5. Діагностика дефектів постави.

Соматоскопічне дослідження постави.

Дослідження проводять вранці натщесерце. Велике значення має правильне и рівномірне освітлення кабінету, в якому проводитиметься обстеження пацієнтів. Приміщення має бути теплим (24-25°С). Обстежений має бути без одягу (в нижній білизні) та взуття. Огляд тіла здійснюють в двох площинах: у фронтальній (спереду и ззаду) та сагітальній (в профіль). Дані обстеження заносяться в протокол соматоскопічного дослідження.

Постава оцінюється в положенні стоячі, на відстані 2-3 кроків від обстежуваного і визначається: станом хребта, кутом нахилу таза, положенням голови, плечового пояса, лопаток, формою грудної клітки, живота, рук, ніг.

При правильній (нормальній чи фізіологічній) поставі положення голови на одній вертикалі з тулубом, надпліччя - на одній горизонталі, симетричні, розгорнуті, злегка опущені, лопатки притиснуті до спини, фізіологічні вигини хребта нормально виражені, грудна клітка дещо випукла, живіт втягнутій, трикутники талії симетричні, ноги випрямлені в суглобах.

Положення голови може бути: на одній вертикалі з тулубом, подана вперед, зміщена в боки. Визначення проводять при огляді в профіль і анфас.

Плечовий пояс: може знаходитися на одній горизонталі, плечі розгорнені, однакової довжини, але вони також можуть бути подані вперед, зміщені, не рівної довжини. Огляд проводиться в анфас і в профіль.

Лопатки: або прилягають до тулуба і знаходяться на одній горизонталі по висоті нижнього кута, або відстають від тулуба (крилоподібні). Крилоподібні справжні виникають через слабо розвинені м'язи спини, хибні - через надмірний розвиток м'язів спини. Визначається можливістю підведення руки дослідника під лопатку.

Форма грудної клітки визначається розташуванням ребер (РР) (горизонтально, косо), величиною міжреберного кута (МК = 90 °, < 90 °, > 90°), взаємовідношенням сагітального і фронтального розмірів грудей.

Форми грудної клітки:

1. Циліндрична - у формі циліндра, РР - горизонтальне, МК = 90 °.

2. Конічна - у формі усіченого конуса, РР - горизонтальне, МК > 90 °.

3. Плоска (сплощена) - передньо-задній діаметр зменшений, РР - опущені вниз, МК < 90 °.

При хорошому фізичному розвитку грудна клітка має звичайно циліндричну форму, при слабкому фіз. розвитку - плоску. До патологічних форм грудної клітини відносяться запалу, рахітичну (курячу) і бочкоподібну.

Живіт може мати пряму форму, опуклу і впалу в залежності від тонусу м'язів живота і товщини жирового прошарку. Пряма форма живота відрізняється легким випинанням черевної стінки, добре виділяються м'язи, слабке жировідкладення. При слабких м'язах і великій кількості підшкірно-жирового шару може бути відвислий асиметричний живіт.

Методика дослідження постави за Р.Я. Усоскіною.

Р.Я. Усоскіна із співавт. пропонує наступний спосіб клінічної діагностики дефектів постави за допомогою виска на довгій стрічці. Вимірювання при сагітальних відхиленнях виконують у такий спосіб: дитина стоїть у довільній стійці, розслабленому положенні, спираючись на повну стопу. Вільний кінець стрічки притримують біля зовнішнього потиличного виступу, висок падає вниз так, щоб стрічка доторкалася до найбільшого виступу грудного кіфозу й до крижової кістки (три точки дотику). При патологічному кіфозі нитка крижової ділянки зовсім не торкається. При надмірному збільшенні поперекового лордозу нитка не доторкається до фізіологічного грудного кіфозу. Вимірюючи відстані від рівня максимального вигину шийного і поперекового лордозу до стрічки, можна виявити наявність деформації в сагітальній площині. У такий спосіб при періодичних вимірах можна судити про динаміку деформації.

Визначення фронтальних викривлень хребта виконують у такий спосіб: при максимально зігнутій спині позначаються точки виступаючої частини остистих відростків. Після випрямлення тулуба кінець стрічки прикладається до остистого відростка хребця С7, вис опускається до міжсідничної складки. При правильній поставі стрічка збігається з відмітками на спині, при наявності ж викривлення хребта відмітки на остистих відростках зміщуються убік від середньої лінії, тобто нитки із виском. За допомогою сантиметрової стрічки вимірюють відстань від дуги викривлення до лінії виска. У такий спосіб при періодичних вимірах можна судити про динаміку деформації.

Діагностика сколіотичних змін хребта може проводитись пальцевим методом, що ґрунтується на визначенні характеру положення «білої смуги». Остання визначається наступний чином. Обстежуваний стоїть спиною до дослідника, голова и тулуб нахилено вперед, руки опущені. Дослідник проводить з натиском двома пальцями (вказівнім и середнім) по обидві сторони хребта від 7 шийного хребця до крижів. Від тиснення на шкіру, на фоні двох рожевих смуг отримуємо білу смугу, яка дає чітке уявлення про можливі викривлення.

Оцінка особливостей постави за допомогою кіфосколіозометра.

Вираженість фізіологічних вигинів хребта можна виміряти спеціальним приладом - кіфосколіозометром. Якщо фізіологічні вигини хребта істотно не збільшені, тобто знаходяться в нормі (глибина до 5 см в поперековому відділі та до 2 см - в шийному) лінія спини має S-подібну форму. У разі порушення виразності фізіологічних вигинів хребта виникають різні види патологічної постави - патологічні форми спини.