2.2. Минулий час недоконаного виду

Форми минулого часу недоконаного виду, як і минулого доконаного, утворюються за допомогою суфікса -л-/-в, нульове, однак на відміну від доконаного виду найчастіше позбавлені префіксів.

Форми минулого недоконаного вживаються у прямому значенні і виражають детерміновані дії, які відбувалися у певний часовий проміжок до моменту мовлення.

На відміну від минулого доконаного, форми минулого часу недоконаного виду в залежності від контексту виражають нерозчленовані або розчленовані, повторювані в процесі виконання та незакінчені тривалі дії; це значення передається навіть тоді, коли ознака розчленованості чи тривалості не підкреслюється дієслівними префіксами чи суфіксами.

Наявність такого різновиду минулого часу у реферативних текстах є рідким явищем, оскільки такі дієслова яскраво передають художність вираження, швидше емоційно-оціночне, ніж фактуальне.

Але форми минулого часу недоконаного виду виражають і нерозчленовані дії, якщо вони уточнюються прислівниками і сполученнями прислівникового типу, що вказують на певний час тривання, і тому такі форми також становлять певний відсоток дієслів минулого часу в рефератах. Наприклад:

За хв-ми спостерігали наступні 4 тижні. [14, прикл.7];

При кожному проходженні через діалізатор конц-ія І зменшувалась на 47%. [14, прикл. 5];

Елімінацію Ф і сечовини оцінювали в 2-х центрах діалізу з різними діалізаторами (1,3-2,4 м²). [14, прикл. 6].

Тобто, коли мова йде про якесь дослідження, або про якийсь захід, що безпосередньо стосується матеріалу, тоді референт, як правило, послуговується такими формами дієслів, які найкраще розтлумачують часовий проміжок, в якому відбулася певна подія, захід, дослідження.

Серед функцій, що виконують у реферативних текстах категорії минулого часу є такі:

1. подання закінчених результатів авторського дослідження;

2. опис тривалого процесу дослідження;

3. констатація загальновідомих фактів у історичній ретроспективі;

4. звіт про виконану теортичну та практичну роботу, подану у першоджерелі тощо.

Розділ 3. Майбутній час в рефераті

Форми майбутнього часу мають також широкі можливості використання. Але дослідивши такі наукові тексти, як реферати, варто зауважити, що у них, як правило, використовується аналітична форма майбутнього часу, яка утворюються тільки від дієслів недоконаного виду, і ніякої іншої дії, крім тієї, що відбувається після моменту мовлення, не означає.

3.1. Вживання у рефераті майбутнього часу недоконаного виду.

Майбутній час недоконаного виду означає дії, які будуть здійснені після моменту мовлення. Існує дві форми майбутнього часу недоконаного виду: аналітична і синтетична.

Аналітична форма майбутнього часу недоконаного виду складається із дієслова бути, яке змінюється за першою особовою парадигмою і є показником часу і особи, та основного дієслова у формі інфінітива недоконаного виду.

Оскільки аналітична форма майбутнього часу недоконаного виду є невід’ємним елементом часової парадигми дієслова, тобто таким же складником системи часових форм теперішнього і минулого часів, то її треба вважати єдиною часовою формою, а не поєднанням двох форм. [2, с. 94].

Синтетична форма утворюється внаслідок приєднання до інфінітива недоконаного виду показника функцій майбутнього часу – суфікса -м-. Наприклад:

Незважаючи на те, що члени родин, які не в змозі сплачувати за медичне обслуговування, тобто відносяться до категорії соціально незахищених верств населення, продовжуватимуть отримувати відп. медичну допомогу і займати центральне місце серед споживачів медичних послуг, самі державні установи повинні забезпечити таке положення, коли акумульовані для цієї мети ресурси будуть спрямовуватися ефективно і за принципом рівного розподілу з урахуванням зростаючих потреб у ДМД. [14, прикл. 2]

Обидві форми майбутнього недоконаного часу – аналітична і синтетична – цілком рівнозначні з огляду на часовий зміст, який ними виражається, і тому використання цих форм у реферативних текстах є правомірним.