Висновки

Термін "інвалід" у силу сформованої традиції несе в собі дискримінаційну ідею, виражає відношення суспільства до інваліда, як до соціально марної категорії. Поняття "людина з обмеженими можливостями" у традиційному підході яскраво виражає дефіцит бачення соціальної сутності людини. Проблема інвалідності не обмежується медичним аспектом, це соціальна проблема нерівних можливостей.

Така парадигма в корені міняє підхід до тріади "людина - суспільство - держава". Суть цієї зміни полягає в наступному: головна проблема людини з обмеженими можливостями полягає в її зв'язку зі світом, в обмеженні мобільності, бідності контактів, в обмеженості спілкування із природою, доступі до культурних цінностей, а іноді - і до елементарного навчання. Ця проблема є не тільки суб'єктивним фактором, яким є соціальне, фізичне й психічне здоров'я, але й результатом соціальної політики й сформованої суспільної свідомості, що санкціонують існування недоступності для інваліда архітектурного середовища, суспільного транспорту, відсутність спеціальних соціальних служб.

Людина, що має інвалідність - частина й член суспільства, вона хоче, повинна і може брати участь у всьому багатогранному житті.

Людина, що має інвалідність може бути так само здібна і талановита, як і інші, що не мають проблем зі здоров'ям, але виявити свій дар, розвинути його, приносити з його допомогою користь суспільству, йому заважає нерівність можливостей.

Людина - не пасивний об'єкт соціальної допомоги, а людина, що розвивається, що має право на задоволення різнобічних соціальних потреб у пізнанні, спілкуванні, творчості.

Держава не просто покликана надати людині, що має інвалідність, певні пільги й привілеї, вона повинна піти назустріч її соціальним потребам і створити систему соціальних служб, що дозволяють нівелювати обмеження, що перешкоджають процесам її соціальної реабілітації й індивідуального розвитку.

Виходячи із цієї парадигми, ціль роботи - сприяння в поліпшенні якості життя людини, що має інвалідність, захист її інтересів, у різних колах, створення умов для вирівнювання можливостей, що відрізняє її інтеграцію в суспільство й створює передумови для незалежного життя.

Список використаних джерел

1. Аврамова Е. М. Адаптация и перемена статуса / Е. М. Аврамова, Е. А. Александрова // Социологические исследования. – М. : Наука, 1998. – 152 с.

2. Айтервуд М. М. Полноценная жизнь инвалида / М. М. Айтервуд. – М. : Наука, 1991. – 267 с.

3. Александровский Ю. А. Состояния психологической дезадаптации и их компенсация / Ю. А. Александровский. – М. : Прогрес, 1996. – 342 с.

4. Баранова С. В. Соціально-психологічні особливості виникнення і дії механізмів психологічного захисту особистості / С. В. Баранова // Актуальні проблеми психології. – Т. 10. – Вип. 3 / За заг. ред. акад. С. Д. Максименка. – К. : Главник, 2008.

5. Богданов С. Соціальний захист інвалідів. Український та польський досвід / С. Богданов, наук. ред. О. М. Палій. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 93 с.

6. Василькова Ю. В. Социальная педагогика : Курс лекций / Ю. В. Василькова, Т. А. Василькова. – М. : Наука, 2000. – 185 с.

7. Врегулювання проблемних питань працевлаштування та захисту прав інвалідів у сфері праці : практ. посіб. / уклад. О. В. Бабак, І. В. Гладка, Н. М. Малиновська, В. Й. Скаковська ; за заг. ред. В. М. Дьяченка, М. Л. Авраменка. – К. : “Ун-т Україна”, Всеукр. центр професійної реабілітації інвалідів, 2007. – 156 с.

8. Вульф Л. Что надо инвалиду? Социальная защита / Л. Вульф. – М. : Наука, 1998. – № 6. – С. 25 – 40.

9. Дементьева Н. Ф. Роль и место социальных работников в обслуживании инвалидов и пожилых людей / Н. Ф. Дементьева, Э. В. Устинова. – М. : Институт социальной работы. 1995. – С. 9 – 13.

10. Добровольская Т. А. Инвалид и общество : социально-психологическая интеграция / Т. А. Добровольская, Н. Б. Шабалина // Социологические исследования. – 1991. – № 5. – С. 14 – 23.

11. Добровольская Т. А. Социально-психологические особенности взаимоотношений инвалидов и здоровых / Т. А. Добровольская, Н. Б. Шабалина // Социологические исследования. – 1993. – № 1. – С. 6 – 15.

12. Завьялова Е. К. Психологические механизмы социальной адаптации человека / Е. К. Завьялова // Вестник Балтийской педагогической академии. – 2001. – № 40. – С. 26 – 29.

13. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

14. Звєрєва І.Д., Іванова І.Б. Концептуальні основи соціального захисту людей з функціональними обмеженнями.// Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції.- К., 1995, с.4-10.

15. Іванова І.Б. Організація соціально-педагогічної та психологічної допомоги інвалідам у системі соціальних служб для молоді. // Інвалід і суспільство: проблеми інтеграції.- К., 1995, с.28-32.

16. Карасева Л. А. Реабилитационные технологии в системе трудовой и социальной адаптации инвалидов / Л. А. – М. : Наука, 2004. – 21 с.

17. Коваль А.Т., Звєрєва І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогика / Соціальна робота: Навчальний посібник.- К.: ІЗМН, 1997.-392с.

18. Соціальна робота - Тюптя Л.Т.,2008р.

19. Соціальний захист населення України : навч. посіб. / авт. кол. : І. Ф. Гнибіденко, М. В. Кравченко, О. М. Коваль, О. Ф. Новікова та ін. ; за заг. ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : Вид-во НАДУ; Вид-во “Фенікс”, 2010. – 212 с.

20. Ярская-Смирнова Е.Р.; Неберушкина Е.К. Социальная работа с инвалидами. – СПб.: Питер., 2004. – 316 с.