- •Умовні знаки на топографічних картах
- •Обґрунтування висоти перерізу рельєфу
- •Знаки приростів прямокутних координат
- •Перевірки нівелірних рейок
- •Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
- •Срс Урівнювання замкнутого полігону
- •Вертикальне планування місцевості.
- •Основні перевірки кіпрегеля ка-2
- •Урівнювання замкнутого полігону
- •Побудова топографічного(горизонтального) плану
Знаки приростів прямокутних координат
Прирости
координат Δx та Δy обчислюють
згідно прямої геодезичної задачі (рис.
11.3) за формулами:
(11.15)
де di –
горизонтальне прокладання відповідної
сторони;
αі –
дирекційний кут тієї ж сторони.
Тобто приріст
координат за віссю абсцис рівний добутку
горизонтального прокладання лінії на
косинус її дирекційного кута. Приріст
координат за віссю ординат рівний
добутку горизонтального прокладання
лінії на синус її дирекційного
кута.
Прирости
координат визначають з точністю до 0,01
м.
Вони можуть набувати як додатних так і
від’ємних значень, тому біля приросту
обов’язково записується його знак.
СРС
Перевірки нівелірних рейок
1. Вісь круглого рівня повинна бути паралельна осі рейки. На відстані 40.. .50 м від нівеліра, приведеного в робочий стан, ставлять рейку на тверду основу. З допомогою нівеліра рейку встановлюють так, щоб одне ребро її було паралельне вертикальній нитці сітки зорової труби. Якщо при цьому бульбашка рівня залишиться у нуль-пункті, то умову виконано. Якщо бульбашка рівня зійде з середини вліво або вправо, то виправними гвинтами її повертають у нуль-пункт. Рейку повертають на 90° і повторюють вказані дії.
2. Помилки в дециметрових поділках не повинні перевищувати для рейок третього класу ±0,5 мм, четвертого класу - ±0,7 м, технічних - ±1,0 мм. Умову перевіряють, компаруючи рейку нормальним штриховим метром або контрольною лінійкою з міліметровими поділками з урахуванням температури. Контрольні проміри виконують у прямому і зворотному напрямах.
СРС
Камеральна обробка результатів технічного нівелювання
Урівнювання нівелірного ходу виконують в такій послідовності.
Знаходять суму виміряних перевищень за формулою
(126)
де H1, H2, H3, ..., Hn - перевищення між зв'язуючими точками.
Обчислюють суму теоретичних перевищень: а) розімкнутого нівелірного ходу за формулою
(127)
де Hk і Hn - відомі висоти кінцевої та початкової точок нівелірного ходу;
б) замкнутого нівелірного ходу за формулою
(128)
Нев'язку в нівелірному ході обчислюють за формулою
4) Допустиму нев'язку в ході вираховують за формулою
(130)
де L - довжина нівелірного хода в кілометрах.
Якщо fh < dtonfh, то нев'язку fh розподіляють порівно на всі
перевищення станцій з оберненим знаком. Поправку слід округлити до цілих міліметрів. Наприклад: у нівелірному ході використано 11 станцій. Нев'язка дорівнює +13 мм, яку слід розподілити так: на 9 перевищень по (-1) мм, а на два перевищення по (-2) мм.
Контроль: сума поправок повинна дорівнювати нев'язці з протилежним знаком.
Висоти точок обчислюють послідовно, тобто
де Hi - виправлене перевищення.
Після приїзду на базу дислокації приступають до перевірки результатів польових вимірювань.
Срс Урівнювання замкнутого полігону
В замкнутому нівелірному ході, який опирається на репер Rp, висота його відома. Висоти точок в замкнутому ході обчислюють наступним чином (рис.82).
Рис.82. Замкнутий нівелірний хід
В графу 2 відомості виписують виміряні перевищення між сусідніми точками та знаходять їх суму 2he (табл. 18). В нашому випадку сума виміряних перевищень ходу дорівнює +15мм. За формулою (129) визначають нев'язку, а за формулою (133) поправку на кожну станцію (штатив) з оберненим знаком за формулою
V = -A/n, (133)
де n - кількість станцій (штативів) в ході.
Поправки заокруглюють до цілих міліметрів. Наприклад, в нашому випадку кількість штативів дорівнює 8, а нев'язка становить +15 мм, тому поправки при визначенні підібрані так, щоб їх сума дорівнювала неув'язці з оберненим знаком. До виміряних перевищень додають поправки і отримують виправлені перевищення, які записують в графу 5.
Висоти точок нівелірного ходу визначають шляхом послідовного алгебраїчного додавання виправлених перевищень до відомих висот, починаючи з вихідного репера. Результати обчислень записують в графу 6.
Контролем обчислень є отримання висоти кінцевого вихідного репера.
Табл. 18 запозичена з книги А. А. Лукерьин, В.Н. Гощицкий Уравновешивание геодезических величин. Киев, 1968,-С. 212.
Таблиця 18
Відомість обчислення висот точок технічного нівелювання
Номери точок |
Виміряні перевище |
К-сть шта |
Поправки, мм |
Виправ. переви- |
Висоти точок, м |
ння, мм |
тивів |
щення |
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Rp |
+2106 |
2 |
-4 |
-4 |
68,020 |
1 |
|
|
|
|
|
+1310 |
1 |
-2 |
-2 |
70,122 |
|
2 |
|
|
|
|
|
+101 |
1 |
-2 |
-2 |
71,430 |
|
3 |
|
|
|
|
|
-1002 |
1 |
-2 |
-2 |
71,529 |
|
4 |
|
|
|
|
|
-2500 |
3 |
-5 |
-5 |
70,525 |
|
Rp |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
68,020 |
|
СРС
