2.Психіка та її еволюція

Психіка – особлива форма відображення об'єктивної реальності у виді відчуттів, уявлень, думок, почуттів, емоцій та інших психологічних явищ.

Психіка – це загальне поняття, яке позначає сукупність всіх психічних явищ. Психіка проявляється та існує у вигляді процесів, станів і властивостей.

Рис.2. Класифікація психічних явищ

 

Психіка – це властивість, функція відповідних відділів мозку, де збирається і переробляється інформація про світ. Психічні явища – це відгук мозку на зовнішні та внутрішні подразники.

Психіка – продукт розвитку живої матерії, вона виконує важливі функції: 1) орієнтування організму в середовищі; 2) управління поведінкою і самоконтроль; 3) спонукання до активності.

Психічне відображення – це активний пошук та обробка інформації, у процесі яких формується суб’єктивний образ об’єктивного світу. Психіка – віртуальне стиснення природи.

 

Таблиця 3. Приклади психологічних явищ

Процеси		Стани			Властивості
Індивідуальні	Групові		Індивідуальні	Групові		Індивідуальні	Групові
відчуття; мислення; уява; пам'ять; прийняття рішень; промова; мотивація; діяльність; жести; гра; навички.	ідентифікація; спілкування; комунікація; комфортність; формування групових норм; міжособові відношення; міжгрупові відношення.		адаптація; афект; увага; любов; напруженість; стрес; настрій; сором; емоція; інтерес; установка; готовність.	конфлікт; згуртованість; психологічний клімат; поляризація групи; паніка, відкритість закритість, групи.		задатки; обдарованість;особистість;темперамент;характер; совість; рішучість; упертість; геніальність; характер; егоїзм.	сумісність; стиль лідерства; суперництво; співробітництво; організованістьта ефективність діяльності групи.

Наукове розуміння психіки неможливо без вивчення закономірностей її виникнення та розвитку в процесі біологічної еволюції та історичного поступу людства.

Еволюція (лат. розгортання) - процес зміни, розвитку. Дарвінізм - матеріалістична теорія еволюції живої природи, заснована на поглядах Ч.Дарвіна, викладених у праці «Походження видів шляхом природного відбору», яка була опублікована у 1859 р.

 

Виникнення і розвиток психіки у тваринному світі підпорядковується дії загального закону еволюції, відповідно до якого закріплюється те, що біологічно корисно.

Психіка забезпечує більш ефективне пристосування до середовища, є важливою умовою виживання тварин.

Головні тенденції еволюції психіки:

• ускладнюються форми рухової активності, поведінки;

• ускладнюються форми психічного відображення;

• удосконалюється здатність до індивідуального навчання;

• зростає роль індивідуально придбаних форм поведінки і зменшується значення уроджених, спадкових.

Еволюція поведінки тварин:

• ТАКСИСИ – у тварин, що не мають нервової системи – генетичні механізми просторової орієнтації до сприятливих умов середовища або від несприятливих.

• РЕФЛЕКСИ – уроджені, генетично запрограмовані реакції тварини на сигнали органів почуттів, що передаються за допомогою нервової системи.

• ІНСТИНКТИ – складний ланцюжок безумовних рефлексів, які генетично обумовлені, загальні для усього цього виду тварин.

• НАВИЧКИ – здобуті у процесі спроб та помилок умовні рефлекси, способи поведінки, яких немає у генетичній програмі.

• ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПОВЕДІНКА – тип поведінки, який є вершиною психічного розвитку тварин, виявляється, перш за все, в умінні вирішувати двофазні наочно-дійові задачі, маніпулювати предме-тами-знаряддями.

Ці форми поведінки стають можливими за умов виникнення психічної форми відображення – чутливості – здатності реагувати на біотично значущі об’єкти не у процесі безпосереднього контакту з ними, а на відстані – за допомогою сигналів про них (звуку, зорового сигналу тощо). У тварин форми відображення поступово ускладнюються від елементарної чутливості (сенсорна психіка) до предметного сприймання (перцептивна психіка) та практичного інтелекту вищих тварин на основі безпосередньої пам’яті, наочно-образного мислення.

Людська психіка та поведінка істотно відрізняється від психіки та поведінки тварин.

Таблиця 4. Порівняння поведінки тварин та людей

Активність тварини	Діяльність людини
Інстинктивна-біологічна поведінка	Направляється складною системою мотивації
Стадна поведінка	Спільна діяльність, поділ функцій
Керуються наочними враженнями, діють у рамках наочної ситуації	Абстрагує, проникає в зв’язки і відношення речей, встановлює причинні залежності
Типові спадково закріплені програми поведінки (інстинкти)	Передача і закріплення досвіду через соціальні засоби спілкування (мова та інші системи знаків)
Можуть створювати допоміжні засоби, знаряддя, але не зберігають їх, не використовують постійно, не передають у спадок.	Виготовлення і зберігання знарядь праці, передача їх наступним поколінням
Пристосовуються до зовнішнього середовища	Перетворюють зовнішній світ у відповідності зі своїми потребами, здатні до творчості

У людини поряд із І-ою сигнальною системою функціонує ІІ-а, яка базується на слові та умовних знаках. Це надає людині принципово нові можливості у розвитку та регулюванні психіки та діяльності.

На зміну біологічному, еволюційному періоду приходить соціальний, історичний період розвитку психіки людини. В людини з’являється вищий рівень психічного відображення – свідомість та самосвідомість, формуєтьсяособистість.

Специфічні людські якості – особистість, свідомість, мова, праця тощо формуються у людини тільки у процесі засвоєння нею культури, яка створена попередніми поколіннями, людська психіка має суспільно-історичну природу. Необхідною умовою для її існування є нормально функціонуючий мозок і, звичайно ж, об’єктивний світ.

 

Рис.3. Необхідні складові існування людської психіки

 

У психіці людини крім свідомості, існує також несвідоме – сукупність психічних явищ, станів і дій, що знаходяться поза сферою розуму, вони непідзвітні свідомості і майже не піддаються контролю.

Усі несвідомі психічні процеси можна розподілити на три великі класи [4, с.64-69]:

I.	Несвідомі механізми свідомих дій.
II.	Несвідомі мотиви свідомих дій.
III.	“Надсвідомі” процеси.

До першого класу належать:

1. вроджені, або автоматизовані дії – навички, які спочатку набувались під контролем свідомості;

2. установка – готовність організму або індивіда до здійснення певних дій, сприймання, реагування саме визначеним способом, не завжди є несвідомою;

3. мимовільні рухи, міміка, вегетативні реакції, які супроводжують свідомі дії.

Другий клас несвідомих процесів – несвідомі спонукання, мотиви поведінки. Згідно з поглядами відомого австрійського вченого З.Фройда – це витіснені в несвідоме головні потяги, на які існують соціальні заборони. Зміст несвідомого виходить на світло свідомості у завуальованому вигляді, через сновидіння, помилкові дії, невротичні симптоми.

Сновидіння, згідно психоаналізу – це розповідь мовою символів про суттєві події, нездійсненні бажання,страхи, проблеми людини.

Функції сновидінь:

Інформаційна	-	передача відомостей із несвідомого в свідомість;
Компенсаторна	-	умовне задоволення потреб;
Реактивна	-	зображення актуальної життєвої ситуації, яка потребує відреагування;
Релаксаційна	-	відновлення енергетичного балансу, зменшення психічної напруги;
Художня	-	створення яскравих образів замість нудної, сірої буденності.

 

Третій клас – “надсвідомі” процеси – це інтегральні продукти тривалої свідомої діяльності – творчості, переживання великого лиха, особистих криз. Це несвідоме появлення якісно нового варіанту рішення важливої проблеми, нового бачення усього пережитого.

Несвідоме, свідомість, самосвідомість – це різні рівні психіки, злагоджена системна праця яких забезпечує нормальне існування людини.