- •1.3. «Природа» ігри
- •1.4. Психологічна характеристика ігрової діяльності
- •1.5. Проблеми і гра
- •1.6. Розвиваючі ігри та їх умови.
- •2.1. Предметна діяльність і гра
- •2.2. Гра в художньо-творчої діяльності
- •2.3. Роль гри у вихованні позитивного ставлення до школи
- •2.4. Науковий аналіз ігрової діяльності
- •2.5. Класифікація ігор
- •2.6. Іграшка і її значення в ігровому процесі
- •3.1. Ігровий досвід, як практичне визначення рівня вихованості та особистісного розвитку дітей
- •Висновки
1.4. Психологічна характеристика ігрової діяльності
Велике значення мотиваційної сфери дитини, свідомого бажання вчиться. Звертаючи увагу на цю особливість гри, Д.Б. Ельконін пише: «Значення гри не обмежується тим, що у дитини виникають нові за своїм змістом мотиви діяльності та пов'язані з ними завдання. Суттєво важливим є те, що в грі виникає нова психологічна форма мотивів ... Саме у грі відбувається перехід від мотивів, що мають форму до свідомих афективно забарвлених безпосередніх бажань, до мотивів, які мають форму узагальнених намірів, що стоять на межі свідомості. Звичайно і інші види діяльності ллють воду на млин на формування нових потреб, але не в якійсь іншій діяльності немає такого емоційно наповненого входження в життя дорослих, такого дієвого виділення громадських функцій і сенсу людської діяльності, як у грі. Таке перше й основне значення рольової гри для розвитку дитини »[п.28 с.277].
Роль діяльності у розвитку особистості дитини
Усі якості, властивості особистості не тільки виявляються, але і формуються в активній діяльності, в тих її різних видах, які складають життя особистості, її суспільне буття. У залежності від того, що людина робить (тобто який зміст його діяльності), як робить (способи діяльності), від організації та умов цієї діяльності та від того ставлення, яке ця діяльність викликає у людини, у нього вправляються, а отже , формуються певні схильності, схильності і риси характеру, закріплюються знання. Особистість формується у діяльності.
У різноманітних видах своєї діяльності людина вступає у численні і різноманітні відносини з іншими людьми. Чим різноманітніше його діяльність, тим різноманітніше його відношення з іншими людьми, і тим більше і різнобічними стають його інтереси, спонукання, почуття, здібності. Через діяльність, здійснювану особистістю спільно з іншими людьми, людина пізнає себе. У процесі розвитку дитини її свідомість формується у спільній з однолітками деятельності.Он вчиться розуміти інших і себе, управляти собою й оцінювати свої вчинки.
Діяльність виражена в діях людини. Саме дії з предметами, із знаряддями праці і матеріалами, дії, які включають різні за складністю та структурі моторні акти - руху, складають зовнішнє вираження або зовнішню (видиму) бік діяльності людини.
Для досягнення бажаного результату, людина належним чином керує виконуваними фізичними діями, використовуючи різні розумові операції. При цьому у розвитку дитини особливе значення мають час і форми включення розумової діяльності в практичну, і перебудова останньої. Будь-яка діяльність людини вимагає використання певних рухів і способів дії, тобто навичок і вмінь.
Навички - це зазвичай прості руху або дії з предметом, знаряддям, інструментом, автоматизовані в результаті багаторазових повторень. Будь-яка розумна діяльність людини не зводиться до навичок. Людина повинна вміти самостійно використовувати системи, або набори освоєних їм навичок, він повинен критично оцінювати отримуваний результат, перевіряти успішність своїх дій, тобто виконувати, крім фізичних ще цілу систему розумових, розумових операцій. Повторення таких складних численних розумових дій веде до вироблення умінь, тобто освоєння способів дії. [П.5; с. 147-148]
Існують різні види ігор, характерних для дитячого віку. Це рухливі гру (ігри з правилами), дидактичні, ігри - драматизації, конструктивні гри. Особливе значення для розвитку дітей у віці від 2 до 7 років мають творчі або рольові ігри. Вони характеризуються такими особливостями: Гра являє собою форму активного відображення дитиною навколишньої його життя людей.
Відмітною особливість гри є і сам спосіб, яким дитина користується в цій діяльності. Гра здійснюється комплексними діями, а не окремими рухами (як, наприклад, у праці, листі, малюванні).
Гра, як і всяка інша людська діяльність, має суспільний характер, тому вона змінюється зі зміною історичних умов життя людей.
Гра є формою творчого відображення дитиною дійсності. Граючи, діти вносять у свої ігри багато власних вигадок, фантазії, комбінування. Гра є оперування знаннями, засіб їх уточнення та збагачення, шлях вправи, і розвитку пізнавальних і моральний здібностей і сил дитини. У розгорнутій формі гра являє собою колективну діяльність. Всі учасники гри знаходяться у відносинах співпраці.
Різнобічно розвиваючи дітей, сама гра теж змінюється і розвивається. При систематичному керівництві з боку педагога гра може змінюватися:
а) від початку до кінця;
б) від першої гри до подальших ігор тієї ж групи дітей;
в) найбільш істотні зміни в іграх відбуваються в міру розвитку дітей від молодших вікових груп до старшого. Гра, як вид діяльності, спрямована на пізнання дитиною навколишнього світу шляхом активної співучасті у праці і повсякденному житті людей
Засобами гри є:
а) Знання про людей, їхні дії, взаєминах, виражене в образах мови, в
переживаннях і діях дитини;
б) Способи дії з певними предметами в певних обставинах;
в) Ті моральні оцінки і почуття, які виступають в судженнях про хороше і погане вчинок, про корисні і шкідливих діях людей. [П.15; с. 51, 60]
