6. Контрольні запитання

1. Основні утворення на Місяці та їх характеристика.

2. Атмосфера Місяця.

3. Місячний грунт та його вивчення.

4. Температура поверхні, магнітне та гравітаційне поле Місяця.

5. Місячні лібрації.

6. Система селенографічних координат.

7. Зміст звіту

Звіт про лабораторну роботу має містити:

1. Протокол лабораторної роботи.

2. Конспективні відповіді на контрольні запитання.

3. Письмовий звіт по кожному робочому завданню.

4. Результати вимірювань та обчислень занесені до таблиці:

   Назва кратера	Координати		Висота	Діаметр	Відстань

5. Висновки.

8. Література

1. Андрієвський С.М., Климишин І. А. Курс загальної астрономії: Навчальний посібник. – Одеса: Астропринт, 2007. – 480 с.

2. Астрономічний енциклопедичний словник /За загальною редакцією І.А. Климишина та А.О. Корсунь. – Львів, 2003. – 548 с.

3. Климишин І.А. Астрономія. - Львів: Світ, 1993. - 384 с.

4. Кононович Э.В., Мороз В.И. Общий курс астрономии: Учебное пособие / Под ред. В.В. Иванова. — М.: Едиториал УРСС, 2001. — 544с.

5. Курс астрофизики и звездной астрономии. - Т.1, Под ред. акад. А.А. Михайлова. - М.: Наука,1973.-592с.

6. Мартынов Д.Я. Курс практической астрофизики. -М.: Наука, 1977. - 544 стр.

9. Додатки

1. Фізичні характеристики Місяця

Місяць — найближче до нас небесне тіло, природний супутник Землі.

Радіус	1738 км
Маса	7,353 1022 кг
Середня густина	3,34 г/см3
Прискорення сили тяжіння на поверхні Місяця
	27,32 д.

2. Добовий та Видимий рухи Місяця

Рух Місяця по небесній сфері можна розглядати як поєднання добового руху й видимого руху відносно далеких зір. Місячний шлях по небесній сфері проходить через зодіакальні сузір’я, але не співпадає з екліптикою (рис. 1), нахилений до неї під кутом (приблизно 10 видимих кутових діаметрів Місячного диску).

Рис. 1. Місячний шлях і місячна орбіта АМ₂П: З – Земля, М₂ – Місяць в просторі, М₁ – видиме положення Місяця

Добовий рух Місяця зумовлений осьовим обертанням Землі (напрям: із сходу на захід).

Рух Місяця відносно далеких зір спричинений власним рухом Місяця по орбіті. За одну годину центр сонячного диску зміщується на схід приблизно на , а за добу на . Тобто момент кульмінації з дня на день настає майже на 51 хвилину пізніше, відповідно пізніше настає схід і захід.

Видимий рух Місяця відносно далеких зір можна описати шляхом введення уявлення про геоцентричність його руху. Будемо вважати Землю нерухомою, тоді в першому наближенні геоцентрична орбіта Місяця є еліпсом в одному з фокусів якого знаходиться Земля. Найближча точка місячної орбіти до Землі називається перигеєм, найдальша – апогеєм. Точки перетину місячної орбіти з екліптикою називаються вузлами. У висхідному вузлі Місяць переходить на північ від екліптику, а через низхідний – на південь. Лінія, щ о сполучає вузли називається лінією вузлів (рис. 1).

Місячна орбіта – дуже втягнутий еліпс, тому відстань до Землі змінюється від 35600 км в перигеї до 407000 км в апогеї. Це спричиняє зміну видимого діаметру місячного диску (від до ).

Всі елементи місячної орбіти, пд. Гравітаційним впливом Землі та Сонця, неперервно змінюються. Кожен елемент орбіти має декілька сотень періодичних збурень.

Відмітимо два характерні збурення в орбіті Місяця:

1. Зміщення вузлів місячної орбіти і бік заходу, тобто на зустріч руху Місяця, приблизно на 19⁰3 за рік. Тобто лінія вузлів робить повний оберт за 18 років 7 місяців.

2. Зміщення, в площині орбіти, лінії апсид в прямому напрямі з періодом 8 років 10 місяців.

Строго кажучи кожен свій оберт Місяць здійснює по новій орбіті з дещо іншими елементами.