2. Ціль лабораторної роботи

Поглиблення і закріплення теоретичних знань по виготовленню найпростіших засобів індивідуального захисту в домашніх умовах з підручних матеріалів.

3. Завдання лабораторної роботи

Частина 1. Виготовлення ватно-марлевої пов'язки (ВМП) для захисту органів дихання при відсутності табельних ЗІЗОД.

Частина 2. Виготовлення підручних засобів захисту шкірних покривів у побутових умовах.

4. Матеріали і устаткування

Частина 1. Виготовлення ВМП

1. Марля розміром - 100 см х 50 см.

2. Вата розміром 30 см х 20 см, товщиною 2 см.

3. Окремі шматки вати.

4. Ножиці.

5. Стіл.

Частина 2. Виготовлення підручних засобів захисту шкірних покривів

1. Старий побутовий одяг (будь-яка ткана).

2. Таз ємністю 10 л.

3. Електрична плитка.

4. Мінеральне або рослинне масло (0,5 л).

5. Господарське мило 300 г.

6. Лабораторний термометр.

7. Кухонна тертка.

8. Вода.

5. Підготовка і проведення експерименту

Частина 1. Виготовлення ВМП

Для виготовлення ватно-марлевої пов'язки прямокутний шматок марлі розміром 100 см х 50 см розкладають на столі. На середину шматка марлі накладається шар вати довжиною 30 см, шириною 20 см і товщиною 1,5 - 2 см. Вільні краї марлі загинають по обидва боки на шар вати, а кінці розрізують приблизно на 30 - 35 см. Надягнута пов'язка повинна добре закривати низ підборіддя, рот і ніс до очних западин. Верхні розрізані кінці пов'язки зав'язують на потилиці, а нижні - на тімені. Нещільності, що утворилися між пов'язкою і обличчям, заставляються ватою.

Частина 2. Виготовлення підручних засобів захисту шкірних покривів

Щоб звичайний одяг краще захищав від пар і аерозолів ХНР, її просочують спеціальним розчином. Просоченню підлягає одяг тільки із тканих матеріалів. Для просочення одного комплекту одягу досить 2,5 л розчину.

Для готування розчину, потрібно взяти 6 л води, нагріти її до 60 – 70⁰С. Потім розчинити в ній 250 - 300 г здрібненого господарського мила, додати 0,5 л мінерального або рослинного масла і розчин знову підігріти. Після цього одяг замочити в розчині, потім несильно вижати і просушити на відкритому повітрі. Просочений в такий спосіб одяг надійно захистить при виході із зараженого району.

8. Техніка безпеки

1. Не починати виготовлення засобів індивідуального захисту без викладача або лаборанта.

2. Дотримувати обережності при роботі з ножицями й кухонною терткою.

3. Остерігатися опіків від електроплити.

4. Не занурювати руки в розчин, що нагрівається.

9. ЗМІСТ ЗВІТУ

1. Указати правила поведінки людини в зоні хімічного зараження.

2. Розглянути засоби індивідуального захисту, застосовувані для захисту населення.

3. Описати виготовлення ВМП і підручних засобів захисту шкірних покривів.

10. Контрольні питання

1. Техногенні аварії, якого характеру найнебезпечніші для населення в Донецькій області?

2. Який сигнал подається при виникненні хімічної небезпеки?

3. Чи необхідно людині знати про ХНО, що перебувають поблизу місця його проживання або роботи?

4. Потрібно чи мати вдома заздалегідь виготовлені ВМП?

5. Чим можливо скористатися для одержання інформації про НС?

6. Яким образом, при одержанні повідомлення про хімічну небезпеку, необхідно підготувати місце свого проживання?

7. У яких випадках, при хімічному зараженні, використають кисле просочення тканої пов'язки або ВМП, а в яких лужну?

8. На якому поверсі багатоповерхового будинку переважно перебувати людині, залежно від щільності вражаючого ХНР?

9. Де переважніше перебувати при хімічному зараженні - у будинку або на відкритій місцевості й чому?

10. У яку сторону, орієнтуючись на напрямок вітру, необхідно рухати при виході із зони зараження?

11. Чи потрібно відволікатися на постраждалих людей при виході із зони зараження?

12. Чи повинна санітарна обробка бути обов'язкової при виході із зони зараження?

13. Від кого населення одержує інформацію про відбій хімічної тривоги?

14. Які міри необхідно почати при ураженні ХНР?

15. Яку воду й продукти харчування дозволяється вживати під час і після хімічної аварії?