П

2.4. Матеріальна відповідальність працівників

рацівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за не одержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

У відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть працівники – за зіпсування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, – у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, у випадках, коли: а) між підприємством і працівником укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; б) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; в) шкоди, завданої діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; г) шкоди, завдано працівником, який був у нетверезому стані; д) шкоди, завданої нестачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування; е) шкоди, заподіяної підприємству не при виконанні трудових обов’язків.

М

2.5. Припинення дії трудового договору

ежі матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству розкраданням, умисним зіпсуванням, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір, встановлюються законодавством.

Термін припинення трудового договору є найбільш широким за об'ємом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін, внаслідок вибуття зі складу підприємства в зв'язку зі смертю та ін. Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Звільнення – термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору. Припинення трудового договору є правомірнимлише занаявності наступних умов:

1) за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору;

2) з дотриманням певного порядку звільнення за конкретною підставою;

3) є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони – суду).

Підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору. Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 37, 41 КЗпП та інші законодавчі акти).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв: а) виду юридичного факту, який є причиною припинення; б) волевиявлення яких саме суб'єктів спричинило припинення трудового договору. За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв'язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим – у зв'язку з певними юридичними діями (взаємне волевиявлення сторін; ініціатива працівника; ініціатива власника або уповноваженого ним органу; ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору; порушення правил прийому на роботу).

Звільнення з роботи – припинення дії трудового договору на підставах, передбачених законом. Розрізняють звільнення з ініціативи працівника, з ініціативи власника та інших законних підстав (ст.ст. КЗпП України 36, 37, 38, 39,40,41,45).

Припинення дії трудового договору за ініціативою працівника

Дії працівника	Дії роботодавця
письмово попереджує за 2 тижні роботодавця; не виконує трудові функції; вимагає від роботодавця оформлення розірвання трудового договору та проведення розрахунків	не вправі вимагати пояснень причин розірвання договору, затримувати видачу трудової книжки чи розрахунку
переїзд на нове місце проживання, вступ до навчального закладу, вагітність, вихід на пенсію, прийняття на роботу за конкурсом, догляд за дитиною-інвалідом, догляд за хворим членом сім’ї, вихід на пенсію тощо	роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, який просить працівник
чітко вказати у заяві про звільнення на конкретні випадки порушення роботодавцем щодо нього норм трудового законодавства	роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору
розірвання строкового трудового договору в разі хвороби працівника чи інвалідності, тобто з поважної причини	в праві вимагати назвати у заяві причину розірвання строкового трудового договору, і навіть подання необхідних документів, що підтверджують цей факт

Працівник може бути відсторонений від роботи, з метоюзупинення його протиправної поведінки або забезпечення безпеки працівників чи інших громадян, запобігання можливим шкідливим наслідкам або зменшенням їх негативного впливу.

Відсторонення працівника від роботи

працівник	роботодавець	норма права
протиправна діяльність; об’єктивні причини	усунення від виконання трудової функції до встановлення юридичного факту, вказаного в законі, або до припинення обставин, що викликали відсторонення, або до вирішення питання про подальшу долю відстороненого працівника.	трудові правовідносини роботодавця з працівником не припиняються: збереження місця роботи і без збереження заробітку
за відсутності вини працівника (інфекційні захворювання)		виплачується допомога по державному соціальному страхуванню.
		зберігається право розірвати трудовий договір на загальних підставах
		зберігається право на компенсації за період до відсторонення
		розповсюджуються правила переведення на іншу роботу, положення про застосування дисциплінарних стягнень
		зберігається право на відпустку, відгули, заробітну плату за період відсторонення від роботи
відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, інструктажу і перевірки знань з охорони праці й протипожежної безпеки і в інших випадках, передбачених законодавством	після усунення причин, що призвели до відсторонення, працівник допускається до роботи

Причини звільнення працівника, що працює за трудовим договором за ініціативою роботодавця:

Зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників

невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи

систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення

прогул (в тому числі відсутність на роботі більше 3 годин впродовж робочого дня) без поважних причин

нез’явлення на роботу більше 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу

поява на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння

вчинення за місцем роботи розкрадання ( в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або заходів громадського впливу

одноразове грубе порушення трудових обов’язків керівним працівником

здійснення працівником, що виконує виховні функції ( в даному випадку робітник-наставник) аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи

Розірвання трудового договору працівників за вимогою третіх осіб

Причини

набрання законної сили вироком суду, яким працівник засуджений (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або іншого покарання, що виключає можливість продовження даної роботи

направлення працівника за постановою суду до лікувально-трудового профілакторію

призов або вступ працівника на військову службу або альтернативну (невійськову) службу

розірвання трудового договору на вимогу профспілкового або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу

у зв’язку з порушенням правил прийому на роботу

Розірвання трудового договору з ініціативи власника без згоди профспілкового комітету відбувається за таких причин: ліквідація підприємства, установи, організації; працівник не є членом профспілкового комітету; незадовільний результат випробовування, обумовленого при прийомі на роботу; звільнення з роботи, що суміщається в зв’язку з прийомом на роботу іншого працівника, що не є сумісником; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; з підприємств, організацій, установ, на яких немає профспілкового комітету; працівник, котрий вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі й дрібне) майна власника.