Висновки
Автоматизоване редагування реферативного тексту загалом та абревіатур зокрема становить складну та важливу частину процесу редагування. Подане дослідження дозволило сконденсувати певні відомості про автоматизоване редагування абревіатур на сучасному етапі та проаналізувати майбутні можливості покращення цього процесу, що значно полегшив би роботу редактора над текстом.
Абревіатури як скорочення є важливим елементом реферативного тексту, тому що дозволяють скоротити текст, вживши мінімальну кількість мовних знаків, що є найпершим питання під час створення реферативного тексту. Але редакторові слід завжди пам’ятати про сприйняття тексту читачем, про ясність та логічність викладу, про доцільність використання тієї чи іншої абревіатури, що може ускладнити або ж полегшати сприйняття тексту реципієнтом.
На жаль, на сучасному етапі розвитку автоматизованого редагування, а особливо автоматизованого редагування абревіатур у певних видах літератури, не можна говорити про повну заміну людини-редактора редактором-машиною. Але вже ті системи, що існують, значно спрощують завдання редактора, допомагаючи переданню інформації від одного учасника комунікаційного акту до іншого.
Удосконалення автоматизованих систем редагування дозволить дослідити редагування абревіатур як однієї із складових частин реферативного тексту детальніше та поставити питання про повне автоматизоване редагування абревіатур.
Враховуючи сучасні можливості комп’ютерних технологій та комп’ютерної лінгвістики, можна передбачити, що згодом виокремляться спеціальні, окремо функціонуючі, системи редагування, що забезпечуватимуть можливість автоматизованого редагування будь-якого тексту та будуть діяти на базі штучного інтелекту, але не виключено, що комп’ютерна система ніколи не зможе замінити редактора-людину.
Список літератури
Автоматизированные системы переработки текстовой информации / под ред. Берлина А.С. – М., 1991.
Автоматизированный анализ научного текста/ под ред. Вербицкой В.А., Грязнухиной Т.А. и др. – К., 1984.
Блюменау Д.И. Проблемы свертывания научной информации. – Л.,1982.
ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования
Гречихин А.Г., Здоров И.Г., Соловьев В.И. Жанры информационной литературы: Обзор. Реферат. – М., 1983.
ДСТУ 3582-97. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила
Жовтобрюх М.А., Кулик В.М. Курс сучасної української мови у двох частинах / частина перша. – К., 1972.
Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови. – К., 2001.
Леонов В.П. Реферирование и аннотирование научно-технической литературы. – Новосибирск, 1986.
Лихтенштейн Е.С., Михайлов Е.С. Редактирование научно-технической литературы и информация. – М., 1974.
Мелещенко А.К., Іванов В.Ф. Сучасні комп’ютерні технології та засоби масової комунікації: аспекти застосування. – К., 1996.
Мильчин А.Э. Методика и техника редактирования текста. Практическое пособие. – М., 1972.
Партико З.В. Загальне редагування. – Львів, 2001.
Партико З.В. Комп’ютерізація видавничого процесу. – К., 1996.
Пещак М.М. Нариси з комп’ютерної лінгвістики. – Ужгород, 1999.
Редактирование отдельных видов литературы / под ред. Н.М.Сикорского. – М., 1987.
Різун В.В. Літературне редагування . – К., 1996.
Різун В.В. Моделювання і технологія редакторських систем. – К., 1995.
Різун В.В., Іванов В.Ф. та ін. Основи комп’ютерної журналістики. – К., 1995.
Сенкевич М.П. Стилистика научной речи и литературное редактирование научных произведений. – М., 1976.
Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. - М., 1980.
Сміт Дрейтус К., молодший. Посібник книговидавця. – К., 1999
Справочная книга редактора и корректора / под ред. А.Э. Мильчина – М., 1985.
Сучасна українська мова за ред. О.Д.Пономаріва. – К., 1997.
Сучасна українська літературна мова. Лексика та фразеологія/ за ред. І.К.Білодіда – К., 1973.
Сучасна українська літературна мова/ за ред. А.П.Грищенка. – К., 1997
Феллер М.Д. Эффективность сообщения и литературный аспект редактирования. – Л., 1978.
ЗМІСТ