2. Парламентські регламенти зарубіжних країн

Певне значення як джерело конституційного права мають парла­ментські регламенти (статути). З їхньою допомогою регулюються ор­ганізація і діяльність палат парламенту. Як правило, вони мають вигляд єдиного акта, що вводиться рішенням самої палати і не потребує промуль­гації. У Франції регламенти палат до введення в дію обов'язково переда­ються до органу конституційного контролю, який висловлюється щодо їхньої відповідності основному закону. Звичайно для прийняття регла­ментів потрібна абсолютна більшість голосів членів парламенту. В Угор­щині і Словенії регламенти приймають на основі кваліфікованої більшості у 2/3  кворуму, а в Македонії — складу парламенту.

В англомовних країнах, що сприйняли британську конституційну модель, регламенти являють собою сукупність постійних або тимчасових правил, прийнятих палатами парламенту або встановлених їхніми керівними органами (спікерами).

Нерідко таке ж значення мають парламентські прецеденти – поведінка у конкретних ситуаціях, яка вважається обов’язковою на випадок повторення таких ситуацій.

Тема 1.3 Конституціоналізм і конституційне право в зарубіжних країнах План

1. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні

2. Етапи світового конституційного розвитку

Література

Основна:

1. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навчальний посібник. - Вид. 4-те, виправл. та доповн. - К.: Атіка, 2006. – С. 47-52, 60-69

2. Малишко М.І. Конституції зарубіжних країн та України (основи конституціоналізму): Навч.-метод. довідник. — К.: МАУП, 2000. — С. 6-15

Додаткова:

1. Бостан С.К., Тимченко С.М. Державне право зарубіжних країн: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. – С. 11-17

2. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. — Тернопіль: «Астон», 2003. — С. 57-62

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення поняття «конституціоналізм».

2. Наведіть етапи становлення та розвиток конституціоналізму в Україні

3. Скільки етапів охоплює історія світового конституційного розвитку

4. Охарактеризуйте основні етапи розвитку консти­туційного права в зарубіжних країнах

Методичні рекомендації

1. Зародження та розвиток конституціоналізму в Україні

Заслуговує на увагу розгляд і аналіз особливостей конституційного розвитку і формування конституціоналізму на території сучасної Ук­раїни, який має яскраву і багатогранну майже трьохтисячолітню істо­рію. Слід мати на увазі, що за цю багатовікову історію на території України існувало понад 20 державно-правових утворень, які тією чи іншою мірою впливали на формування державного (конституційного) розвитку, теорію та практику конституціоналізму, а саме: держави-міста Ольвія, Тіра, Феодосія, Пантікапей, Фанагорія, Херсонес; державні утворення Велика Скіфія, Боспорське царство, Понтійська держава, Мала Скіфія, перша східноєвропейська держава — Київське князівство, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Руське воєводство, Кримське ханство, Запорозька Січ, Олешківська Січ, УНР, ЗУНР, Карпатська Україна, інші тимчасові державні утворен­ня. Територію України поневолювали 24 зарубіжні країни та імперії, які своїми національно-правовими конституційними системами впливали на українську систему: Кримське ханство, Македонія, Молдавія, Монголія, Татарстан, Франція, Швеція — тричі, Румунія, Угорщи­на — чотири рази, Австрія — п'ять, Туреччина — сім, Литва, Польща — десять, Росія — сімнадцять разів. Крім того, територією Украї­ни володіли в різні часи 6 імперій: Римська, Візантійська, Османська, Австро-Угорська, Російська, СРСР.

Історію конституційного розвитку України, власного українського конституціоналізму можна умовно поділити на такі періоди (доби):

1) від виникнення перших державних утворень до Київської Русі;

2) давньокиївський період (Київська Русь) — княжа доба;

3) період Запорозької Січі — козацька доба;

4) XIX — початок XX ст. — дореволюційна та революційна доба;

5) 1919-1990 рр. — соціалістична доба, період радянської влади;

6) сучасний період — становлення української державності і неза­лежної власної конституційно-правової системи та сучасного ук­раїнського конституціоналізму.