- •Методичні вказівки до розв'язання задач по дисциплині «інформаційні системи та технології» Задача 1. Оптимальне управління розподілом продукції підприємства.
- •Приклад розв’язання задачі 1
- •Задача 2. Оптимальне управління матеріальними запасами підприємства
- •Приклад розв’язання задачі 2
- •Задача 3. Прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику Частина 1 (в умовах невизначеності)
- •Приклад розв’язання задачі 3.1
- •Частина 2. ( в умовах ризику)
- •Приклад розв’язання задачі 3.2
- •Задача 4. Інформаційні системи у прогнозуванні розвитку підприємства Теоретичне введення.
- •Приклад розв’язання задачі 4
Приклад розв’язання задачі 1
Розглянемо приклад транспортної задачі, для розв’язання якої також може бути використано засіб Excel «Пошук рішення».
Припустимо, що фірма має 4 фабрики і 5 центрів розподілу її товарів. Фабрики фірми розташовуються в містах Дніпропетровськ, Донецьк, Харків і Київ з виробничими можливостями відповідно 200, 150, 225 і 175 одиниць продукції щоденно. Центри розподілу товарів фірми розташовуються у Львові, Києві, Луганську, Сімферополі і Одесі з потребами відповідно в 100, 200, 50, 250 і 150 одиниць продукції щоденно. Зберігання на фабриці одиниці продукції, не поставленої в центр розподілу, обходиться в 0,75 грн. в день, а штраф за прострочене постачання одиниці продукції, яка замовлена споживачем в центрі розподілу, але там не знаходиться, рівний 2,5 грн. в день. Вартості перевезення одиниці продукції з фабрик в пункти розподілу приведені в табл. 5.1.
Необхідно так спланувати перевезення, щоб мінімізувати сумарні транспортні витрати.
Таблиця 5.1 – Матриця транспортних витрат
Центри розміщення фабрик |
Вартості перевезень одиниці продукції, грн. в центри розподілення продукції |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|||||||
Львів |
Київ |
Луганськ |
Сімферополь |
Одеса |
|||||||
1 |
Дніпропетровськ |
1,5 |
2 |
1,75 |
2,25 |
2,25 |
|||||
2 |
Донецьк |
2,5 |
2 |
1,75 |
1 |
1,5 |
|||||
3 |
Харків |
2 |
1,5 |
1,5 |
1,75 |
1,75 |
|||||
4 |
Київ |
2 |
0,5 |
1,75 |
1,75 |
1,75 |
|||||
Відповідно до умов задачі, загальні виробничі можливості фабрик фірми дорівнюють загальним потребам центрів розподілу продукції, що виробляється (750 одиниць продукції). Це означає, що дана транспортна задача є збалансованою.
Згідно (5.3) невідомі в даній задачі повинні задовольняти наступним обмеженням:
об'єми перевезень не можуть бути від’ємними;
оскільки модель збалансована, то вся продукція має бути вивезена з фабрик, а потреби всіх центрів розподілу мають бути повністю задоволені.
Завдяки збалансованості моделі, в ній не треба враховувати витрати, пов'язані як із складуванням, так і з недопостачанням продукції. Інакше в модель потрібно було б ввести:
в разі перевиробництва – фіктивний пункт розподілу, вартість перевезень одиниці продукції в який вважається рівній вартості складування, а об'єми перевезень – об'ємам складування надлишків продукції на фабриках;
в разі дефіциту – фіктивну фабрику, вартість перевезень одиниці продукції з якою вважається рівній вартості штрафів за недопостачу продукції, а об'єми перевезень – об'ємам недопостачання продукції в пункти розподілу.
Методичні рекомендації.
Для розв’язання транспортної задачі за допомогою засобу пошуку рішень Excel введемо початкові дані задачі. У комірки B5:F8 введені вартості перевезень. Праворуч від діапазону C12:G15 для невідомих (об'єми перевезень) в комірки H12:H15 введемо формули, які обчислюють об'єми продукції, що вивозиться з кожної фабрики, а внизу від цього діапазону, в комірки C16:G16 – формули, які визначають об'єми продукції, що ввозиться в кожен центр розподілу. Таким чином, ці формули задають ліві частини обмежень (5.3).
У комірки I12:I15 введені задані обсяги виробництва продукції на фабриках, а в комірки C17:G17 – задані потреби в цій продукції в пунктах розподілу. В результаті ці значення задають праві частини обмежень (5.3).
У комірку H16 введена цільова функція z:
=СУММПРОИЗВ (B5:F8; C12:G15).
Тепер виберемо команду «Сервіс»\«Пошук рішення» і заповнимо діалогове вікно «Пошук рішення», як показано на рис. 5.2.
Далі виберемо команду «Параметри» і у діалоговому вікні «Параметри пошуку рішення», що відкрилося, встановимо ознаку «Лінійна модель». Решту параметрів цього вікна можна залишити без змін.
Результати побудови моделі транспортної задачі і введення її початкових даних показані на рис. 5.3.
Рисунок 5.2 – Діалогове вікно «Пошук рішення» для транспортної задачі
Після натиснення кнопки «Виконати» у вікні «Пошук рішення» засіб пошуку рішень знаходить оптимальний план постачань продукції і відповідні йому транспортні витрати у розмірі 975 грн., як показано на рис.5.4.
Отримане рішення транспортної задачі означає, що, наприклад, продукція, вироблена на фабриці в Дніпропетровську, з метою мінімізації транспортних витрат повинна розподілятися таким чином: 100 одиниць до Львова, 25 – до Києва, 50 – до Луганська і 25 – до Одеси. До Сімферополя ж необхідний об'єм продукції в кількості 250 одиниць буде поставлений з інших міст, а саме: 150 одиниць з Донецька і 100 – з Харкова.
Рисунок 5.3 – Вихідні дані та модель транспортної задачі
Рисунок 5.4 – Оптимальний розв’язок транспортної задачі
