1.2 Причини появи стресу

Стрес нерідко виникає через розбіжності темпів спілкування. У цьому важливо або підлаштуватися до темпу спілкування співрозмовника, або пояснити йому неприпустимість його темпу спілкування з вами, або можливість перейти до компромісного варіанту спілкування. Особливо цікава професійний стрес досягнення. Головною проблемою тут – невідповідність рівня очікувань реальних можливостей (ресурсів) людини. Також цікавий стрес, викликаний страхом зробити помилку. Страх помилки часто «блокує» здібності людини. Людина помалу починає відмовитися від всього нового і ризикованого. У результаті людина узагалі починає «боятися жити». Доситьраспространенним є професійний стрес конкуренції. Часто в оточуючих (в колег) людина бачить своїх «конкурентів». Проблема таких тому, що вони теж мають «тільки один мета» - кар'єру, успіх у конкуренції (самі себе обкрадають,т.к. життя й людські стосунки – набагато багатша від). Таким людям пропонується рада: бажано вибирати друзів і коханих над конкурентному середовищі. «Пастка конкуренції» виявляється у тому, що чимало не віддають собі звіту, навіщо взагалі ця конкуренція, що й чекає там, на «вершині», часто - це розчарування, заздрість сусідам самотність.

Окремо виділяється професійний стрес успіху. «Хоч як дивно, інтенсивний стрес працівник може відчувати і тоді, коли сягає великого успіху…», зазначає Н.В.Самоукина. Нерідко після великого досягнення настає стан «>обессмисливания» те, що здійснилося. Особливою проблемою представляє проблема заробляння від грошей і супутній цьому професійний стрес. Помічено, що великий виграш, чи несподіване спадщину приносять не радість, а ще великі проблеми. Проблеми починаються тоді, коли виявляється, що ж усе-таки не все можна за гроші, і тоді людина побоюючись невдач з цими «покупками», сам прагнути захистити себе від якихось справжніх почуттів та справжніх людські стосунки, що посилює його особистісну деградацію.

1.3 Зарубіжний підхід до стресу у праці

У середовищі сучасних зарубіжних підходах до дослідження стресу у праці чиняться спроби по-новому осмислити це явище. З.Касл зазначає, що на даний певний час увагу до цієї теми стресу у праці кілька поступається таких проблем як якість трудовий життя, безробіття, чинники ризику та інших. ЗокремаКасл виділяє основних напрямів концептуалізації стресу у трудовій діяльності:

Створення переліківстрессогенних умов середовища.

Оновлення понять «стрес» з допомогою інших понять: стрес як напружене зусилля, необхідне підтримку основних функцій на необхідному рівні; стрес як «інформування» про загрозу втрати чи пошкодження; стрес як фрустрація чи загроза, вона може бути усунуто; стрес як непередбачуваність майбутнього.

Визначення «стресу» в термінах деяких «базових» поведінкових характеристик, наприклад: відсутність адекватної реакції, щовлечет у себе небажані (негативні) наслідки; нові, занадто інтенсивні, швидко мінливі чинепредсказуемве ситуації; мотиви, що визначають поведінка батьків у специфічних ситуаціях, такі як мотив досягнення та інших. (те, що веде до перенапруги).

Спроби зрадити ще великучеткость поняттю «стрес» з єдиною метою зробити його придатним прогностичної оцінки гіпотез і побудови теорії.

У цілому виділити дві основні лінії інтерпретації поняття «стрес у праці». У вузької трактуванні стрес – це завищені вимоги середовища до готівковим можливостям суб'єкта, тобто перевантаження,сверх-стимуляция тощо. У широкої трактуванні стрес – це неадекватність в цілісну систему взаємовідносин «людина – середовище», що включає якприведенное вище тлумачення, а й зв'язок між потребами чоловіки й можливістю задоволення у праці. Інакше кажучи, невикористання людиною можливостей, зниження навантаження, низька стимуляція. Проблема контролю та запобігання стресу у праці пов'язана з стільки про те, щоб неодмінно «боротися» стресові, як у грамотному і відповідальному управлінні стресами, і зниженні ймовірності переростання стресу вдистресс. У цьому сенсі проблема стресу у праці близька до проблеми конфліктів у праці, Адже достеменно відомо, що також, як стреси, конфлікт може бути корисним і необхідна у розвиток організації та конкретних співробітників оцієї організації. І вже стосовно конфлікту у створенні, проблема також у тому, щоб направити енергію цього конфлікту позитивному напрямі розвитку самої організації та особистості працівників.