Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Audit.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
105 Кб
Скачать
☆

6. Типові порушення та помилки, пов’язані з касовими операціями та розрахунками з бюджетом.

Типові порушення та помилки, пов’язані з касовими операціями:

1)розкрадання грошових коштів;

2)неповне і несвоєчасне оприбуткування грошових коштів;

3)неправильне списання грошових коштів;

4)недотримання ліміту;

5)відсутність платіжних документів;

6)неправильна кореспонденція рахунків;

7)нецільове використання грошових коштів;

8)порушення порядку і термінів розрахунків з підзвітними особами;

Типові порушення та помилки, пов’язані з розрахунками з бюджетом:

1)заниження бази оподаткування;

2)помилки при застосуванні ставок оподаткування;

3)необґрунтоване користування податковими звітами;

4)несвоєчасна подача податкової звітності;

5)несвоєчасна сплата податків і зборів до бюджету;

6) неправильне визначення та застосування штрафних

7. Мета і завдання аудиту товарно-матеріальних цінностей.

Мета аудиту - перевірити достовірність показників балансу по статтям матеріальних цінностей згідно ПБО №9 "Запаси" цих показників з даними Головної книги, ж/о та інших облікових реєстрів. 

Завдання аудиту товарно-матеріальних цінностей є:

1)перевірка фактичної наявності і умов зберігання;

2)перевірка повноти і своєчасності оприбуткування товарно-матеріальних цінностей;

3) перевірка правильності і визначення вартості товарно-матеріальних цінностей, їх документального оформлення і відображення в системі рахунків бухг. Обліку (рах.20,22,26,28)

4) перевірка правильності списання товарно-матеріальних цінностей;

5) перевірка правильності виставлення і задоволення претензій;

6)перевірка достовірності даних аналітичного, синтетичного обліків та інформації поданій у фін. звітності.

8. Аудиторський висновок — офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається в установленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ній мають бать наступні розділи:  1. Заголовок аудиторського висновку.  2. Вступ.  3. Масштаб перевірки.  4. Висновок аудитора про перевірку фінансової звітності.  5. Дата аудиторського висновку.  6. Підпис аудиторського висновку.  7. Адреса аудиторської фірми.  В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як в кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.  Види аудиторських висновків.  1. Висновок може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним, або дається відмова в наданні висновку щодо фінансової звітності підприємства.

9.Ліміт = 180грн.

- 10.03 = 5+2456-2200=261

Перевищення ліміту каси на 81грн.

  • 11.03 = 261-200+1685-1200=546 Перевищення ліміту на 366грн.

Відповідно до МСА № 3 “Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності”, мета аудиту фінансової звітності – це висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів.

Отже, в процесі аудиту фінансової звітності аудитор повинен зробити висновок щодо:

1) відповідності бухгалтерського обліку та прийнятої на підприємстві облікової політики вимогам нормативних і законодавчих документів, які регламентують порядок його ведення в Україні;

  1. відповідності фінансової звітності тим якісним характеристикам, принципам підготовки та подання, які передбачені нормативними й законодавчими документами в Україні;

  2. достовірності повноти та точності відображення у звітності активів, зобов’язань, власних коштів і фінансових результатів діяльності підприємства за певний період.

Для досягнення основної мети аудитор повинен вивчити:

  1. відповідність фінансової звітності в цілому всім вимогам, які висуваються до її оформлення;

  2. відсутність у звітності суперечливої інформації та узгодженість різних форм між собою;

  3. наявність підстав для включення у звітність наведених у ній сум;

  4. правильність та обґрунтованість методології оцінки активів і пасивів;

  5. правильність підрахунку окремих статей звітності;

  6. наявність підстав для віднесення певної суми до тієї статті, до якої вона включена;

  7. відображення операцій у звітних формах того звітного періоду, в якому вони були здійснені;

  8. відповідність сум окремих операцій даним, наведеним у первинних документах, регістрах аналітичного та синтетичного обліку, відповідність їх підсумків даним, наведеним у Головній книзі та звітності;

  9. узгодженість даних річної фінансової звітності з даними квартальної та поточної звітності;

  10. наявність можливості постійного функціонування підприємства.

Отже, важливою є не тільки перевірка “формального” додержання правил ведення бухгалтерського обліку, а й перевірка підготовки звітності так, щоб вона містила повну, достовірну та неупереджену інформацію про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності.

ІІІ. Порядок проведення аудиту фінансової звітності

Згідно із законодавством України звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. У складі річної звітності фінансові результати, отримані за звітний період, відображаються у Формі № 2 “Звіт про фінансові результати”. За цією формою звітності відображаються фінансові результати за звітний період таким чином, щоб користувачі звітної інформації мали змогу простежувати склад доходів та витрат діяльності за певний період, а також порівняти із відповідними витратами та доходами за аналогічний період попереднього року.

Стосовно фінансового результату діяльності підприємства на конкретну дату, то тут передбачається не сума прибутку чи збитку, а загальний фінансово-майновий стан підприємства як наслідок отриманих фінансових результатів за звітними періодами та дивідендної та інвестиційної політики власників.

Така інформація міститься у Балансі підприємства – це Форма №1 діючої сьогодні фінансової звітності та Форма № 4 “Звіт про власний капітал”. З погляду фінансових результатів у Балансі найбільш цікавий перший розділ пасиву “Власний капітал”. Зміни у розмірі та структурі власного капіталу підприємства свідчать про результати його діяльності, а величина власного капіталу на конкретну звітну дату та співвідношення між сумою власного капіталу та вартістю усіх активів підприємства говорять про його фінансове становище. Головним джерелом приросту власного капіталу або фактором його зменшенням прибутки чи збитки за звітними періодами діяльності, однак у балансі підприємства відображаються не завжди ті фінансові результати, які отримані за звітними періодами, а й, часто, нерозподілені прибутки чи непокриті збитки. Напрямки розподілу прибутку чи порядок покриття збитків зазначаються у Формі №4 звітності це “Звіт про власний капітал”.

Здійснюючи аудит фінансових результатів діяльності за річною звітністю підприємств, необхідно дослідити також і “Звіт про рух грошових коштів” (Форма №3). Аналіз цієї форми дасть можливість аудитору отримати додаткові свідчення та зробити відповідні висновки про порядок відображення доходів і витрат діяльності у звітності, а також структуру грошових потоків за видами діяльності. За цією формою прослідковуються фінансові результати, визначені за так званим касовим методом, у розрізі видів діяльності. Аудитору необхідно розглядати “Звіт про рух грошових коштів” у взаємодії зі “Звітом про фінансові результати”, що допоможе отримати інформацію для аналізу:

  • обсягів, структури і джерел отримання грошових коштів та основних напрямків їх використання;

  • спроможності підприємства розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями;

  • достатності отриманого прибутку для обслуговування поточної діяльності;

  • впливу надходжень і видатків грошових коштів підприємства на його фінансову стійкість;

  • достатності власних коштів підприємства для обслуговування інвестиційної діяльності, виплати дивідендів власникам та відсотків інвесторам і кредиторам;

  • можливості грошових надходжень та платежів у майбутньому тощо.

Виходячи із наведених вище підходів до відображення фінансових результатів у звітності підприємств, необхідно будувати загальний план аудиту фінансової звітності та детальні програми за напрямками перевірки.

Говорячи про методику аудиту фінансових результатів діяльності підприємства як складової аудиту фінансової звітності, потрібно звернути увагу на низку важливих питань, які мають відношення до формування фінансових результатів у звітності. Необхідно звернутися до положень установчих документів підприємства та уточнити напрямки та предмет діяльності у співвідношенні з організаційно-правовою формою підприємства, порядок формування власного капіталу, зокрема розподілу прибутку.

Аудитор має визначити, чи відповідає чинним нормативам облікова політика доходів, витрат та фінансових результатів, а також з’ясувати, чи дотримуються положення, визначені обліковою політикою підприємства на практиці.

Далі аудитор має здійснити досить трудоємкий комплекс робіт з аудиту доходів та витрат. До цього комплексу робіт належать: перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів і витрат; правильності відображення в обліку та звітності доходів від реалізації та собівартості реалізованої продукції; складу та правильності відображення інших операційних доходів та витрат, а також фінансових та інвестиційних доходів і витрат. Важливу роль у перевірці достовірності фінансових результатів відіграє контроль дотримання принципу відповідності доходів та витрат, оскільки це впливає на структуру результатів у розрізі різних видів діяльності та розмір фінансових результатів конкретного звітного періоду. Також важливою є перевірка надзвичайних доходів та витрат, під час якої необхідно перевірити правильність оформлення документів, що засвідчують факт надзвичайних подій та операцій, а також відображення їх у бухгалтерському обліку. У фінансову звітність записують лише результати надзвичайних подій, (прибуток або втрати), тому аудитору необхідно детально проаналізувати порядок їх виникнення.

Після перевірки обліку доходів та витрат аудитор повинен перевірити тотожність показників фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, що є складовою робіт.

Наступні аудиторські процедури стосуються перевірки співставності фінансових результатів звітного періоду за різними формами звітності, зокрема зі ”Звітом про рух грошових коштів” та “Звітом про власний капітал”.

Після цього аудитору необхідно перейти до наступного етапу перевірки фінансових результатів – перевірки фінансових результатів діяльності на звітну дату за Балансом та “Звітом про власний капітал”. На цьому етапі слід дослідити правильність розподілу прибутку (покриття збитків), а саме: відповідність порядку розподілу прибутку установчим документам, правильність документального оформлення та відображення в обліку і звітності. Цей етап аудиторської перевірки досить важливий з погляду формування аудиторського висновку, користувачами якого є власники (акціонери, учасники, пайовики) підприємства. Розподіл та використання чистого прибутку, отриманого у звітному періоді, є компетенцією та прерогативою власників. Тому аудитор має простежити порядок використання чистого прибутку. Як правило, у звітності за період, що перевіряється, відображається використання прибутку за попередній звітний період. Власник має знати, як виконуються його рішення щодо використання (розподілу) прибутку попереднього звітного періоду. Тому необхідно простежити порядок формування фінансових результатів попереднього звітного періоду, за можливістю, ознайомитись із рішеннями власників стосовно розподілу (використання) прибутку минулих звітних періодів, із висновком попереднього аудиту.

Запропонована вище послідовність та основні моменти аудиту фінансових результатів як складової аудиту фінансової звітності доповнює наявні розробки з цього питання та може використовуватись під час складання робочої програми аудиту доходів, витрат і фінансових результатів діяльності підприємств. Загальний план аудиту фінансової звітності та таблиця відповідності статей “Звіту про фінансові результати” даним бухгалтерського обліку можна використовувати як свідчення здійснених аудиторських процедур. Звичайно, тільки цих документів не достатньо для забезпечення документування та контролю якості аудиту фінансових результатів, але вони доповнюють наявні розробки робочих документів аудиту.

У практиці аудиту за час його функціонування в Україні створено велику кількість документів за напрямками, що застосовуються або пропонуються до застосування. Є спроби класифікації та систематизації цих документів. Для подальшого розвитку професійної аудиторської діяльності є можливість часткової уніфікації документів аудиту. Оскільки більшість суб’єктів господарювання використовують уніфіковані форми документів для ведення бухгалтерського обліку, а також діють законодавчо закріплені форми звітності та методи розрахунку звітних показників, Спілка аудиторів України, інші професійні організації бухгалтерів та аудиторів можуть пропонувати на розгляд та затвердження Аудиторською палатою України певні форми робочих документів з перевірки окремих стандартних операцій, показників тощо. Це дасть змогу краще контролювати роботу аудиторів з боку професійних організацій, Аудиторської палати, що, безсумнівно, сприятиме престижу вітчизняного аудиту та якості звітної інформації. Якісна інформація фінансової звітності, доведення до її користувачів, думки аудитора, щодо рівня достовірності фінансових результатів є досить вагомим важелем у розвитку економіки підприємства як головної ланки економіки держави.

Окремої уваги заслуговує роль фінансових результатів діяльності підприємства у аналітичних процедурах. Достовірні фінансові результати дають можливість аудитору характеризувати фінансову стійкість підприємства та формулювати висновки щодо здатності подальшого функціонування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]