Європейська валютна система – етапи розвитку

Період

Характеристика

І етап –

1947-1950 рр.

Укладення валютних угод між країнами Західної Єв­ропи на двосторонній основі з метою взаєморегулювання платіжних балансів безготівкових розрахун­ків, залік взаємних вимог, пільгове кредитування

II етап –

1950-1958 рр.

Створення Європейського платіжного союзу (17 кра­їн), розрахунки в межах Союзу здійснюються за до­помогою умовної розрахункової одиниці – епуніта (міжнародна грошова одиниця, золотий вміст якої становить еквівалент долара США)

III етап –

1959-1989 р.

Створення Європейської економічної спільноти, яка трансформувалася в Європейську валютний союз (ЄВС)

IV етап –

1989-1992 рр.

Утворення спільного для країн членів ЄС Європейського центрального банку

V етап –

1992-1999 рр.

Підписання Маастрихтської угоди (Нідерланди) – Угоди про Євросоюз, 1992 р.. Введення з 1999 р. єдиної європейської валюти (євро)

Період

Характеристика

І етап –

листопад

1992 р.

1) єдиним законним платіжним засобом визнано український карбованець;

2) визначено статус рубля як іноземної валюти, який підлягав обміну на карбованець за співвідношенням 1:1;

3) введено 100% продаж експортерами валютної виручки;

4) підвищено акцизні збори з ряду імпортних товарів;

5) підвищено до 80% ставку рефінансування комерційних банків;

6) започатковано створення державного золотовалютного резерву

лютий

1993 р.

1) проголошено курс на лібералізацію валютного ринку (лібералізація - політика, спрямована на відкривання внутрішнього ринку для іноземних конкурентів, шляхом зниження кількості обмежень у торгівлі);

2) запроваджено механізм валютного регулювання і контролю;

3) встановлено порядок визначення курсу карбованця за результатами торгів на (УМВБ) міжбанківській валютній біржі;

4) знижено норму обов’язков продажу державі валютн виручки експортерами до 50%

серпень

1993 р.

1) фіксація курсу карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля;

2) введено адміністративний розподіл валютної виручки через тендерний комітет;

3) обмежено доступ комерційних банків до торгів на УМВБ

листопад

1993 р.

1) призупинено торги на УМВБ;

2) встановлення валютних курсів покладено на НБУ;

3) застосування адміністративних методів регулювання валютного ринку.

ІІ етап –

жовтень

1994 р. вересень

1996 р.

1) лібералізація валютного ринку;

2) відновлення роботи УМВБ;

3) фіксація валютного курсу карбованця на підставі торгів на УМВБ;

4) ліквідація множинності валютних курсів;

5) зменшення до 40% часті валютної виручки експортерів, що підлягала обов’язковому продажу;

6) розформування Тендерного комітету;

7) офіційна заборона обігу іноземної валюти на внутрішньому ринку;

8) переорієнтація валютного регулювання на ринкові засади;

9) стабілізація курсу національної валюти

ІІІ етап –

вересень

1996 р.

початок

1998 р.

1) введення в обіг національної валюти – гривні;

2) перехід на режим плаваючого валютного курсу;

3) припинення операцій на УМВБ;

4) приєднання України до 7 ст Статуту МВФ (офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями);

5) введення вільного розпорядження резидентами валютною виручкою

серпень

1998 р.

1) відновлено обов’язків продаж 50% валютних надходжень резидентів;

2) посилено контроль за операціями купівлі-продажу валюти на міжбанківському ринку;3) впроваджено обмеження на операції комерц банків на валютному ринку.