Причини алергічних реакцій

Причинами алергічних реакцій є або попадання в організм надмірної кількості алергенів, або спадкове чи набуте порушення однієї з ланок імунної відповіді. Прикладом останнього може бути або підвищення утворення в організмі Ig Е або недостатність систем, які відповідають за механізми супресії, тобто пригнічення імунної відповіді, або підвищена проникність природних бар'єрів для алергенів тощо.

Що ж таке алергени ? Алергенами вважають речовини антигенної будови, які здатні викликати алергію. Це високомолекулярні алергічні сполуки, в основному білкової будови, алергенність яких залежить від особливостей хімічного складу, маси, здатності проникати в організм, місця попадання тощо.

Що ж таке антигени ? Це речовини як екзо-, так і ендогенного походження, які можуть викликати імунну відповідь, тобто вироблення специфічних антитіл і (або) лімфоцитів, які здатні взаємодіяти з антигеном, інактивувати його та виводити з організму. Наприклад, еритроцити деяких людей мають на собі антиген А і це робить їх приналежними до II групи крові по системі AB0. Якщо при певних умовах на цей антиген починають вироблятися або попадають готові антитіла, то він стає алергеном, взаємодіє з антитілом, утворюючи на еритроциті імунний комплекс (ІК), який сприяє руйнуванню цього еритроциту.

Крім повноцінних АГ, які несуть у собі речовину білкової природи і описаних вище, існують неповні антигени, тобто гаптени (від гр. hapto - захоплювати). Гаптенами є низькомолекулярні речовини небілкової природи (полісахариди, наприклад). Вони можуть спричинити алергію при об'єднанні з білковими макромолекулами організму. При цьому антитіла здатні утворюватися або лише специфічно проти гаптену або до комплексу гаптену та макромолекули організму.

Згідно класифікації, запропонованої одним з корифеїв алергології А.Д.Адо, алергени по походженню поділяються на екзо- та ендоалергени. До екзоалергенів належать групи алергенів, які потрапляють в організм ззовні. Вони поділяються на:

І. Інфекційні (мікроорганізми, грибки, токсини).

ІІ. Неінфекційні:

1. Рослинні (пилок, тополиний пух).

2. Тваринні (лупа тварин, шерсть, пух, луска риби і т. д.).

1. Побутові (домашній порох, у складі якого може бути до 60 алергічних компонентів, найактивнішими з яких є випорожнення мікроскопічних кліщів Dermatophagoides pteryonyssinys: сам кліщ надто великий і йому важко попасти у легені).

4. Прості хімічні речовини (пральні порошки, дезодоранти, косметика, бензин, анілінові барвники і т. д.)

5. Медикаментозні засоби, серед яких найпоширенішим алергеном е пеніцилін, а також новокаїн, сульфаніламідні препарати і т. д. (практично всі штучно створені препарати).

6. Харчові (казеїн коров'ячого молока, яєчний білок, риба, цитрусові, цукор, шоколад і т. д.). Так як харчування є видоспецифічним, тобто для кожного виду живих організмів притаманне своє генетично зумовлене харчування, то вживання не властивих для конкретного виду продуктів може привести до значних патологій з боку цих організмів, в т. ч. і алергій.

7. Змішані фактори.

Ендоалергени - це алергени, які знаходяться в організмі. Вони поділяються на дві групи:

1. Природні (кришталик ока, колоїд щитоподібної залози, статеві залози, біла речовина мозку).

ІІ. Набуті. 1. Неінфекційні. 2. Інфекційні.

Неінфекційні ендоалергени утворюються внаслідок дії фізичних (тепло, холод іонізуюче випромінювання і т. д.) та хімічних (медикаменти) факторів на структури організму, внаслідок чого змінюються їх антигенні властивості або відбувається демаскування прихованих антигенів.

Інфекційні ендоалергени утворюються при дії на компоненти тканин чи клітин мікроорганізмів або їх токсинів. Вони бувають простими, якщо, наприклад, під впливом токсину змінюються антигенні структури клітини-господаря, та комплексними, коли антиген токсин) приєднується до зміненого антигену клітини.

По біохімічній структурі антигени поділяються на 2 види:

1. Білки та білковмісні структури. Найбільш імуногенними € високомолекулярні білки, меншу імуногенність мають гліко-, нуклео-, ліпопротеїди.

2. Небілкові сполуки (гаптени) - полісахариди, ліпіди, деякі синтетичні полімери, неорганічні речовини (сполуки йоду, брому, вісмуту), лікарські засоби. Імуногенни-ми вони стають лише після їх взаємодії з білками або клітинами організму.