- •1 Основні поняття про системи числення
- •1.1 Двійкова система числення
- •1.2 Вісімкова і шіснадцяткова системи числення
- •Контрольні запитання і задачі
- •2 Подання інформації в еом
- •2.1 Подання чисел в еом із фіксованою і плаваючою комою
- •2.1.1 Подання чисел в еом із фіксованою комою
- •2.1.2 Подання чисел в еом із плаваючою комою
- •2.2.2 Доповняльний код числа
- •2.3.3 Обернений код числа
- •Зі співвідношень (2.14) і (2.15) випливає, що
- •2.2.1 Прямий код числа у двійковій системі числення
- •Контрольні запитання і задачі
- •3.1 Класифікація методів додавання двійкових чисел
- •3.2 Додавання чисел з фіксованою комою
- •3.2.1 Додавання двійкових чисел у прямому коді
- •3.2.2 Додавання двійкових чисел у доповняльному коді
- •3.2.3 Додавання двійкових чисел в оберненому коді
- •3.3 Додавання двійкових чисел з плаваючою комою
- •Контрольні запитання і задачі
- •4 Ділення чисел у двійковій системі числення
- •4.1 Метод ділення двійкових чисел з відновленням остачі
- •4.2 Метод ділення двійкових чисел без відновлення остачі
- •4.3 Метод прискореного ділення двійкових чисел
- •4.4 Метод ділення двійкових чисел з округленням та без округлення результату
- •4.5. Особливості виконання операції ділення двійкових чисел з плаваючою комою
- •Контрольні запитання і задачі
- •5 Множення чисел у двійковій системі числення
- •5.1 Методи простого множення на суматорі прямого коду
- •5.1.1 Множення з молодших розрядів
- •5.1.2 Множення зі старших розрядів
- •5.2 Просте множення на суматорі доповняльного коду
- •5.3 Прискорене множення двійкових чисел
- •5.3.1 Метод множення з розбиттям множника на дві частини
- •5.3.1.1 Прискорене множення зі старших розрядів з розбиттям множника на дві частини
- •5.3.1.2 Прискорене множення з молодших розрядів з розбиттям множника на дві частини
- •5.3.2 Прискорене множення із запам’ятовуванням проміжної суми та проміжного переносу
- •5.3.2.1 Прискорене множення з молодших розрядів з запам’ятовуванням проміжної суми і проміжного переносу
- •5.3.2.2 Прискорене множення зі старших розрядів із запам’ятовуванням проміжної суми і проміжного переносу
- •5.3.3 Прискорене множення з групуванням розрядів множника
- •5.3.3.1 Прискорене множення з молодших розрядів з групуванням розрядів множника
- •5.3.3.2 Прискорене множення зі старших розрядів з групуванням розрядів множника
- •5.4 Особливості множення чисел що подані у формі з плаваючою комою
- •Контрольні запитання і задачі
- •Додаток а. Скорочені позначення
Контрольні запитання і задачі
Які є форми подання чисел в ЕОМ? Охарактеризуйте їх.
Охарактеризуйте особливості подання чисел з фіксованою комою, наведіть структуру розрядної сітки машини та приклади зображення двійкових чисел.
Назвіть недоліки використання форми подання чисел з фіксованою комою.
Охарактеризуйте особливості подання чисел з плаваючою комою, наведіть структуру розрядної сітки машини та приклади зображення двійкових чисел. Поясніть поняття “мантиси” та “порядку” числа.
Назвіть переваги та недоліки використання форми подання чисел з плаваючою комою.
Що розуміють під прямим кодом двійкового числа?
Як отримують обернений та доповняльний коди?
Як визначають знак двійкового числа?
Запишіть прямий, обернений та доповняльний коди у двійковій системі числення для десяткових чисел: -23; 12; -5; 7; 45; -19; -11.
Запишіть обернений та доповняльний коди для мантис та порядків двійкових чисел: -1001*2-110; 10101*2-01101; -11011001*21101.
3 ПРАВИЛА ДОДАВАННЯ ТА ВІДНІМАННЯ ДВІЙКОВИХ ЧИСЕЛ
У запам’ятовувальних пристроях (ЗП) ЕОМ числа зберігаються у прямому чи доповняльному кодах. В оберненому коді числа зберігати недоцільно, оскільки при необхідності обернений код можна легко отримати з прямого шляхом порозрядного інвертування, для чого не потрібно додаткових затрат обладнання і часу. Із запам’ятовувального пристрою операнди пересилаються в арифметико-логічний пристрій у тому вигляді, у якому вони зберігалися в ЗП. Тому залежно від того, в яких кодах зберігаються числа в ЗП, розрізняють операції в прямих та доповняльних кодах.
При проектуванні підсумовувальних блоків (ПБ) для додавання і віднімання чисел у прямих кодах основні трудності пов’язані з реалізацією операції віднімання. Якщо у ПБ не використовується спеціальна схема-віднімач (її побудова подібна до побудови суматора), то віднімання реалізують шляхом його заміни операцією додавання прямого коду одного операнда з доповняльним чи оберненим кодом другого операнда. Отриманий результат необхідно перевести у прямий код. Як відомо, для додатного числа прямий, обернений та доповняльний коди є однаковими. При отриманні від’ємного результату для утворення прямого коду з оберненого проводять операцію порозрядного інвертування. Якщо ж від’ємний результат додавання отримали у доповняльному коді, то для переведення його у прямий код після виконання операції порозрядного інвертування додають одиницю у молодший розряд результату.
3.1 Класифікація методів додавання двійкових чисел
Додавання чисел у двійковій системі числення класифікується таким чином:
за формою подання чисел:
з фіксованою комою,
- з плаваючою комою.
за способом кодування двійкових чисел:
у прямому коді,
у доповняльному коді,
в оберненому коді.
Додавання також може відбуватися з переповненням розрядної сітки і без переповнення розрядної сітки.
3.2 Додавання чисел з фіксованою комою
Додавання чисел з фіксованою комою у цифрових обчислювальних машинах може виконуватися в одному з машинних кодів: прямому, оберненому або доповняльному. Суму також отримаємо в одному з цих кодів. При реалізації операції додавання знаковий розряд й інформаційна частина числа розглядаються як єдине ціле, в результаті чого, з від‘ємними числами машина оперує як і з додатніми. Головна перевага такого методу полягає в тому, що правильний знак суми отримується автоматично в процесі додавання знакових цифр операндів і цифри переносу з сусіднього молодшого розряду. У випадку виникнення одиниці переносу зі знакового розряду суми її потрібно відкинути при додаванні в доповняльному коді і додати до молодшого інформаційного розряду суми при додаванні в оберненому коді (тобто виконати циклічний перенос одиниці переповнення). Блок-схема алгоритму методу додавання двійкових чисел подана у додатку А.
Для виявлення переповнення розрядної сітки при додаванні вводиться допоміжний розряд у знакову частину зображення числа, що називають розрядом переповнення. Таке подання числа називається модифікованим.
Знакова частина позитивного числа містить цифри 00, а від’ємного 11. Ознакою переповнення розрядної сітки є наявність у знаковій частині цифр 01 або 10.
Додавання у прямому коді виконується тільки над числами одного знаку. Числа з різними знаками підсумовують в оберненому або доповняльному коді.
У прикладах для наочності будемо використовувати модифіковані коди.
