Барвінок малий, Vinka minor l.

Російська назва -барвинок малий.

Для лікування використовують надземну частину.

Хімічний склад: алкалоїди (0,3%) вінкамін, ізовінкамін, пубесцин, вінін, мінорин, глікозид гсіназид, гіркі й дубильні речовини, аскорбінова кислота (у свіжій рослині близько 0,9 г на 100 г), каротин (близько 8%).

Фармакологічні плчгпиюсті. Ьарнінок малий має виразні седативні, гіпотензивні, кровоспинні, в'яжучі, протизапальні, незначні проносні, болезаспокійливі і загальнозміцнювальні властивості, він також рошшріоє судини мозку, прискорює загоєння ран.

Показання до ІІрпшшчсІІн.ч: гіпертонічна хвороба І-II ступеня, головинії біль, невроз серця, тахікардія неврогенного походження, кровотечі (ранові, носові, маткові), стоматит, ангіна, хвороби шкіри (екзема, висипи, дерматоз, рани), білі, статева слабість, туберкульоз та емфізема легень, виразка шлунка.

Способи застосування. Внутрішньо -відвар (10 г подрібнених стебел на 200 мл води) по 1-2 столові ложки 2-4 рази на день; настойку спиртову -по 3-5 крапель З рази па день.

Зовнішньо -полоскання рота, горла і примочки з відвару стебел; на шкіру накладають свіжу рослину у товченому вигляді.

Примітка. Барвінок входить до складу таких готових препаратів, як девінкан (таблетки по 0,005 і 0,01 г та ампули 0,5% -1 мл) і віпан. В разі перебільшення дози можливе отруєння.

Безсмертки однорічні, Xeranthenum annuum L.

Російська назва - сухоцвет однолетний.

Для лікування використовують квіти.

Хімічний склад і фармакологічні властивості вивчено недостатньо.

Показання до призначення: хвороби серця й печінки, нервові хвороби, гастрит із зниженою кислотністю шлункового соку, виразка шлунка, маткові кровотечі, болючі менструації.

Способи застосування. Внутрішньо -настій (10-20 г квітів на 2 склянки окропу) по 1/3 склянки 3 рази на день,

Беладомна звичайна, Аtropa belladonna L.

Російська назва -белладонна обьїкновенная, красавка.

Для лікування використовують листя, коріння і стебло гіосціамін, атропін, скополамін, глікозид метилескулін.

Хімічний склад: листя містить алкалоїди (0,14-1,2%) aспарагін, смоли. Із загальної кількості алкалоїдів 80% становить гіосціамін, а 20% -атропін. У корінні алкалоїдів значно більше, ніж у листі, в них знайдено бета-метилеску-летин, альфа-метилескулетин, танін (до 12%).

Фармакологічні властивості. Беладонну звичайну використовують як протиспазматичний та болезаспокійливий засіб, вона знижує секрецію слинних, шлункових і потових залоз, ослаблює перистальтику кишок, розширює зіниці очей, паралізує акомодацію, прискорює ритм серця.

Показання до призначення: виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, ниркова колька, спазм кишок і сечовивідних шляхів, підвищена секреція слинних залоз, кератит, ірит, іридоцикліт, увеіт, бронхіальна астма, брадикардія, нічні поти у хворих на туберкульоз, захворювання серця (стенокардія, атріовентрикулярна блокада, інфаркт серцевого м'яза), легеневі кровотечі і кровохаркання; отруєння морфіном, карбахоліном, мускарином, пілокарпіном, прозерином, фізостигміном, наркотичними і снотворними препаратами.

Способи застосування. Внутрішньо - свіжий сік по 5-10 крапель або порошок із листя по 0,01-0,02 г 2-3 рази на день.