45. Елементарні стилі мовлення. Стильова характеристика деяких журналістських жанрів, які враховуються редактором.

Редакторський аналіз і правка твору ма­ють завжди системно-структурний характер. Особливістю кожного твору є характерний тільки для нього зв’язок виділених структур. На основі повторюваних у різних творах зв’язків структур виділяються типи творів, або жанри.

Жанрова характеристика творів стає визначальною для літературного редактора, оскільки редакторська праця завжди спрямована на коригування структур твору у межах певного жанру.

Поняття жанр у журналістиці позначає стійку форму відображення дійсності, що визначається конкретним призна­ченням журналістського твору, характером досліджуваного об’єкта, специфікою методів аналізу і відображення життєвих фактів, явищ, ситуацій, масштабом висновків, особливостями композиційно-стилістичних засобів. Питання жанру тісно пов’язане з питанням стилю.

Під стилем мовлення необхідно розуміти особливий спосіб, манеру організації змісту, що традиційно використовується як інтуїтивно і в результаті наслідування, так і свідомо, задля досягнення відповідного результату сприймання повідомлення.

Серед стилів мовлення виокремлюють елементарні, які в чистому вигляді не існують, але, комбінуючи які можна отримати стилі більш складні – як індивідуальні, так і загальноприйняті. До елементарних стилів мовлення необхідно віднести:

агітаційний, пов’язаний з викликом стану готовності до пев­ної форми реагування (елементарний тип твору – заклик); мета: привернути увагу до твору повідомленням якогось факту; факт має бути поданий дефінітивно, експресивно, він повинен викликати в адресата асоціації, потрібні для автора; допомогти адресатові прийняти рішення діяти так, як того хоче автор; мають бути наведені факти-аргументи, які переко­нують адресата діяти певним чином (адресатові фактично нав’язується автором прийняття відповідного рішення);

аналітичний, пов’язаний з упливом на свідомість співбесідника, зміною його поняттєвої системи (елементарний тип твору – роздум); мета: постановка проблеми через виділення предмета розмови, стислої його характеристики, яка веде до виділення проблеми або питання, що потребує розкриття; поетапна зміна (або доповнення) поняття про згаданий предмет у свідомості адресата; автор повинен навести факти-ар­гументи, приклади, що ілюстрували б логіку розв’язання про­блеми і переконували адресата у правильності авторських твер­джень; формулювання авторсь­кого висновку, який логічно випливає зі сказаного;

описовий, пов’язаний із пізнанням фактів дійсності (елемен­тарний тип твору – опис); спрямований на формування аналітичної картини світу через опис фактів дійсності; змістова структура опису має на меті: викликати в уяві співбесідника образ явища, процесу, які описуватимуться, через визначення явища, процесу; вибір критерію аналізу (класифікації);

репродуктивний, пов’язаний із формуванням ситуацій у свідомості співбесідника, необхідних йому для прийняття рішень (елементарний тип твору – розповідь); зосередження уваги адресата на ситуації; поступове просторове і хронологічне моделювання ситу­ації в уяві співбесідника;

експресивний, пов’язаний з упливом на емоційний стан співбесідника (окремий елементарний тип твору відсутній, цей стиль завжди вплетений в інші стилі); автор повинен: викликати повідомленням факту певний емоційний стан адресата; для цього автор може використати різні способи ор­ганізації змісту – від безпосереднього наведення факту, що вик­ликає потрібні емоції (якщо емоційний досвід автора й адресата збігається), до переліку фактів-аргументів, які змінять емоційний досвід адресата відносно певного предмета повідомлення (фактами можуть бути предмети повідомлення, художні образи, звукописна й ритмізована мова, специфічне графічне оформлення, що сприяє створенню потрібного емоційного стану адресата); підтримувати викликаний емоційний стан протягом усього повідомлення через підкріплення фактами того ж емоційного досвіду.

Комбінуючи ці елементарні стилі, можна мати і наукове, і публіцистичне, і художнє тощо мовлення. Жанри журналістських творів не існують поза стильовими характеристиками творів. Кожен жанр репрезентує ту чи іншу комбінацію елементарних стилів.

Елементарні стилі породжують елементарні типи творів, у яких існують такі структурні змістові зв’язки, які відтворюють параметри описуваних явищ, логіку процесів.