Відкриття

Після того, як у 1916 році Альберт Ейнштейн опублікував свою працю про загальну теорію відносності, в фізиці відкрився новий великий простір для досліджень. В 1935 році Ейнштейн разом з іншим видатним фізиком Натаном Розеном припустили існування у Всесвіті своєрідних «мостів» між різними точками простору й часу, які були названі мостами Ейнштейна-Розена (в науково-популярній літературі частіше використовується поняття червоточин або кротових нір). Червоточини в фізиці є одним з рішень рівняння Ейнштейна, про яке ми поговоримо пізніше. Існує багато припущень існування у Всесвіті кротових нір і існуючи теорії ведуть до цього, але практичних доказів існування кротовин поки що не було знайдено. З іншого боку, останнім часом деякі астрофізики починають знаходити можливі докази реального існування червоточин. Так нещодавно телескоп «Хаббл» зафіксував біля об’єкта Стрілець А* (який раніше вважався чорною дірою) газ, який, на відміну від газу, що потрапляє до чорної діри, продовжував випромінювати рентгенівські промені. Така поведінка газу може свідчите про те, що Стрілець А* насправді є кротовою норою. Наука не стоїть на місці, а отже наші відомості й знання про існування кротовин у Всесвіті будуть збільшуватися з часом. А зараз давайте докладніше дізнаємося про загальну теорію відносності.

Загальна теорія відносності

Альберт Ейнштейн — видатний швейцарський та американський вчений, народився 14 березня 1879 року. У 1902-1909 роках, під час служби в швейцарському патентному бюро Ейнштейн розпочинає найбільш активну наукову діяльність. До створення теорії відносності в науці була поширена думка про існування ефіру — все проникного середовища, яке переносить електромагнітні хвилі. На кордоні XIX-XX століть внаслідок розвитку фізики теорія ефіру продемонструвала свою неповноцінність, і звісно це питання зацікавило допитливого Ейнштейна. На повне доопрацювання необхідної теорії йому знадобилося понад 10 років. Головною заслугою Ейнштейна стало те, що він доповнив та об’єднав вже існуючі теорії, створені Лоренцом, Пуанкаре та іншими відомими вченими. Загальна теорія відносності, яка була закінчена Ейнштейном в 1916 році, висуває три основні постулати. По-перше, і це було сказано Альбертом Ейнштейном ще в спеціальній теорії відносності, будь-яке фізичне явище протікає однаково в усіх системах відліку. По-друге, в будь-якій системі відліку існує максимальна швидкість, яка чисельно збігається зі швидкістю світла. І третє досягнення теорії відносності полягає у формулюванні нової моделі простору-часу. За Ейнштейном природа гравітації полягає не в власних силах об’єктів, а в тому, що вони своєю масою деформують систему простору-часу, ніби шари, що катаються по розтягнутій площині гумового батуту (додаток A). До складу загальної теорії відносності входить також рівняння Ейнштейна, яке пов’язує між собою властивості матерії та базові параметри простору. Саме за допомогою цього рівняння і були відкриті кротові нори. Вони були віднайдені як одне з його рішень за певних умов. То як відбувається процес виникнення червоточин?