Тема 3. Злочин: поняття, ознаки, класифікація

Лекція ( 2 години)

Поняття злочину за чинним Кримінальним кодексом України. Ознаки злочину, їх загальна характеристика. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину. Класифікація злочинів за Кримінальним кодексом України за ступенем тяжкості на невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Класифікація злочинів у доктрині кримінального права України за різними підставами. Злочин та інші правопорушення: співвідношення, спільні ознаки, відмінність.

Завдання для самостійної роботи (2 години)

Теоретичні питання

1. Поняття та ознаки злочину.

2. Класифікація злочинів.

3. Злочин та інші правопорушення.

Задача № 1

Ніколаєв був засуджений за умисне вбивство свого дяді з метою одержання спадщини від нього. Цей злочин він вчинив, підклавши під його машину вибухівку. Від вибуху Котовій, яка випадково проходила біля машини, були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження. Дії Ніколаєва були кваліфіковані за п. 5, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК ; ч. 1 ст. 121 КК України.

Які за ступенем тяжкості є вчинені Ніколаєвим злочини?

Задача № 2

Водій авторемонтного заводу Фісенко взяв з виробничих відходів, які знаходились на смітнику заводу, декілька металевих конструкцій, для обладнання свого гаражу.

Чи підлягає Фісенко кримінальній відповідальності?

Задача № 3

Жуков знав, що його колега Дмитрієва зняла з рахунку у банку значну суму грошей, та привласнив їх оманним шляхом.

Чи маються у діях Жукова ознаки складу злочину?

Завдання для самостійної роботи (2 години)

Теми рефератів

1. Поняття злочину та характеристика його ознак.

2. Підстави класифікації злочинів.

3. Поняття та значення малозначності діяння.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

Поняття злочину – одна з основних категорій кримінального права, яка має історично мінливий характер.

Студентам слід знати, що Загальна чистина чинного Кримінального кодексу України містить самостійний Розділ III, який формулює: поняття злочину, класифікацію злочинів, поняття закінченого, незакінченого злочину, відповідальність за незакінчений злочин, поняття добровільної відмови від злочину.

Поняття злочину сформульовано законодавцем у ч. 1ст. 11 КК України згідно з яким слід виділити наступні ознаки злочину: суспільна небезпека, протиправність, караність, винність та деліктоздатність.

Для поняття значення злочину необхідно вивчити положення ч.2 ст.11 КК України згідно з якою “не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малозначність не становить суспільної безпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі”.

Кримінальний кодекс України вперше на законодавчому рівні (ст. 12) передбачив класифікацію злочинів залежно від ступеню їх тяжкості. Вони поділяються на: злочини невеликої тяжкості; середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Говорячи про закінчений та незакінчений злочин, законодавець має на увазі стадії вчинення умисного злочину, хоча само поняття стадії не формулює.

Нормативні джерела

1. Конституція України від 28.06.96 р. в ред. від 06.10.2013 р. // http://zakon.rada.gov.ua

2. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар /[О.М. Алієва, О.В. Білаш, А.П. Бабій та ін.] ; відп. ред. Є.Л. Стрельцов. – [9-е вид.]. – Х.: Одіссей, 2013. –– 912 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. в ред. від 11.10.2013 р. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

4. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. в ред. 11.08.2013 р. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

5. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003 р. в ред. 09.06.2013 р.// http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15

Спеціальна література

1. Дурманов Н. Д. Понятие преступления. — М.: Юрид.лит., 1948. — 189 с.

2. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений. — Х.: Вища шк., 1979. — 129 с.

3. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К. – Харків: Юрінком – Інтер-Право, 2001. – 416 с.

4. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность. — М.: Изд-во МГУ., 1969. — 232 с.

9. Мельник М., Навроцький В. Злочин без покарання // Право України. — 2004. — № 7. — С. 150—153.

5. Микитчик О. В. Злочин як соціальне явище: філософсько-правовий аспект: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К.: Б.в., 2001. — 20 с.

6. Прохоров В. С. Преступление и ответственность. — Л.: ЛГУ им. А.А. Жданова, 1984. — 136 с.

7. Рощина І. Нове у законодавстві України і перспективи запобігання злочинності // Право України. — 2004. — № 3. — С. 60—62.

8. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления. — М.: Госюриздат, 1957. — 363 с.

9. Тузов А. Від конфлікту до злочину // Право України. — 1993. — № 2. — С. 37—39.

14. Уголовное право Украины: Учебник для вузов. Общая и Особенная части / Отв. ред. заслуженный деятель науки и техники Украины, д-р юрид. наук, проф. Е. Л. Стрельцов. — Х.: Одиссей, 2007. — С. 45—57.

10. Фріс П. Злочин і кримінальна провина: проблеми нормативного закріплення / П. Фріс // Право України. – 2011. - № 9. – С. 42-49.

11. Шишов О. Ф. Преступление и административный проступок; Учеб. пособ. — М.: ВЮЗИ, 1967. — 68 с.

Судова практика

1. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 р. № 9 // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96