- •«Кримінальне право (загальна частина)»
- •Одеса – 2013
- •Пояснювальна записка
- •Система контролю знань
- •Шкала оцінювання: національна та ests
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Модуль I. Змістовий модуль 1. Загальні положення кримінального права (теми 1-9)
- •Методичні вказівки до вивчення питань теми
- •Зміст лекцій, плани семінарських і практичних занять, завдання для самостійної роботи студентів та методичні вказівки
- •Тема 1. Поняття, предмет, метод, завдання та система кримінального права України. Наука кримінального права.
- •Тема 2. Поняття та ознаки закону України про кримінальну відповідальність
- •Тема 3. Злочин: поняття, ознаки, класифікація
- •Тема 4. Кримінальна відповідальність: поняття, стадії та форми реалізації
- •Тема 5. Склад злочину: поняття, елементи, ознаки, види та значення.
- •Тема 6. Об’єкт злочину: поняття, ознаки, види та значення.
- •Задача № 4
- •Задача № 5
- •Тема 7. Об’єктивна сторона складу злочину: поняття, ознаки та значення.
- •Тема 8. Суб’єкт складу злочину: поняття, ознаки, види та значення.
- •Тема 9. Суб’єктивна сторона складу злочину: поняття, ознаки та значення.
- •Тема 10. Незакінчений злочин (стадії вчинення злочину): поняття, ознаки, види та значення
- •Тема 11. Співучасті у злочині: поняття, ознаки, види, форми та значення.
- •Тема 12. Множинність злочинів (повторність, сукупність, рецидив): поняття, ознаки, форми та значення
- •Тема 13. Кримінально-правова характеристика обставин, що виключають злочинність діяння
- •Теоретичні питання
- •Задача № 1
- •Тема 14. Звільнення від кримінальної відповідальності: поняття, види та значення.
- •Контрольні питання до модулю і
- •Тема 15. Покарання та інші заходи кримінально-правового впливу
- •Тема 16. Система та види покарань
- •1. Поняття та ознаки системи покарань.
- •Тема 17. Призначення покарань
- •Тема 18. Судимість
- •Тема 19. Звільнення від покарання та його відбування: поняття, види та значення.
- •Тема 20. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Тема 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування: поняття, цілі, види та значення.
- •1. Колесник в.А. Судова психіатрія. Курс лекцій. – к.: к: Юрінком Інтер, 2000. - 121 с.
- •Тема 22. Загальна характеристика (основні інститути) Загальної частини кримінального права зарубіжних країн.
- •Завдання для самостійної роботи (8 годин)
- •Питання до іспиту з навчальної дисципліни «кримінальне право (загальна частина)»
- •Курсова робота
- •Рекомендована література до вивчення курсу «Кримінальне право (Загальна частина)»
- •12. Інформаційні ресурси
Система контролю знань
Навчальна нормативна дисципліна «Кримінальне право (Загальна частина)» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, стабільної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;
відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;
розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
Ця дисципліна вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На іспит виносяться основні питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3, ЗМ4), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.
За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент у семестрі за один ЗМ дорівнює 30-ть балів. До підсумкової оцінки включаються також бали, отримані студентом у ході орієнтованих форм контролю знань на семінарських заняттях. За комплексний підсумковий модуль (КПМ) студент отримує 40 балів.
Параметри
|
Змістовий модуль 1 (ЗМ1) |
Змістовий модуль 2 (ЗМ2) |
Комплексний підсумковий модуль (КПМ) |
Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
Оцінка в балах |
0 - 30 |
0 – 30 |
0 - 40 |
0 - 100 |
Параметри
|
Змістовий модуль 3 (ЗМ3) |
Змістовий модуль 4 (ЗМ4) |
Комплексний підсумковий модуль (КПМ) |
Разом (підсумкова оцінка (СК)) |
Оцінка в балах |
0 - 30 |
0 – 30 |
0 - 40 |
0 - 100 |
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
творча робота – до 15 балів;
доповідь (виступ на задану тему) – до 10 балів;
доповнення доповіді – до 3 балів;
експрес опитування – до 3 балів;
самостійна робота – до 4 балів;
домашня робота – до 5 балів;
реферат (змістовна робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 10 балів;
участь в дискусії – до 2 балів.
У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.
Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці.
