4.2. Оформлення ілюстрацій.

1. Усі графічні матеріали (схеми, графіки, карти, діаграми) у курсовій роботі іменуються рисунками . Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст – ілюстрації.

2. Ілюстрації повинні бути розміщені так, щоб їх було зручно розглядати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Ілюстрації розміщують після першого посилання на них.

3. Графічні матеріали повинні бути виконані чорною тушшю або чорним чорнилом на білому непрозорому папері.

4. Ілюстрації нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Назву ілюстрації розміщують після її номера. Підпис під ілюстрацією зазвичай має такі елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис.“;

- порядковий номер ілюстрації, наприклад: “Рис. 2.3.” (рисунок третій розділу другого);

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.

Приклад оформлення ілюстрацій у тексті курсової роботи наведений у додатку Е.

5. Діаграми слід виконувати лініями. Якщо в загальній діаграмі відображається дві та більше функціональні залежності, то допускається зображати такі залежності лініями різних типів, наприклад, суцільною, штрих пунктирною, пунктирною, штриховою і т.д.

6. У підписах під ілюстраціями всі слова пишуться повністю, за винятком скорочень, загальноприйнятих і встановлених відповідними стандартами.

7. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається матеріал, пов’язаний з ілюстрацією, і де читачеві варто вказати на нього, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках “(рис. 3.1)” або зворот типу: “…як це видно з рис. 3.1” або “… як це показано на рис 3.1”.

4.3. Оформлення таблиць.

1. Основну частину цифрового матеріалу курсової роботи оформляють у таблицях, які характеризують ті чи інші явища і процеси. Вони повинні в стислому вигляді містити необхідні відомості та чітко читатись. Тому не рекомендується перевантажувати їх багатьма показниками.

2. Кожна таблиця повинна мати назву, яка відображає її зміст. Назву таблиці (починають з великої літери) розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. З правої сторони аркуша з великої літери пишеться слово “Таблиця”. Приклад побудови таблиці зазначено у додатку Ж.

3. Позначення тих предметів таблиці (підмет таблиці), які в ній характеризуються, розміщують у боковику, головці, або в них обох. Дані, якими характеризується підмет (присудок таблиці) зазначаються у прографці. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок в боковику – всіх даних цього рядка.

4. Заголовок кожної графи в головці таблиці повинен бути коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

5. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Не допускається включати в таблицю окрему графу “Одиниці виміру”. Якщо всі показники таблиці вимірюються однаково, то одиниці виміру вказують в заголовку таблиці; в інших випадках – в рядках або графах після назви показника та відокремлюються від них комою. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці (“№ п/п”) включати не варто. При необхідності в боковику таблиці вказуються порядкові номери показників арабськими цифрами з крапкою. Не слід також оформляти таблицю, яка включає всього один рядок і залишати в таблиці порожні клітинки.

6. Цифри в графах таблиць розміщують так, щоб класи і розряди чисел знаходились одні над одними; числові величини в одній графі повинні мати однакову кількість десяткових знаків; дробові числа наводяться у вигляді десяткових дробів.

7. Таблицю розміщують у тексті після першого згадування про неї так, щоб можна було прочитати її без повороту сторінки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву розміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, а в другому – боковик.

8. Кожна таблиця супроводжується текстом, у якому міститься її аналіз з відповідними висновками. Не слід повторювати цифрові дані, наведені в таблицях. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

9. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, наведених у додатках) арабськими цифрами в межах розділу. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку слово “Таблиця” та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовж. табл.” із зазначенням номера таблиці, наприклад: “Продовж. табл. 1.2” ; графи під головною таблицею нумерують і усю нумерацію переносять на наступну сторінку при перенесенні таблиці.