Задача на закон вартості з урахуванням продуктивності та
інтенсивності праці.
На протязі 8год. робочого дня виготовляють 50 виробів загальною вартістю
150 у.г.о. Визначте вартість одиниці продукції і всієї партії виробів, якщо удвічі зростає:
а) інтенсивність праці;
б) продуктивність праці;
Проаналізуйте дію факторів, які впливають на:
а) інтенсивність праці;
б) продуктивність праці;
Дано: Т = 8; Q прод. = 50шт.; РQ = 150 у.г.о.
Рішення:
Ціна одиниці продукції:
)
2)При підвищенні у двічі інтенсивності удвічі інтенсивності (напруженості) праці:
Тривалість робочого дня Т = 8год.
Кількість продукції Q = 50шт.´2 = 100шт.
Загальна вартість Ра = 150уго.´2 = 300уго.
Ціна одиниці продукції
3) При підвищенні удвічі PQ=150уго. Залишається незмінною, бо працівники не збільшили витрат праці, а застосували якийсь механізм.
Ціна одиниці продукції
4) Інтенсивність праці має обмеження і не може сприяти зменшенню вартості товару. Продуктивність праці залежить від НТП і меж немає. Здедешевлює вартість товару.
Історичний процес розвитку обміну і форми вартості. Виникнення грошей.
Гроші виникають тоді, коли люди – хочуть вони цього чи ні - змушені обмінюватися результатами своєї праці. Змушує їх до цього „суспільний розподіл праці” – така організація виробництва, коли працівник спеціалізується на виробництві окремого продукту. Для задоволення власних потреб йому треба вступати в обмінні відносини з іншими спеціалізованими виробництвами.
Те, що в економічній теорії називається „обмін” в звичайному житті є „торгівля”. Спочатку торгівля існувала як „бартер”, тобто як прямий продуктообмін – продавець міняв свій товар на необхідний йому товар. Бартер був до крайньої міри незручним.
По-перше, бажаючі обмінятися повинні були найти одні одного, а це – нелегка задача.
По-друге призначені для обміну продукти повинні бути рівними по цінності.
По-третє, продавець повинен зразу ж стати і покупцем, тому що акт купівлі-продажу відбувається одночасно і продаж перетворюється на купівлю.
Питання про походження і природу грошей вперше дослідив А.Сміт. В свій час К.Маркс запропонував такі форми історичного розвитку вартості.
2.1. Проста, поодинока, випадкова.
Виглядає вона так:
xA = yB, або
100кг зерна = 20м полотна.
В цьому співвідношенні перший товар (зерно) відіграє активну роль, тобто виражає свою вартість у певній кількості споживної вартості. Другий товар (полотно) має певну роль, бо використовується для визначення вартості першого товару, знаходиться в ефективній формі вартості, тобто виступає по відношенню до першого товару, як рівна вартість, або еквівалент.
Товар-еквівалент та втілена в ньому конкретна праця є формою виразу суспільної абстрактної праці. Саме з цим і пов’язана таємниця грошей.
Відмінність цієї форми:
товари по черзі ставали еквівалентними.
2.2. Повна, розгорнута.
Математично її можна зобразити так:
хА = yB = zD = kC = ………., або
100кг зерна = 20м полотна = 3 вівці = 5кг тютюну = ............
Ця форма зумовлена розвитком суспільного поділу праці і виробництва. Обмін стає регулярнішим. Один товар може обмінюватись на багато інших товарів, що виступають у ролі загального еквіваленту.
Ця форма дуже незручна і показує суперечності обміну. Виникає необхідність мати такий товар – еквівалент, який би задовольняв потреби всіх учасників обміну.
2.3. Роль загального еквівалента закріплюється за одним товаром і виникає нова загальна форма вартості.
Математично вона виглядає так:
Функцію загальних еквівалентів у різних народів і на різних етапах економічного розвитку виконували різноманітні товари.
Товарними-еквівалентами були:
риба в Іспанії до XVст;
перлини в Індії до ХХст;
какао в Нікарагуа до. ХХст
слонова кістка; в країнах Африки;
чай в Монголії, інше.
2.4.Грошова форма вартості. Ціна.
В умовах податкового розвитку продуктивних сил і розширення ринку роль загального еквівалента на всіх рівнях закріплюється за одним товаром, що і став грішми.
Гроші – це товар, що є загальновизнаним товаром-еквівалентом для всіх інших товарів і послуг.
За споживною вартістю такого загальновизнаного товару постійно закріплена функція загального еквівалента.
З появою грошей товарний світ розподається на товари і гроші – товари як споживні вартості, а гроші як втілення вартості.
З початку ХХст. Роль грошей виконує золото. Це сталося тому, що саме воно має такі риси, як:
компактність;
подільність;
однорідність;
збережність;
досить часто зустрічається в природі, тому:
легко пізнається;
плавиться при температурі 1063°С;
унікальність (сам не підробиш).
Але золоті гроші мають один дуже великий недолік – стираються.
Сьогодні на зміну золотим грошам прийшли паперові (завдяки китайцям і Джону Ло), а також “пластикові”, “електронні”, інші.
З появою грошей суспільство отримує механізм для вирішення цілого ряду проблем.
Без грошової форми вартості сучасна ринкова економіка існувати не зможе.
Ціна – грошовий вираз вартості товару.