Стерилізація розчинами
Цей метод придатний для виробів із полімерних матеріалів, скла, гуми, корозійно-стійких матеріалів і сплавів. Хоча цей метод стерилізації менш ефективний, ніж метод фізичної стерилізації, потреба в його застосуванні часто виникає при роботі з інструментами, виготовленими з термолабільних матеріалів.
Для рідинної стерилізації використовують найрізноманітніші хімічні сполуки: хлор, фенол, гідрогену пероксид, йодовмісні сполуки, кислоти, луги, окиснювачі, альдегіди й багато інших речовин.
Ефективність стерилізації розчинами залежить від концентрації активнодіючої речовини, часу стерилізаційної витримки і температури стерилізованого розчину.
Широко використовуються для дезінфекції та стерилізації розчини гідрогену пероксиду.
У 3 %-вому розчині гідрогену пероксиду вегетативні форми мікроорганізмів при 50 °С гинуть через 15—20 хв, а спори — через 30—40 хв.
Для стерилізації медичних інструментів рекомендується 6 %-вий розчин гідрогену пероксиду. Стерилізація цим розчином при температурі 18 °С повинна тривати 360 хв, а при температурі 50 °С — 180 хв.
Для дезінфекції та стерилізації медичних інструментів користуються 1—2 %-вими розчинами β-пропіллактону. Стерилізаційна витримка для медичних інструментів при використанні 1 %-вого розчину β-пропіллактону при 50 °С складає 60 хв, а при 25 °С — 240 хв. У 2 %-вому розчині при 50 °С стерилізація триває 40 хв.
Сильним дезінфектантом і стерилізуючим агентом є надоцтова кислота, антимікробна дія якої виявляється при концентрації 0,01 %. Розчини надоцтової кислоти мають фунгіцидну і спороцидну дію. Дія розчинів виявляється дуже швидко і дріжджі в 1 %-вому розчині гинуть через 1 хв. Інструменти, виготовлені з полімерних матеріалів, занурені в 1 %-вий розчин надоцтової кислоти, за 30 хв стають стерильними. Стерилізація інструментів 1 %-вим розчином надоцтової кислоти при 180 °С повинна тривати 45 хв.
Хімічну стерилізацію розчинами проводять у закритих емальованих, скляних або пластмасових ваннах.
Зараз відома велика кількість антимікробних методів, проте стерилізуючих серед них порівняно небагато.
Слід назвати в першу чергу сполуки хлору, органічні та неорганічні, які широко використовують для дезінфікуючої обробки води і поверхонь (наприклад, хлорамін, трихлорізоціанурова кислота і її солі, кальцію гіпохлорид).
До речі, в останні роки опубліковано цікаві матеріали про високу антимікробну активність води і сольових розчинів, підданих електролізу, при цьому йдеться про плив на вегетативні форми мікроорганізмів. Без сумніву, така обробка має знайти застосування в технології стерилізації та деконтамінації.
Література
1. Трофимов В. И. // Хим..фарм. журн.— 1990.— № 6.— С. 111—120.
2. Юзбашев В. Г. // Теория и практика дезинфекции и стерилизации.—
М., 1983.— С. 46—49.
3. Соколова Н. Ф., Рябченко В. А. // Проблемы дезинфекции и стерилии
зации.— М., 1991.— Вып. 25.— С. 54—59.
4. Пикаев А. К. Современная радиационная химия: Радиолиз газов и
жидкостей.— М., 1992.
5. Молчанов Г. И. Ультразвук в фармации.— М., 1990.
6. Павлов Е. П., Тушов Э. Г., Самойленко И. И., Кивман Г. Я., Дегренко В. В.
и др. Использование гаммааизлучения для микробной деконтаминации
лекарственных средств // Хим..фарм. журн.— 1992.— № 2.— С. 76—78.
