- •1.1. Поняття освітньої політики
- •1. 4. Пріоритети освітньої політики
- •1. 5. Ідеологічні засади освітньої політики
- •1.5.1. Особливості ліберальної освітньої політики
- •1. 5.2. Особливості консервативної освітньої політики
- •1. 5.3. Особливості освітньої політики лівого напряму
- •1. 6. Етичні напрями освітньої політики
- •2.1. Визначення аналізу політики
- •2. 2.2, Компоненти освітньої політики
- •2. 2.3. Рівні освітньої політики
- •2.3. Контекст освітньої політики
- •2.4. Впровадження освітньої політики
- •2. 5.1. Модель я. Герчинського
- •3.1. Економічні індикатори
- •3.1.1. Класифікація типів економіки
- •3.1.2. Економічний словничок
- •3.2. Соціальні індикатори
- •3.3. Міжнародні джерела економічних і соціальних індикаторів
- •3.4. Освітні індикатори
- •3.4.1. Міжнародна стандартна класифікація освіти (мско), прийнята юнеско
- •3. 4.2. Освітня статистика
- •3.4.3. Критерії
- •4.2. Уроки нової парадигми змін
- •4.3. Стадії змін
- •4. 5. Історичні періоди освітніх реформ
- •4.6. Системні зміни
- •4. 7. Основні стратегії реформ
- •4.8. Основні моделі реформ
- •4.9. Стратегії подолання конфліктів під час реформування освіти
- •4.10. Парадокси освітніх реформ
- •5.1. «Гравці», які формують освітню політику на міжнародному рівні
- •5. 3. Цілі тисячоліття
- •1. Подолати крайню бідність і голод
- •2, Дати всім дітям початкову освіту
- •3. Сприяти рівності жінок і чоловіків
- •4. Зменшити дитячу смертність
- •5, Поліпшити стан здоров'я матерів
- •8. Розвивати глобальну співпрацю задля розвитку
- •6. 3.1. Реформи, зумовлені конкуренцією
- •6.3. 2. Реформи, зумовлені фінансуванням
- •6.4. Глобалізація в освіті: добре чи погано?
- •6. 4.1. Стенфордська група
- •6. 4.2. Гумбольдська група
- •7.2. Зближення у міжнародному масштабі: європейські індикатори та еталони
- •7.2.1. Європейські індикатори
- •7. 2 .2. Європейські еталони
- •7. 3. Чотири основні типи оцінювання системи 0
- •7 4. 2. Тім58- третє міжнародне дослідження
- •7. 4.3. Рі5а - міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності
- •7. 4.4. Рікь8 - міжнародна програма вивчення якості читання та розуміння тексту
- •8.1. Особливості освітніх реформ у Центральній
- •8. 2. Децентралізація освіти
- •8.3. Тендерні дослідження в освіті
- •8.4. Розвиток інклюзивної освіти
- •8. 5. Зв'язок з ринком праці
- •8. 6. Завдання: зробити освіту більш ефективною і доцільною
- •8.7. Останні тенденції освітньої політики * Європейського Союзу *
3.2. Соціальні індикатори
• *ІІ.:
Соціальні індикатори охоплюють:
• Розподіл суспільних благ.
• % населення, що перебуває над межею бідності (витрати або споживання).
• % населення за межею бідності (менше $1 на день).
• Індекс Джині.
• Індекс бідності.
• Населення і демографічні показники.
• Приріст населення.
• Віковий рівень.
• Міське населення (% від загальної кількості).
• Коефіцієнт народжуваності.
• Охорона здоров'я.
• Витрати на охорону здоров'я на душу населення (ПКС118$).
• Державні витрати на охорону здоров'я (% валового внутрішнього продукту). Відсоток дорослих, що живуть з ВІЛ/СЩЦ.
• Освіта, рівень грамотності.
• Загальна кількість осіб, що навчаються.
• Державні витрати на освіту (% валового внутрішнього продукту).
• Рівень освіти дорослого населення (% 15-ти років і вище). '* • Ринок праці.
• Загальна кількість безробітних (% трудових ресурсів). • • Загальна кількість безробітних серед молоді (% трудових ресурсів віком 15- 24 роки). а' • Індекс розвитку людини та нерівність. , • Індекс розвитку людини (ІРЛ).
• Індекс тендерного розвитку (ІГР).
• Показник тендерних прав.
• Відмінність соціальних індикаторів відповідно до географічного положення, статі, етнічної належності, релігії, мови та особливих потреб.
Чі Шії.
58
3.3. Міжнародні джерела економічних і соціальних індикаторів
• World Development Indicators and Global Development Finance
hiti>://www.worldbank.org/data/onlinedataЈ)ases/onlmedatabases.html
http://publications.worldbank.org/WDI/inditcators
• Ii'xternal Debt Statistics: Guide for Compilers and Users, 2003 htlp://www. imf.org/np/sta/ed/guide. htm
• Debt Relief under the Heavily Indebted f*oot Countries (HIPC)
Initiative. A Factsheet
http://www. imf.org/external/np/exr/facts/hif)c. htm V"°
• The IMF's Poverty Reduction and Growth Facility (PRGF). A Fact^ nheet http://www.imf.org/external/np/exr/fcicts/prgf.htm
• OECD Main Economic Indicators http://\vww.oecd.org/l ,
• Living Standards Measurement Study (LSMS) r?\ http://www.worldbank.org/lsms/
• Global Poverty Monitoring fr http://www.worldbank.org/research/povmonitor/ 1M s hm.
• World Bank Data on Poverty rj 9 http://www.worldbank.org/poverty/data/index.htm
• Human Development Indicators 2003 hftp://www.undp.org/
• UNICEF, 2002. Poverty in the Transition: Social Expenditures and I he Working-Age Poor http://www. unicef-icdc. org/
• UNICEF, 2003. Regional Monitoring Report http://www. unicef-icdc.org/
• UNICEF, 2003. After the Fall: the Human Impact of Ten Years of Transition http://www.unicef-icdc.org/
• OECD, 2002. Purchasing power parities - measurement and uses too http://www.oecd.org/dataoecd/32/34/2078177.pdf
Іванюк І. В. Освітня політика
3.4. Освітні індикатори
3.4.1. Міжнародна стандартна класифікація освіти (мско), прийнята юнеско
МСКО створена як інструмент встановлення, збору та представлення сумісних освітніх індикаторів і статистики в рамках однієї країни та в міжнародних межах.
Вона складається з двох компонентів:
Статистична структура для детального статистичного опису національної освіти та навчальних систем з рядом змінних, які є предметом інтересу для розробників політики в міжнародних освітніх порівняннях .
Методологія, яка переводить національну освітню програму у міжнародне прийнятний набір категорій для (1) рівнів освіти і (2) галузей освіти.
МСКО надає:
• концепції стандарту, визначення та класифікації національної і міжнародної освітньої статистики та індикаторів;
• статистичні данні різних аспектів освіти, таких, як кількість учнів, людські або фінансові ресурси, інвестовані в освіту, чи рівень освіти населення.
МСКО не надає:
• вичерпного визначення освіти;
• міжнародне стандартизованої концепції філософії, мети та змісту освіти;
• інформації про культурні аспекти системи освіти;
• інформації про потік студентів, які пройшли через систему освіти.
