- •2. Педагогічна творчість і майстерність як передумова модернізації сучасної освіти
- •3. Педагогічна творчість і майстерність, їх сутність, мета, ознаки, співвідношення
- •4. Психофізіологічні основи творчих процесів в діяльності вчителя
- •5. Специфічні риси педагогічної творчості і майстерності, їх своєрідність
- •Основні риси педагогічної майстерності:
- •Особливістю педагогічної творчості є те, що це завжди співтворчість. Вона тісно пов’язана, злита з творчістю усього пед.Колективу, кожного студента.
- •6. Рівні педагогічної творчості і майстерності. Критерії успішності професійно-педагогічної діяльності
- •7. Загальна характеристика педагогічної діяльності та її особливості
- •Структурні компоненти педагогічної діяльності:
- •8. Педагогічна діяльність як мета-діяльність, поняття про рефлексивне педагогічне управління діяльністю учнів
- •18. Роль особистості вчителя та його професійно-значущих якостей в педагогічній діяльності
- •19. Педагогічна спрямованість особистості вчителя, її значення для професійної творчості і майстерності
- •20. Роль педагогічного мислення в професійній праці учителів-вихователів творчої орієнтації, його характеристика та особливості
- •21. Емоційно-вольові якості вчителя, роль педагогічної емпатії, інтуїції, динамізму особистості в професійно-педагогічній діяльності
- •22. Типологія творчої особистості вчителя
- •23. Педагогічний імідж та харизматичні особистісні якості вчителя як його індивідуально-типологічна характеристика
- •24. Особистість вчителя, як об’єкт професійного самовдосконалення, його сутність, задачі, основні етапи, рушійні сили
- •25. Самоосвіта педагога як шлях професійного зростання
- •Методика та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь.
- •26. Професійне самовиховання: принципи, зміст, засоби, методи і прийоми
- •27. Передовий та новаторський педагогічний досвід, їх сутність. Критерії технології вивчення, узагальнення та впровадження передового педагогічного досвіду
- •28. Творча лабораторія педагога, шляхи її створення
- •29. Сутність педагогічного спілкування, його роль в організації педагогічної взаємодії
- •Мета та види педагогічного спілкування
- •34. Рівні педагогічного спілкування
- •35. Структура процесу педагогічного спілкування, характеристика його етапів
- •36. Поняття про педагогічний конфлікт, його причини, види
- •37. Педагогічні конфлікти та етичні основи їх вирішення
- •40. Комунікативні задачі, їх аналіз, прогноз, вирішення
- •41. Поняття про педагогічну техніку, її особливості, види
23. Педагогічний імідж та харизматичні особистісні якості вчителя як його індивідуально-типологічна характеристика
Педагогічний імідж (англ. image - образ) - емоційно забарвлений стереотип сприймання образу педагога у свідомості вихованців, колег, а також у масовій свідомості.
При формуванні іміджу педагога реальні якості тісно переплітаються з тими, які приписує йому оточення. Імідж охоплює зовнішність, манеру одягатися, стиль спілкування, поведінки, мислення. Інакше кажучи, це мистецтво "керувати враженнями" (Е. Гоффман).
Імідж учителя повинен відображати його харизматичні риси - найпривабливіші якості, які асоціюються з індивідуальністю людини і охоплюють соціально-персональні характеристики, а також символи. Завдяки харизматичним якостям учитель здобуває визнання, успіх, авторитет.
Імідж педагога впливає на успішність його само-презентації. Зокрема, перше враження про людину складається саме під впливом її зовнішнього вигляду. Одяг, взуття, макіяж, аксесуари - все це створює її образ. Однак слід пам'ятати, що і зачіска, і костюм, і прикраси до одягу вчителя мають підпорядковуватись розв'язанню педагогічних завдань і ефективному впливу на формування особистості учня. Зовнішній вигляд педагога має бути естетично виразним: привітна усмішка, стримані рухи, плавна хода, правильна постава тощо.
Отже, справжні педагоги повинні мати власний "почерк", володіти персональними манерами і особливим ставленням до навчання і виховання. Якщо педагог не зміг виробити індивідуального стилю у своїй професійній діяльності, то він не зможе зайняти чітку авторську позицію в освітньому просторі.
24. Особистість вчителя, як об’єкт професійного самовдосконалення, його сутність, задачі, основні етапи, рушійні сили
Особистість учителя — це стрижньовий, системоутворюючий блок професійної компетентності педагога. Саме він визначає характер цілей і завдань педагогічної діяльності. Це система його ціннісних орієнтацій, мотивів і стилю індивідуальної діяльності та спілкування. Вона визначає унікальність і неповторність людини. У структуру особистості вчителя входять такі якості, як спрямованість і мотивація (соціальна, пізнавальна, професійна — що утримує педагога в цій професії). Особистість визначають і педагогічні здібності, які забезпечують успішне виконання роботи.
Вона включає такі характеристики:
• психофізіологічні особливості індивіда: емоційна стійкість, ергічність, рухливість нервових процесів;
• особистісні риси: просоціальний характер мотивації, настійливість, самоконтроль, самоприйняття, здатність до переконування й сугестії;
• інтелектуальні характеристики: гностичні, проективні, креативні й спеціальні вміння: рівень професійної підготовленості (знання предмета), комунікативні, організаторські й конструктивні вміння.
25. Самоосвіта педагога як шлях професійного зростання
Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденний учительській праці.
Методика та техніка самоосвіти безпосередньо пов’язані з рівнем сформованості в педагогів системи основних педагогічних умінь.
вивчити необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
виокремлювати з літератури, що вивчається, та передового педагогічного досвіду основні актуальні положення, факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень педагога;
відбирати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;
систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;
впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з дітьми учнями.
Самоосвіта педагога не повинна зводитися до відновлення знань, якими він оволодів у вузі, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямків у методиці та організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення в практичній роботі.
Дії, які повино робити для раціонального спланування самоосвітньої діяльності, щоб мати дійсно ефективний результат
вивчити необхідну літературу та передовий педагогічний досвід;
виокремлювати з літератури: факти, явища, що піднімають теоретичний та методичний рівень педагога;
відбирати з прочитаного та побаченого педагогом думки та методичні знахідки для апробації власній педагогічній діяльності;
систематизувати та розробити науково-методичні узагальнення;
впроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки та шкільної практики у власний досвід роботи з дітьми учнями.
вдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності вчителя, вихователя;
оволодівання новими формами, методами, прийомами навчання і виховання дітей;
вивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного досвіду, новітніх досягнень педагогічної, психологічної наук, нових педагогічних технологій;
розвиток у школі інноваційних процесів.
___________________________________________________________________
