Для створення об’єктів вибираємо панель “Объекты” редактора класифікатора (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Панель “Объекты” редактора класифікатора

При створенні нового класифікатора редактор автоматично додає до нього набір службових об’єктів, віднесених до системного шару й потрібних для правильного функціонування системи.

Будь-який об’єкт класифікатора в ГІС “Карта” крім назви має описуватися таким набором значень:

• код об'єкта – ідентифікатор, за яким визначаються об’єкти;

• тип об’єкта – описує характер локалізації об’єктів, тобто спосіб формування метрики й подання умовного позначення об’єкта на карті;

• ключ об’єкта – символьне (до 31 символу) позначення об’єкта, що використовується в базі даних як ідентифікатор для доступу до даних об’єкта. На відміну від коду об’єкта, що може бути однаковим для об’єктів, однакових за змістом, але різних за типом локалізації, ключ є унікальною ознакою саме даного виду об’єктів;

• шар – покажчик на шар карти, до якого відноситься даний об’єкт (ця інформація потрібна ГІС для спрощення пошуку об’єктів, управління переліками відображуваних об’єктів і порядком їх виведення на екран);

• вид об’єкта й принтерний вид – це умовні знаки, якими має подаватись об’єкт при відображенні на екрані й виведенні на друк;

• семантики об’єкта – перелік семантик, якими може або має обов’язково описуватись даний вид об’єктів;

• масштаб – це нижнє й верхнє значення діапазону масштабів, за яких умовний знак об’єкта виводиться на екран або друк;

• напрямок цифрування – це параметр, що визначає спосіб подання умовних знаків, або просторово-логічні відносини об’єкта щодо метрики об’єкта. Він може мати такі значення: довільне, визначене, об’єкт нижче, об’єкт праворуч або ліворуч; цей параметр має суттєве значення для об’єктів, для яких початок і закінчення метрики несуть певний зміст (наприклад, параметри об‘єкта „ріка” задаються від витоку до гирла; горизонталь має більше значення висоти з одного боку і менше з іншого і т. ін.);

• флаг „Стандартний вигляд / вигляд користувача” визначає, як мають відображатися певні об’єкти; цей параметр дозволяє застосовувати спеціальні засоби подання складних об’єктів спеціальних карт;

• флаг масштабування визначає характер відображення умовного знака об’єкта при масштабуванні карти.

При редагуванні класифікатора можна створювати або нові об’єкти, або такі, що одержують шляхом копіювання існуючих із заміною тільки ключа, коду або певних ознак.

Створення точкових об’єктів

Для створення точкового об’єкта слід визначити тип об’єкта “Точечный”.

Для створення умовного знака вибираємо вкладку “Вид”. Точкові об’єкти можуть мати такі типи відображення: точковий, векторний, символ TrueType.

Точковий умовний знак відображається немасштабним знаком, має одну точку метрики й може мати розміри 32 х 32 піксела, або 8 мм. Він створюється редактором умовних знаків (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Редактор умовних знаків для точкових об’єктів

Створений умовний знак можна експортувати у bmp-файл або вивантажувати з bmp-файла. За допомогою кнопки “Отсчет” позначається точка знака, що відповідає запису метрики точкового об’єкта. Векторний вигляд точкових об’єктів дозволяє створити орієнтовані позамасштабні умовні позначення, які мають одну або дві точки метрики (перша точка метрики задає положення об’єкта, а

друга − орієнтацію умовного знака).

Для позначення точкових об’єктів можна також використовувати символи з шрифтів і наборів, установлених в операційній системі. Для цього потрібно визначити вигляд знака як “символ TrueType”.

Для створення точкового об’єкта “Точка стояння приладу” створюємо новий об’єкт, визначаємо код, назву, ключ об’єкта й встановлюємо тип об’єкта “Точечный”, а шар “Геодезія”. Умовний знак визначаємо як точковий і створюємо в редакторі умовних знаків.

Точковий об’єкт “Точка контуру” створюємо копіюванням об’єкта “Точка стояння приладу” й заміною коду, назви, ключа об’єкта й вигляду умовного знака.