- •Авран лікарський, Gratiola officinalis l
- •Аїр звичайний (лепеха звичайна), Acorus calamus l .
- •Алтея лікарська, Althaea officinalis.
- •Аніс звичайний, Anisum vulgare Gaertn.
- •Арніка гірська, Агnіса montana l.
- •Астрагал шерстистоквітковий, Аstragalus dasyanthus Раlї.
- •Барбарис звичайний, Berberis vulgaris l.
- •Барвінок малий, Vinka minor l.
- •Бобівник трилистий, Menuanthes trifoliata l.
- •Береза бородавчаста, Вelula verrukosa Ehrh.
- •Брусниця, Vaccinium vitis-idaea l.
- •Бузина чорна, Sambukus nigra l.
- •Валеріана лікарська, Valeriana oficinalis l.
- •Вільха сіра,Alnus inkana l Moench.
- •Вільха клейка, Alnus glutinosa (l.) Gaertn.
- •Вовчуг колючий, Ononis spinosa l.
- •Вовчуг польовий, Ononis arvensis l.
- •Волошка синя, Centaurea cyanus l.
- •Гадючник (лабазник) шестипелюстковий, Filipendula flexapetala Gilib.
- •Гарбуз звичайний, Cucurbita pepo l.
- •Гірчак зміїний (ракові шийки, змійовик), Роlygonum bistorta l.
- •Гірчак перцевий, Роlygonum hydropiper l.
- •Гірчак почечуйний, Роlуgonum pepsikaria l.
- •Глечики жовті, Nupar luteum l. Sibth. Et Sm
- •Глід колючий, Crataegus oxyakantha l.
- •Головатень руський, Есhinops ritpo l.
- •Горицвіт весняний, Аdonis vernalis l.
- •Горобина звичайна, Sorbus aukuparia l.
- •Гриб березовий (чага), Inonotus obliguus (Pers) Pil.
- •Грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (l).
- •Деревій звичайний, Achillea millefolium l.
- •Дуб звичайний, Qercus robur l.
- •Дурман звичайний, Datura stramonium l.
- •Живокіст лікарський, Sumphytum oficinale .
- •Жовтозілля звичайне, Senecio vulgaris l.
- •Жовтушник сірий, Erysintum canescens Roth.
- •Жостір проносний, Rhamnus cathartica l.
- •Зозулинець чоловічий, Оrchis mascula l.
- •Золототисячник звичайний, Сеntaurium vulgare Raf.
- •Калина звичайна,Viburnum opulus l..
- •Квасоля звичайна, Рhaseolus vulgaris l..
- •Китятки сибірські, Рolygala sibirica l.
- •Кінський каштан (гіркокаштан звичайний), Аеsculus hippocastanum l..
- •Кмин звичайний, Саrum carvi l.
- •Конвалія звичайна, Сonvalaria majalis l.
- •Копитняк європейський, Asarum europareum l.
- •Кропива дводомна, Urtica dioica l..
- •Крушина ламка, Frangula alnus Mill.
- •Кукурудза звичайна, Zea maus l.
- •Кульбаба лікарська, Taraxacum officinale Wigg.
- •Липа серцелиста, Тіlia cordata Mill.
- •Льон звичайний, Linum usilatisum l.
- •Малина звичайна, Rubus idaeus l.
- •Материнка звичайна, Origanum vulgare l.
- •Маткові ріжки, Сlaviceps purpurea Tul.
- •Мучниця звичайна, Агсlostaphulos uva-ursi (l.)Spreng.
- •М'ята перцева, Mentha piperita l.
- •Нагідки лікарські, Саlendula officinalis l.
- •Обвійник грецький, Реriploka graeca l.
- •Овес посівний, Аvena sativa l.
- •Оман високий, Inula helenium l.
- •Омела біла, Viscum album.
- •Папороть чоловіча, Dryopteris filix-mass (l) Schott.
- •Переступень білий, Bryonia alba l.
Алтея лікарська, Althaea officinalis.
Російська назва - алтей лекарственный.
Для лікування використовують кореневища і коріння, заготовлені на другий рік росту рослини і очищені від кори.
Хімічний склад. Слиз (25-30%) , що складається з галактуронової кислоти-22%, глюкози-48%, пентоз-8%: аспарагін (близько 2%), танін, мінеральні солі (4,8%), багаті на фосфати, крохмаль (близько 35-37%), ефірна та жирна олії (1,7%).
Фармакологічні властивості. Алтею лікарську використовують як обволікаючий, протизапальний, помякшувальний, і відхаркувальний засіб. Вона помякшує смак гострих і кислих речовин у ліках, зменшує їхню подразнювальну дію на слизові оболонки, запобігає висиханню тканин.
Показання до призначення: запальні процеси органів дихання (трахеїт, бронхіт, пневмонія), слизової оболонки рота, очей, статевих органів, захворювання травного каналу (виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит, диспепсія, ентерит), ангіна, жовтяниця, запалення сечовивідних шляхів, нетримання сечі.
Способи застосування. Внутрішньо - відвар (1 чайна ложка подрібненого коріння на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці через кожні 2 год або настій (20 г коренів на 100 мл окропу настоюють 30 хв, проціджують). Внутрішньо вживають також холодний настій: 1 ложку коріння настоюють у склянці води протягом 1-8 год, проціджують і додають меду або цукру для смаку. Приймають по 1 столовій ложці через 2 год. Для полоскання, промивання, примочок і компресів виготовляють гарячий настій.
Аніс звичайний, Anisum vulgare Gaertn.
Російська назва -анiс обьїкновенньїй.
Для лікування використовують насіння.
Хімічний склад: ефірна олія (1,5-3%), до складу якої входять анетол (80-90%), ізоанетол, метилхавікол (10%), анісовий альдегід, анісова кислота і анісовий кетон; жирна олія (3,4-10%), білки (20%), мінеральні солі (близько 10%), цукор, слиз.
Фармакологічні властивості. Аніс звичайний використовують як відхаркувальний, жарознижувальний, протиспазматичний, «вітрогінний» та анестезуючий засіб, він збільшує секрецію залоз слизової оболонки бронхів і травного апарату, має антисептичні та інсектицидні властивості.
Показання до призначення: запальні процеси органів дихання (фарингіт, бронхіт, пневмонія), астма бронхіальна, гангрена легенів, бронхоектатична хвороба, хвороби травного каналу (ентерит, ентероколіт, метеоризм), для підвищення секреції молока у матерів-годувальниць.
Способи застосування. Внутрішньо - настій (1 чайна ложка насіння па склянку окропу, настоюють 15-20 хв у теплому місці і проціджують) по 1 склянці на день на кілька прийомів; анісова олія - по 2-4 краплі на грудочці цукру 2-3 рази на день.
Арніка гірська, Агnіса montana l.
Російська назва - арника горная.
Для лікування використовують квіткові кошички, інколи коріння.
Хімічний склад: гірка на смак барвна речовина арніцин (4%), ефірна олія (0,04-0,14%), цинарин (0,05%), органічні кислоти (молочна, яблучна, фумарова) у вільному стані, а також у сполученні з кальцієм і калієм; аскорбінова кислота (0,021 г на 100 г), таніни (5%), холін, триметиламін, бетаїн, лутеїн. У квітах арніки, крім цих речовин, знайдено також білки, інулін (12,1%), сахарозу (1%), фруктозу (25%), інші цукри (0,5%). Корені багаті на ефірну олію - 1,5% У свіжих і 0,4-0,6% у висушених.
Фармакологічні властивості. Вплив арніки гірської на організм людини залежить від того, яку частину рослини вживають і в якій дозі. Так, квіти в малих дозах розширюють судини мозку, стимулюють центральну нервову систему, знижують рефлекторну збудливість спинного мозку, а у великих-діють заспокійливо і запобігають судорогам. Препарати з коріння збуджують серцево-судинну систему, розширюють вінцеві судини, поліпшують біохімічні процеси в серцевому м'язі. Крім того, арніку використовують як жарознижувальний, протиспазматичний, сильний кровоспинний, в'яжучий, пом'якшувальний, болезаспокійливий і жовчогінний засіб, вона також стимулює скоротливість м'язів матки і знижує рівень холестерину в крові.
Показання до призначення: кровотечі (після родів і аборту, при травмах), для прискорення загоєння ран, карбункули, фурункули, абсцеси, стенокардія, недостатність серця, атеросклероз, подагра, епілепсія, струс мозку, крововиливи в мозок.
Способи застосування. Внутрішньо -настій (1 столову ложку квітів на склянку окропу) по 1 столовій ложці або настойку-по 30-40 крапель на прийом 2-3 рази на день до їди.
Зовнішньо - для компресів використовують настій або настойку квітів.
Примітка. Через складність добору індивідуальних доз квітів і коріння можливе передозування і отруєння (блювота, біль у животі і ногах, понос, порушення діяльності серця).
