3.6. Висновки і пропозиції.

Висновки є завершальним етапом курсової роботи. Висновки та пропозиції викладаються у курсовій роботі на базі результатів, отриманих при виконанні теоретичної та аналітичної частин роботи. Вони містять у собі короткий перелік проведених розробок, їх результати, оцінку економічної ефективності, характеристику ступеня досягнення мети, поставленої у курсовій роботі. Висновки та пропозиції повинні бути логічним завершенням досліджуваних питань, відображати суть курсової роботи, бути короткими та конкретними, мати практичне значення. В них у лаконічній формі оцінюються результати проведення дослідження. У висновках необхідно зробити акцент на якісних та кількісних показниках одержаних результатів та виділити основні рекомендації щодо їх використання.

3.7. Список використаної літератури.

Список використаної літератури розміщують після висновків. Кожне літературне джерело, що включається у список, повинно мати відображення у курсовій роботі. Якщо автор курсової роботи робить посилання на певні факти або цитує роботи інших авторів, то він повинен обов’язково вказати з якого саме джерела взято наведені матеріали. Загальний обсяг наукових джерел літератури не повинен бути меншим 15 одиниць. Перелік використаної літератури та додатки не входять до загального обсягу курсової роботи.

3.8. Додатки.

Додатки є невід’ємним розділом курсової роботи. До додатків включають матеріал, який необхідний для підвищення наочності викладених питань і підтвердження окремих висновків та пропозицій проміжного характеру. Посилання на додатки в текстовій частині роботи є обов’язковим. До додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для розкриття теми курсової роботи, а саме:

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• великі за обсягом розрахункові таблиці;

• протоколи, акти;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення завдань на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання роботи;

• ілюстрації допоміжного характеру;

• графіки, діаграми;

• форми звітності;

• положення про роботу підприємства та його підрозділів.

Матеріал, що наведений у додатках, повинен відповідати обраній темі курсової роботи та містити у собі необхідні матеріали, що були базою для проведення дослідження.

4. Вимоги до оформлення курсової роботи.

Важливою вимогою до курсової роботи є грамотність оформлення, що підвищує її якість. У роботі не повинно бути граматичних та стилістичних помилок. Необхідно дотримуватися правил цитування, оформлення зносок, списку використаної літератури. Крім того, виконання цієї вимоги виховує у студента культуру оформлення наукових праць, яка може знадобитись в майбутній практичній діяльності.

4.1. Оформлення тексту.

1. Курсова робота виконується на стандартному аркуші білого кольору формату А4 (210 х 297 мм). Роботу слід переплести у обкладинку або у швидкозшивач.

2. Якщо курсова робота виконується за допомогою комп’ютера, то її текст друкують з використанням шрифту Times New Roman, висота шрифту 14 pts через півтора міжрядкових інтервали не менше тридцяти рядків на сторінці. Шрифт друку має бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бут однакова. У випадку, якщо курсова робота виконується від руки, її текст повинен бути написаний чітким почерком чорним, синім або фіолетовим чорнилом.

3. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм.

4. Текст основної частини курсової роботи поділяється на розділи та підрозділи. Вступ, розділи, висновки та пропозиції, список використаної літератури слід починати з нової сторінки. Проте, якщо закінчення розділу займає менше 1/3 сторінки, то заголовок наступного розділу можна розмістити на віддалі 20 мм від останнього рядка попереднього тексту і на 15 мм від першого рядка наступного тексту.

5. Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” друкують великими літерами жирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці назви розділу не ставлять. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервали. Написання абревіатур і скорочень у заголовках не допускається. В заголовку слова не підкреслюються і не переносяться. Якщо заголовок складається із двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Усі листи повинні бути пронумеровані. Номер сторінки проставляють у верхньому правому кутку листа арабськими цифрами без будь-яких розділових знаків. На титульній сторінці, змісті, вступі номер сторінки не ставлять, але в загальну нумерацію їх включають.

6. Всі розділи курсової роботи повинні мати єдину порядкову нумерацію в межах всієї роботи і позначатися арабськими цифрами. Такі структурні частини роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Тобто, не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “Розділ 6. ВИСНОВКИ” номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, а з нового рядка друкують заголовок розділу.

7. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.“ (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

8. У тексті не допускається:

- застосовувати для одного і того ж поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), а також іноземні слова та терміни при наявності рівнозначних слів і термінів в українській мові;

- застосовувати скорочені позначення одиниць фізичних, хімічних та інших величин, якщо вони використовуються без цифр;

- використовувати в тексті математичний знак мінус “-” перед від’ємним значенням величин; у цьому випадку слід писати слово “мінус”;

- застосовувати математичні знаки і знаки № (номер), % (відсоток), ° (градус) без цифр.

9. Умовні позначення наведених в тексті фізичних, хімічних, метричних та інших величин повинні відповідати встановленим стандартам.