем в наш час, оскільки нове біосферне мислення засновано на глибокому розумінні того, що наше існування – це частина планетного існування.