2.3.3. Попередній потокорозподіл води

Попередній потокорозподіл виконують для І-го та ІІ-го розрахункових випадків у вигляді схем, враховуючи такі рекомендації [7, с. 36-37; 8, с.143..145]:

- алгебраїчна сума витрат води для кожного вузла мережі, як і для мережі в цілому, повинна дорівнювати нулю, тобто повинно виконуватись перше правило Кірхгофа;

- по головних магістралях з метою їх взаємозаміни слід направляти приблизно однакові витрати води;

- головним споживачам воду потрібно подавати найкоротшим шляхом, але не менш ніж по двох напрямах (для забезпечення вимог надійності).

2.3.4.Визначення матеріалу та діаметру труб

Матеріал і клас міцності труб необхідно вибирати на основі статистичного розрахунку з урахуванням санітарних умов, агресивності ґрунту й води, а також умов роботи трубопроводу і вимог до якості води [2, п.8.21]. Як правило, рекомендують застосовувати неметалеві труби (напірні залізобетонні, пластмасові). Відмова від застосування неметалевих труб повинна бути обґрунтована.

Застосування чавунних напірних труб дозволяється для мереж в межах населених пунктів, територій промислових та сільськогосподарських підприємств.

Застосування сталевих труб дозволяється:

• на ділянках з розрахунковим внутрішнім тиском понад 1,5 МПа;

• для переходів під залізничними и автомобільними дорогами, через водні перешкоди та яри;.

• у місцях перетину господарсько-питного водопроводу з каналіза­ційними трубами;

• при прокладанні трубопроводів по автошляхових і міських мостах, у тунелях.

При застосуванні металевих труб, особливо сталевих, необхідно передбачати захист їх зовнішньої та внутрішньої поверхонь від корозії [2, п.8.32]. В містах для магістральних ліній доцільно застосовувати чавунні труби (бажано із високоміцного чавуну), і тільки в місцях проходу під залізницею, річкою і т.д. – сталеві. Розподільчі лінії краще влаштовувати із пластмасових труб.

Економічно вигідні діаметри труб ділянок магістральної мережі визначають на основі проведеного потокорозподілу для одного із випадків господарсько-питного водоспоживання (максимального водоспоживання). Найменше значення діаметру для населеного пункту і промислових підприємств слід приймати не менше 100 мм.

Економічно вигідні діаметри труб можна знаходити двома способами:

1. за номограмами [1, дод.8 і 9] в табличній формі (табл.2.8)

Таблиця 2.8.

Визначення діаметрів труб водопровідної мережі за номограмами

Ділянки	І-й розрахунковий випадок			ІІ-й розрахунковий випадок		Прийнятий діаметр, мм
	л/с		мм	л/с	м/с	мм
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15	91,79 67,43 42,25 0,06 35,79 83,39 54,09 91,78 54,01 70,58 84,30 51,84 74,17 89,67 91,79	0,32 0,24 0,15 0,004 0,12 0,28 0,19 0,32 0,18 0,24 0,29 0,18 0,26 0,32 0,32	380 350 306 110 288 366 328 380 323 373 369 295 358 405 380	127,24 102,88 77,70 35,51 25,34 71,94 74,54 127,23 23,11 54,68 68,40 87,28 109,61 125,11 127,23	1,064 1,536 1,174 1,211 0,384 0,598 0,623 1,064 0,361 0,53 1,039 1,325 1,656 0,95 1,064	400 350 300 200 300 400 350 400 300 350 350 300 350 400 400

В табл.2.7. приймають згідно попереднього потокорозподілу води на кожній ділянці відповідно для І-го та ІІ-го розрахункових випадків. Фіктивну витрату визначаємо згідно [3 , с.144]. Швидкість води по трубах визначається за формулою, м/с (але не менше 2 м/с)

. (2.21)

2) за допомогою ПК за формулою

, (2.22)

де =0,5…0,8 - економічний фактор, що враховує умови будівництва;

- коефіцієнт, який враховує зміну цін, зношення труб;

- повна розрахункова витрата, що подається насосними станціями у водопровідну мережу, м³ /c;

- показники степеня, що залежать від матеріалу труб, приймаються [1, табл..3.2].