2.2 Проектування несуцільних способів головних рубок

До несуцільних способів головних рубок відносять вибіркові та поступові рубки.

Вибіркові рубки – це рубки, під час яких періодично вирубується частина дерев перестійного і стиглого віку (при цьому способі рубки ділянка залишається вкритою лісовою рослинністю).

Поступові (рівномірно-поступові, групово-поступові, смугово-поступові) рубки – це рубки, під час яких передбачається вирубка деревостану за кілька прийомів.[3]

Таксаційну характеристику деревостанів та способи запроектованих у них несуцільних рубок наведена у таблиці 2.3.

Таблиця 2.2 - Таксаційна характеристика деревостанів у яких проектуються суцільно-лісосічні рубки

№ кв	№ вид га	Площага	Склад порід	Вік, років	Повнота	Запас, м3*га-1	Спосіб рубки
53	4	16.0	10Д + Г	140	0,6	1602	Широко-лісосічна
43	1	7.6	10Д	140	0,6	4320	Вузько-лісосічна
65	1	19,0	10Д	100	0,7	6080	Вузько-лісосічна
52	6	15.0	9Д1Г	120	0.7	3900	Вузько-лісосічна
54	7	15.0	10Д	130	0.7	4350	Вузько-лісосічна
66	3	25.0	10Д+Г	140	0.8	8000	Вузько-лісосічна
43	7	13.0	10Д + Г	110	0,7	3900	Вузько-лісосічна
55	11	11.0	9Д1Б	120	0.8	3630	Вузько-лісосічна
Всього		121.6				35782

Труднощі природного поновлення лісу на суцільних вирубках обумовили необхідність дотримання певних правил проведення суцільнолісосічних рубок.. За Г.Ф.Морозовим, ці правила називали елементами, а в теперішній час — основними організаційно-технічмними Розрахункова лісосіка за площею становить 1/10 площі стиглих насаджень і дорівнює 6,3 га .

показниками суцільнолісосічних рубок. Крім джерел засівання, які залишають на вирубках, до основних показників відносять: напрямок лісосіки, напрямок рубки; ширина і розмір лісосіки, строк примикання; спосіб примикання; довжина лісосічного ряду.

Під напрямком лісосіки розуміють напрямок довшої сторони відносно сторін світу. Напрямок лісосіки впливає на засівання вирубки, стійкість стіни лісу до вітровалу, на розвиток процесів ерозії грунту, створює різні умови освітлення вирубок, що впливає на хід поновлення лісу на них. Наприклад, якщо лісосіка витягнута з заходу на схід, то вирубка примикатиме до стіни незрубаного лісу таким чином, що буде захищена від сонця в полудень. Навпаки, якщо вирубка буде спрямована з півночі на південь, то в полудневі години на неї поступатиме найбільша кількість тепла. Ці особливості враховуються при розміщенні лісосік у різних регіонах. Врахування конкретних умов і відповідне розміщення лісосіки дозволяє створити на вирубці сприятливий мікроклімат, а значить і забезпечити краще лісопоновлення.

Встановлено, що екологічний вплив стіни незрубаного лісу на вирубку посилиться, якщо її більш довга сторона буде розміщена перпендикулярно напрямку переважаючих вітрів. Оскільки в більшості випадків таксаційні квартали створені просіками, які тягнуться з півночі на південь і з заходу на схід, то найчастіше лісосіки розміщують паралельно якійсь з просік. При цьому південно-західні, західні і північно-західні вітри вважаються домінуючими вітрами західного напрямку, і тому лісосіки спрямовують з півночі на південь. В нашому випадку лісосіки також доцільно розташовувати з півночі на південь.

Напрямок рубки - це напрямок, в якому розміщується чергова лісосіка відносно попередньої. В лісівництві завжди існувало правило, згідно з яким напрямок рубки повинен бути протилежним напрямку переважаючих вітрів. В цьому випадку вирубка буде краще засіватись насінням дерев, що створюють стіни лісу, також вона буде виконувати захисну роль. Та і сама стіна лісу буде менше пошкоджуватись вітром. Отже приймаємо напрямок рубки, який направлений на зустріч переважаючим вітрам.

Строк примикання лісосік - це інтервал часу, після якого буде рубатись лісосіка, що примикає до вирубки, не враховуючи року рубки на попередній лісосіці. Згідно «Правил рубок головного користування» (пункт 21) терміни примикання лісосік під час суцільних рубок слідуючі:

• у модринових насадженнях - 2 роки;

• в інших хвойних насадженнях - 4 роки;

• у дубових та букових насадженнях - 3 роки;

• у насадженнях інших твердолистяних і в насадженнях м'яколистяних порід - 2 роки.

Виходячи з даного пункту для дубових насаджень рекомендований строк примикання становить 3 роки.

Теорією і практикою вироблений певний порядок розміщення наступної лісосіки відносно попередньої. Лісосіку можна розмістити безпосередньо поряд з попередньою, або на певній відстані від неї. Порядок розміщення чергових лісосік у межах таксаційного кварталу називають способом примикання лісосік. Поступово склалися три основні способи примикання лісосік: безпосередній, черезсмужний і кулісний. При безпосередньому способі чергова лісосіка розміщується поряд з попередньою, а наступна, третя, поряд з другою і т. д. Таке примикання лісосік забезпечує планомірний рух з рубкою стиглого деревостану в таксаційному кварталі і найчастіше застосовується на практиці. У цьому випадку рубки називають суцільнолісосічними з безпосереднім примиканням.

При черезсмужному розміщенні лісосік кожну наступну лісосіку розміщують через смугу, що дорівнює ширині лісосіки; при чому кожну наступну лісосіку зрубують наступного року після рубки попередньої.

Якщо чергова суцільна лісосіка розміщується через смугу лісу, яка у 2 - 3 рази ширша за неї, то такий спосіб примикання вважають кулісним. Відмінність рубок з кулісним примиканням полягає в тому, що якщо при черезсмужних рубках після першої фази залишається не зрубаною половина лісового насадження у кварталі, то при кулісному примиканні на останню фазу рубки лишається 1/3 або 1/4 частина насадження.

Шириною лісосіки вважають розмір найкоротшої її сторони. Від цього показника залежить розмір майбутньої вирубки. Він впливає не тільки на швидкість експлуатаційного освоєння таксаційного кварталу, а й на успішність поновлення лісу на вирубках. Чим ширша лісосіка, тим більше мікроклімат вирубки буде наближатись до умов відкритого простору, тим менший буде вплив стін лісу.

Отже, можна зробити висновок, що ширина лісосіки - найважливіший показник суцільнолісосічних рубок. Він має теоретичне обґрунтування. Раніше ширина лісосіки встановлювалась залежно від дальності засіву насіння стіною лісу. Тепер ширина лісосіки обґрунтовується екологічним впливом стіни лісу на вирубку. При цьому враховується зниження швидкості вітру, затінення вирубки у полуденні часи, збереження снігового покриву від видування вітром, зниження випаровування вологи з поверхні ґрунту та зменшення транспірації рослинами. Екологічний вплив стіни лісу проявляється, перш за все, у зниженні швидкості вітру, причому таке зниження спостерігається з підвітряного боку на відстані до 15 висот деревостану.

Згідно з пунктом 32 Правил рубок головного користування в лісах України приймаємо ширину лісосік 100 м. Згідно з 7 пунктом Правил рубок головного користування в лісах України довжина лісосіки суцільних рубок не повинна перевищувати 1км в лісах другої групи.

У тому випадку, коли таксаційний квартал повністю зайнятий стиглим лісом і його потрібно зрубати за допомогою суцільнолісосічних рубок, залежно від розмірів кварталу можливі один або два заруби. Зарубом, або інакше січею, називають першу лісосіку в кварталі. Відстань від першої лісосіки до кінця кварталу чи до другого зарубу називають лісосічним рядом. Згідно з пунктом 8 Правил рубок головного користування в лісах України у кварталі допускається одночасно кілька зарубів. Відстань між лісосіками одного року у одному або суміжних кварталах має становити не менше подвійної ширини цих лісосік.

Крім основних показників суцільнолісосічних рубок, існують і додаткові, насамперед, сезон рубки. Він впливає на хід природного поновлення на вирубці, особливо якщо вирубувались листяні породи. Літня (з 15 травня) рубка ускладнює поновлення, а при зимовій рубці підріст, що був під пологом лісу, зберігається краще. Крім цього, звільнення підросту з-під пологу взимку, тобто у стадії спокою, сприяє кращій його адаптації до відкритого місця. Літні рубки негативно впливають на вегетативне поновлення лісу. Це слід враховувати, наприклад, тоді, коли необхідно загальмувати процес вегетативного поновлення небажаних порід на користь штучно поновлюваних головних.

Якщо стигле насадження займає частину таксаційного кварталу, його вирубують суцільними лісосіками, які розміщують відповідно до встановленого напрямку рубки, строку примикання та ін. У тому випадку, коли воно росте рівною смугою (кулісою), ширина якої не перевищує півтори ширини лісосіки, кулісу дозволяється зрубати без поділу на лісосіки. Це правило стосується і невеликих за розміром ділянок у рівнинних лісах України. Так, не розбиваються на лісосіки, а вирубуються цілком ділянки лісу площею до 3 га у степовій, до 5 га у лісостеповій зонах та зоні мішаних лісів. [2]

Суцільнолісосічні рубки стали основним способом головних рубок для лісів другої групи, тобто для регіонів, де ведеться інтенсивне лісове господарство. У лісах другої дозволяється проводити рубки, в тому числі і суцільнолісосічні. Останні застосовують там, де інші способи рубки не забезпечують заміну насаджень, які втрачають захисні функції.

Значення суцільнолісосічних рубок велике, позитивні їх властивості можна узагальнити:

- проведення доволі просте;

- найбільше відповідають штучному поновленню вирубок, особливо світлолюбними породами;

• забезпечують вплив незрубаної стіни лісу на вирубку, що покращує мікроклімат на ній;

• при суворому дотриманні основних організаційно-технічних показників зберігають водоохоронно-захисні властивості лісових насаджень;

• дозволяють досить ефективно використовувати механізми і машини на лісосічних роботах.

Основні недоліки суцільнолісосічних рубок:

- створюють у цілому гірші умови для природного поновлення лісу порівняно

з іншими складними способами рубки, часто призводять до задерніння вирубок;

- приводять до зміни порід, найчастіше хвойних на м'яколи-стяні;

• при проведенні рубки у різновікових насадженнях зрубуються як стиглі, так і молоді дерева;

• обмежують можливості використання важких агрегатних лісозаготівельних машин, що призводить до подорожчання робіт.[2]