- •1.Філософія. Проблема предмету філософії. Специфіка філософських проблем.
- •Ортега-и-Гассет «Что такое философия»
- •2, Структура філософського знання.
- •3.Поняття світогляду та його історичні форми . Структура світогляду. Світогляд і філософія.
- •4.Міфологія як тип світогляду. Класичний та соціальний міф. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян
- •5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.
- •6. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні.
- •7. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
- •8. Філософія Давнього Китаю. Даосизм і конфуціанство.
- •9. Антична філософія. Схожість та відмінності від східної філософської традиції. Основні періоди розвитку. Діалектика Сократа.
- •10. Філософія Платона: теорія ідей вчення про суспіство та державу.
- •11.Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. Характеристика праці Аристотеля "Політика"
- •12. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Основні праці Августина, Абеляра, Фоми Аквінського, у. Оккама
- •13.Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм
- •14. Особливості філософії Нового Часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у ф.Бекона і р.Декарта.
- •15. Філософія французького просвітництва 18 ст.
- •16. Філософія і.Канта. Ідея активнотворчої діяльності людини. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
- •17. Філософія Гегеля. Діалектика, принцип тотальності мислення та буття, “панлогізм”, розуміння історії.
- •18. Філософія л. Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології.
- •19. Філософія Маркса: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику.
- •20. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
- •21. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
- •21. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення Християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського “Слово про закон і благодать”
- •22.Основні теми філософських пошуків г.Сковороди. Поняття "серця" та "сродної праці". Вплив філософії Сковороди на українську та російську філософію
- •23.Києво-Могилянська академія - як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії в філософську культуру України
- •24. Російська релігійна філософія 19-20 ст.
- •25.Соціально-філософські мотиви в творчості т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
- •26. І.Я.Франко. Соціально - політичні та філософські погляди. Праця Франка "Що таке поступ"
- •27. Релігійні філософські течії хіх-хх ст. Характеристика одного з спрямувань.
- •28. Антропологічний рнесанс у філософській думці хх ст.
- •29. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії
- •30. Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння. "Герменевтичне коло"
- •31. Комунікативна філософія. Проблема субєкт - обєктної взаємодії. (Аппель, Хабермас, Ясперс, Бубер,
- •Комунікативна філософія. Юрген Хабермас.
- •32. Проблема буттяв історії філософії. Уявлення про структуру буття. Монізм, дуалізм, плюралізм.
- •33. Материальное битие. Эволюция представлений о битии. Атрибуты материи. Битие, субстанция, универсум.
- •34. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура.
- •35. Понятие культуры. Культура как реализация творческих сил человека (гуманизма). Культура и цивилизация. Массовая культура.
- •36. Модерн й постмодерн.
- •37. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія, екзистенціалізм про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме.
- •38. Сознание как общественный феномен. Колективное несознат (концепция архитипов Юнга).
- •39. Філософські категорії їх специфіка, функції, історичний характер.
- •40. Категорії рух і спокій, час і простір. Соціально-культурний та когнітивний/пізнавальний/ зміст і функції перелічених категорій.
- •41. Категорії “закон” і “хаос” в суспільній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілісність.
- •42. Категорії сутність та явище, їх соціокультурний та когнітивний зміст та функції.
- •43. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
- •44. Категории формообразования: форма и содержание, стр. И элементы, система и функция. Структуруализм и постструктуруализм.
- •45. Поняття пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
- •Эволюционная эпистемология.
- •46.Соотношение абстракного и конкретного впознании (работа Гегеля «Кто мыслит абстрактно»),
- •47. Истина как гносеологическая и культурологическая категория.
- •48. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції та наукова творчість. Проблема інтуїції
- •49. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
- •50 Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Філософія і науковий метод.
- •51. Основные формы научного познания: научный факт, проблема, гипотеза, концепция, теория.
- •53. Особенности технического познания. Наука, технология, культура: проблема гуманизации и социальной ответственности.
- •54. Класична, некласична і постнекласична наука (основні риси). Типи раціональності і ірраціональності.
- •55. Филос. Позитивизма. Постпозитивисткое толкование науки. (Кун "Структура научн. Революций")
- •56. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне і матеріальне в існуванні суспільства (теософські, марксистські та інші погляди).
- •57. Проблеми типологізації історії. Культура, цивілізація, епоха, формація як категорії соціальної філософії.
- •58. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Ідея інформаційного суспільства.
- •59. Суспільство і природа. Екологічні та демографічні проблеми.
- •60. Человек и общество.Проблема отчуждения (по).
- •61. Роль экономики в обществе. Истории, способы производства и закономерн. Их развития. Историцизм и критика его Поппером в труде "Откр. Общест. И его враги".
- •62. Наука и техника как причина общественного развития. Сциентистские и технократ, концепции...
- •63. Духовний фактор в історії. Суспільні ідеали (свобода, соц. Справедливість, солідарність та ін.), ідеології соціальні міфи та утопії в житті суспільства.
- •64. Духовно-практичні регулятиви суспільного життя. Мораль як соціокультурний феномен. Основні категорії моральної свідомості. Мораль та право.
- •65. Політики і Політична організація суспільства. Структура політичної організації. Демократія і тоталітаризм.
- •66. Право і правосвідомість. Ідея правової держави. Право і закон
- •67. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах існування громадянського суспільства. Проблеми громадянського суспільства в сучасній Україні та Конституція України
- •68. Социальн. Структура с соц. Отношения. Роль интеллигенции. Проблема формирования национальной элиты.
- •69. Исторические формы человеческих общностей. Этнос и нация. Особенности формирования украин. Нации. Национальная идея.
- •70. Проблема суб’єктів в історії: особа, народні маси, класи, нації. (Одна з праць на вибір. Маркс....)
- •72. Проблема сенсу та спрямованості історії. Фукуяма ф. “Кінець історії”.
- •73. Людина як суб’єкт власного життя. Життєвий шлях людини: поняття, проблеми, цінність. (Фром э. Душа человека.)
- •74. Феномен сучасної глобалізації. Концепція сталого розвитку
- •75. Наука в контексті формування нової моделі світу сучасної цивілізації. Інформаційний простір.
- •Техника и технология в системе культуры.
- •77. Тоффлер. Третья волна.
72. Проблема сенсу та спрямованості історії. Фукуяма ф. “Кінець історії”.
Кінець ХХ ст.- перемога екон. і політ. Лібералізму. Кінець історї? Чому? Чи є у лібералізма життєві альтернативи? Чи дійсно тріумф західної ідеї є остаточним? У всьому світі універсалізація західного ліберального демократизму як форма правління почала проникати з часів французької революції. З часом ідеологічний лібералізм панує, що створює передумови для машинного, економічного лібералізму (тобто початок ідей).
Ідея кінця історії – Маркс (змінив погляди Гегеля).
За Гегелем 1806р. падіння Пруської держави – кінець історії. Чому? Після часів франц. революційного лібералізму був у стані застою. Нічого не змінювалося на краще. Почалася універсалізація – поширення західних ідей.
Вебер намагався довести, що базисом є не машинне виробництво (яке є надбудовою), а духовне. Економічний розвиток – це розвиток в першу чергу свідомості.
Фукуяма – з 1806р. нічого не змінюється (як Гегель). Чому кінець історії?
Альтернатива лібералізму.
1. Фашизм (нац. ідея), 2. Комунізм (гласність, демократія) –не виправдали себе.
3. Релігія (повернення до старого). Лібералізм будувався як результат релігійного вирішення питання.
4. Націоналізм (неоднорідність, різні політичні програми, крім досягнення незалежності).
Без двох джерел неможливий ріст ідей націоналізму. Міжнародне життя- це тільки економічний розвиток країни. Шкодує, що почався кінець історії.
Смысл (С.) в философии и традиц-й ло-гике, то же, что и значение.
Значение (3.), содержание, связываемое с тем или иным выражением (слова, пред-ложения, знака и т.п.) нек-го языка. 3. Языко-вых выражений изучается в языкознании, логике и семиотике. В науке о языке под 3. понимают смысловое содержание слова.
В логич-й семантике термины С. и 3. также часто рассматриваются как синонимы, но в наиболее распространённой теории значе-ния имён Фреге - Чёрча, лежащей в основе большинства современных металогич-х кон-цепций, эти понятия различают: значением (предметным значением, денотатом) нек-го имени называют обозначаемый (называе-мый) этим именем предмет или класс предметов (объём именуемого понятия), а С. имени (концепт его денотата) - содержание того же понятия, т.е. то, понимание чего является условием адекватного восприятия, усвоения данного имени.
Напр., значением выражений "Вечерняя звезда" и "Утренняя звезда" является один и тот же предмет - планета Венера, в то время как их С. (мыс-ленное содержание) - различен. С. одноз-начно определяет свой денотат, но не нао-борот; имена (и вообще языковые выра-жения) назыв-ся синонимами, если они име-ют один и тот же смысл.
Смысл жизни в самой жизни.
Бердяев: "Смысл истории состоит в раскрытии внутренних начал бытия как светлых, так и тёмных; как божественных, так и дьявольских; как проявлений добра, так и зла. Каждое поколение имеет цель (и смысл) в самом себе, несёт оправдание и смысл собственной жизни в творении им ценностных и творческих подъёмов, а не в том, чтобы жить для последующих поколений".
Мартин Лютер. "Что вы сделаете, если узнаете, что завтра конец света. - Я посажу дерево".
Гегель: "История ничему не учит. Ошибки повторяются (правительством и т.п.)".
Поппер: "История - процесс, кот-й непредсказуем. Это не запрограмированный процесс и в тоже время это не хаотический, спонтанный процесс. Человек творей истории. История фатальна". Критикует историческое пророчество.
Маркс: "История движется к коммунизму (линейный процесс)".
Поппер говорит, что будущее зависит только от нас и над нами не давлеет никакая историческая необходимость. История заканчивается сегодня. Будущее не является продолжением и экстраполяцией прошлого. Будущее ещё не обладает бытием и именно это объстоятельство накладывает на нас огромную ответственность, т.к. мы и именно мы можем влиять на будущее.
Общество в своем развитии проходит через некоторую последовательность этапов. Существовали различные представления об истории общества: деградация (у Геслера: от золотого века к железному и т.д.) и круговорот (Полибий). В средние века - провиденциализм: все идет к победе христианства, как к началу новой, истинной истории. В новое время (Гегель - развитие духа, социальная часть развития духа - прогресс - связана с понятием свободы, ее роста).
Прогресс и регресс - понятия, обозначающие развитие общества, его подсистем от менее досконального состояния к более доскональному (прогресс) и возвращение к отжившим формам, что говорит про обществ, деградацию (регресс).
С точки зрения марксизма основой социального развития является материальное производство.
Соответственно критерием обществ, прогресса является развитие способа производства. Способ производства определяет конкретно-исторический тип общества, этап общественного прогресса. Каждая новая социально-экономич. формация означает новый уровень развития производит, сил общества, экономического базиса и соответствующих им отношений между людьми.
Современная "технократическая волна" на Западе складывается из разных подходов, схем, концепций: О.Тоффлер связывает будущее общество с третьей техно-информационной волной развития; Г.Кан считает, что благодаря технизации будущее общество станет "бытовым"; Ф.Скинер предлагает технологизировать поведение людей и т.д. Все эти концепции можно разделить на: а) оптимистич. (Д.Белл, О.Тоффлер), которые связывают решение всех социально-экономических, политических проблем социального развития с ростом техн. потенциала общества; б) пессимистич. (Л.Мемфорд), которые видят в технике угрозу цивилизации и призывают ограничивать ее возрастание, советуют повернуться лицом к природе. Однако как в первом, так и во втором случае имеем дело со своеобразным технологич. детерминизмом, суть которого в непомерном преувеличении роли техники, технологии и информатики. Что касается неопозитивистского взгляда на историю: неопозитивисты выдвинули принцип верификации, т.е. утверждение осмысленно, если можно указать конкретные условия, в которых оно будет истинным (непосредственная проверяемость). С этой точки зрения как прошлое, так и будущее непроверяемо, поэтому история философии не содержит в себе ничего кроме ошибок, являя собой только "философский музей ошибок".
Карл Ясперс (1883-1969) - нем. филососр, один из основоп. экзистенциализма.. Я. Отрицает возможность научного предвидения будущего и наличие объективных законов исторического развития, признавая лишь каузальные связи. В истории Я. выделяет четыре "среза": возникн. языков, изобретение орудий, начало использования огня; возникн. высоких культур в Египте, Месопотамии, Индии и позже в Китае в 3-5-м т. до н.э.; духовное основоположение человечества, происшедшее в 8-2 вв до н.э. одновременно и независимо в Китае, Индии, Персии, Палестине, Греции; подготовленное в Европе с конца средневековья рождение научно-технической эры, которая духовно конституируется в 17 в., приобретает всеохватывающий характер с конца 18 в. и получает чрезвычайно быстрое развитие в 20 в. Третий "срез" представляет собой, по Ясперсу, своеобразную "ось мирового времени", этап, на котором возникает современный нам человек со своими представл. о присущих ему возможностях и границах осознания себя как Самости. На этом этапе происходит становл. истории человечества как мировой истории, тогда как до "осевого времени" имели место лишь локальные истории. Именно в эту эпоху разработаны главные категории, какими осмысливается действительность, заложены основы мировых и других филос. и религиозных учений, которые дошли сквозь тысячелетия к современности - в Китае учение Конфуция, Лао-Цзы, Чжуан-Цзы; в Индии -Упанишады, буддизм; в Иране - зороастризм; в Палестине - пророчества Илии, Исанти; в Греции -духовный вулкан от Гомера до Аристотеля. Именно сквозь мировую историю человечество продвигается к новому "осевому времени", способному породить основу подлинной человеч. истории, единства человечества, такого общежития людей, при котором их взаимоотн. будут строиться на достойных человека принципах и началах. Условием этого единства должна стать приемлемая для всех политическая форма - правовое государство, основанное на полном отказе от любых видов тоталитаризма.
