2.3 Проектування суцільних способів головних рубок

До суцільних способів головних рубок відносять вузько середньо ширко лисосични.

Таксаційну характеристику деревостанів та способи запроектованих у них несуцільних рубок наведена у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Таксаційна характеристика деревостанів у яких проектуються несуцільні рубки

№ кв.	№ вид.	Площа, га	Склад порід	Вік років	Повнота	Запас, м3/га	Спосіб рубки
123	1	12,0	10Д + Г	120	0,8	330	групово вибіркова
124	1	7,5	10Д + Г	120	0,8	330	рівномірно поступова
133	15	3,8	8Д2Г	140	0,7	280	рівномірно поступова
Всьго:	-	23,3	-	-	-	-	-

Схема рівномірної поступової рубки була розроблена Гартігом у кін­ці XVIII ст. для букових лісів і нині вважається класичною. У літературі цей спосіб рубки іноді називається насіннєво-лісосічним. За такою схе­мою дерєвостан вирубується за чотири прийоми, кожен з яких ставить певну мету і має свою назву. Перший прийом - підготовчий, другий -засівний, третій - освітлювальний і останній - очисний, або остаточний. Характер вибірки дерев на площі відносно рівномірний. У процесі такої рубки забезпечується не тільки поступова вибірка цінних дерев, але й надійне поновлення лісу. Загальний термін рубки не виходить за межі 20 років, тобто класична рівномірна поступова рубка є короткостроко­вою, а після неї виникає одновікове насадження.

Підготовчий прийом рубки проводиться з метою підвищення плодоношення у материнського насадження. Розрідження пологу лісу посилює доступ світла у крони і через кілька років дерева починають рясніше плодоносити. Потік світла досягає поверхні грунту, приносить більше тепла, що зумовлює активніший розклад лісової підстилки, призводить до створення сприятливих умов для проростання насіння. У перший прийом рубки, як правило, вирубують дерева небажаних порід, частину дерев головної породи, які мають дефекти стовбура, а також уражені хворобами і т.п. У цілому вибірка запасу не повинна перевищувати 20-25%. Практика показала, що перший прийом рубки краще проводити на початку осені, у цьому випадку трелювання зрубаних дерев забезпечить краще перемішування лісової підстилки, а це прискорить її розклад.

У сучасних умовах при першому прийомі рубки проводять техно­логічне облаштування лісосік, а саме: прорубують систему волоків, тобто шляхів, по яких будуть трелювати зрубані дерева, намічають межі пасік обабіч кожного волока, які будуть проходитися рубкою, а зрубані дерева переміщуватись на волок так, щоб не пошкодити дере­ва, залишені на корені, і молоде покоління лісу. Крім цього, підшукують місця для розробки зрубаних дерев, а також для навантаження їх на транспорт. Такі навантажувальні площадки потрібно розміщувати на галявинах, біля шляхів або просік. Волоки і навантажувальні площадки вважаються службовою площею, вона не повинна перевищувати 20% загальної. Як правило, при технологічному облаштуванні лісосіки ви­рубується від 5 до 10% запасу, решта вирубується на пасіках. Після проведення першого прийому рубки потрібен період вичікування, який продовжується 4-5 років.

Засівний прийом рубки, як правило, проводиться в урожайний рік. Його мета - якомога рівномірніше засіяти площу насінням, тому його проводять після дозрівання насіння, восени, а дерева вирубують рівно­мірно на площі лісосіки. Ставиться мета не тільки засіяти площу насін­ням, але й забезпечити появу й ріст сходів, тому зімкнутість материн­ського пологу повинна дорівнювати 0,8. Саме така зімкнутість не дозво­лить розростатись трав'яній рослинності і конкурувати зі сходами дере­вних порід. У другий прийом вирубується 20-30% запасу за рахунок найбільш великих дерев, а також дерев другорядних порід, фаутних де­рев, якщо вони лишилися після першого прийому рубки. Після засівної рубки настає період вичікування, що триває 5-7 років. Його термін ви­значається у кожному конкретному випадку на основі спостережень за станом самосіву і підросту.

Метою освітлювального прийому створення найбільш сприятливих умов для росту молодого покоління лісу, що з'явилося під пологом насадження у процесі рубки. Слід відмітити, що сходи деревних порід витримують деякий дефіцит світла, а згодом, перетворившись на підріст, потребують його більше. Отже, запізнюватися з проведенням освітлювального прийому рубки небажано. Не бажане і раннє прове­дення освітлювальної рубки, бо у цьому випадку створюються несприя­тливі умови для молодого підросту. Є ще один критерій, за яким можна визначити термін проведення рубки: чим крупніший підріст під пологом насадження, тим більше він буде пошкоджуватися у процесі проведення рубок.

При освітлювальній рубці дерева вирубують таким чином, щоб забез­печити доступ світла до самосіву і підросту, що з'явилися, залишаючи ча­стину дерев материнсько­го насадження для захисту молодого покоління лісу від заморозків, перегріву у літку, а також від конкурен­ції трав'яної рослинності. Рубка повинна позбавити підріст пригнічення з боку материнського насаджен­ня, у той же час залишив­ши його захисний вплив, тому її планування і про­ведення потребує високої кваліфікації виконавців. Щоб зменшити пошкод­ження підросту освітлюва­льну рубку доцільно про­водити взимку за наявнос­ті снігового покриву. При проведенні перших трьох прийомів рубки дерева, які призначені до вирубки, обмірюють, нумерують, і на них ставлять клеймо. Все це дозволяє контро­лювати величину вибірки запасу.

Очисний, або оста­точний, прийом класич­ної рівномірної поступо­вої рубки проводять через 3-7 років після освітлювального. До його проведення залишається 25-30% запасу деревостану, який у останній прийом вирубується повністю. На місці материнського насадження за­лишається молоде покоління лісу віком до 15 років, яке нагадує суціль­ну вирубку з наступним поновленням лісу.

З технологічного боку останній прийом рубки най­відповідальніший, бо від того, як буде проведена рубка, чи збережеться непошкодженим підріст, буде у цілому визначатися успіх поновлення лісу на лісосіці.

Схема поступової рубки, у першу чергу, визначається лісорослинними умовами й біологією та екологією головної деревної породи. Лісорослинні умові можуть бути як сприятливими природному поновленню, так і несприятливими, тому й схема рубки може складатися як з меншої, так і з більшої, ніж схема класичної рубки, кількості прийомів. При поступо­вих рубках у насадженнях з тіньовитривалих порід підріст меншою мі­рою потребує світла для нормального росту і розвитку, тому в освітлю­вальний прийом рубки вибирається й менший запас деревини. Навпаки, коли рубки проводяться у насадженнях, що сформовані світлолюбними породами, підріст більше страждає від нестачі світла, тому для його освітлення потрібно вирубувати більшу частину запасу деревини, іноді 30-35%. В умовах рівнинних лісів України великий вплив на хід природ­ного поновлення під пологом насаджень, а значить, і на характер посту­пових рубок, мають погодні умови. Тільки сприятливі погодні умови про­тягом кількох років підряд після засівання площі насінням сосни можуть гарантувати успіх природного поновлення. Цим, мабуть, і можна пояс­нити "хвилі поновлення" соснових лісів у зоні Полісся України у минуло­му. Наприклад, сосняки природного походження, що увійшли до лісово­го фонду Боярської ЛДС Київської області, на великій площі були одновіковими (зараз їм близько 170 років). Як показали досліди П.М.Мегалінського і В.С.Наконечного, поступові рубки у цих лісах не забезпечують гарантованого поновлення сосни, бо сходи, які масово з'являються що­річно, гинуть з настанням серпневої посухи.

У мішаних лісах південної частини зони тайги, на Поліссі під поло­гом лісу часто відмічається надійне природне поновлення головних по­рід. У таких випадках недоцільно дотримуватися класичної схеми рубки, а необхідно швидше звільняти підріст, вирубуючи материнське наса­дження за два або три прийоми. Особливо це стосується світлолюбних порід, насамперед, сосни. У рівнинних лісах з достатнім зволоженням ґрунту, де природне поновлення під пологом розріджених деревостанів проходить успішно, відпадає необхідність у перших прийомах рівномір­ної поступової рубки, тому почали застосовувати спрощені поступові рубки з кількістю прийомів до 2-3, а загальним терміном рубки - до 10-15 років.[2]

Рис. 2.2 - Схема рівномірно-поступової чотириприйоиної рубки:

а – таксаційний квартал лісу до рубки; б, в, г, д – поява та наступний ріст підросту після першого – четвертого прийомів рубки