8. Селенографічна система координат

Визначення розташування об’єктів на поверхні Місяця проводиться за допомогою селенографічної системи координат, яка аналогічна до географічної. В селенографічній системі існують дві координати: широта та довгота . Відлік першої координати – широти проводиться від площини місячного екватора. В північній півкулі має додатне значення, в південній – від’ємне. Друга координата – довгота відлічується від нульового меридіану. Нульовий меридіан на Місяці проводиться наступним чином.

Розглянемо рис. 7, де О – центр Місяця, QQ₁ – екватор, – вісь обертання Місяця.

Рис. 7. Селенографічна система координат

З’єднаємо центр Місяця з центром Землі у той момент, коли Місяць знаходиться у висхідному вузлі своєї орбіти. Позначимо точку перетину цієї лінії з екватором Місяця R. Якщо провести меридіан через цю точку та полюси Місяця, одержимо нульовий меридіан . У Місяця розрізняють ще центральний меридіан, який проходить через центр диску (видимого) Місяця. Він відрізняється від нульового меридіану на величину – лібрацію по довготі. Значення цієї лібрації змінюється в межах ± 7º8 і на кожну дату дається в щорічниках. Звичайно при визначенні довготи утворення, спочатку вимірюють відстань об’єкта від центрального меридіану . Враховуючи , одержимо довготу об’єкта .

На рис. 7 кут – широта об’єкту , двогранний кут ; двогранний кут . Тоді довгота якогось утворення на поверхні Місяця – двогранний кут ; відлічується від центрального меридіану з допомогою ортографічної сітки (рис. 8) і вважається додатнім до моря Кризисів, в протилежному напрямку від центрального меридіана – від’ємне.

Рис. 8. Ортографічна сітка

Ми вже вказували, що широта відлічується від місячного екватора також по сітці, але лінія сітки не співпадає з місячним екватором на величину – лібрація по широті. Ця величина змінюється в межах ± 6º8. ЇЇ значення виписуємо з щорічника і по цьому значенню вибираємо сітку. Отже, якщо ортографічну сітку вибрано та накладено на зображення правильно, то відлік безпосередньо від лінії дає широту утворення. При цьому центр сітки та центр диска не будуть співпадати на величину (відрізок , рис. 9).

Якщо додатне, центр сітки буде розташовано нижче центра диску, якщо від’ємне, центр сітки буде розташовано вище центра диску.

Рис. 9. Накладання ортографічної сітки на диск Місяця

9. Визначення віддалей на місячній поверхні

Визначення віддалей на місячній поверхні можна зробити двома способами:

І. За кутовою віддалю між ними.

Розглянемо (рис. 10) – екватор Місяця, - вісь обертання, - нульовий меридіан. i точки на поверхні Місяця, віддаль між якими потрібно визначити. Розглянемо сферичний трикутник .

За формулою косинусів сферичного трикутника можна записати:

де та – селенографічні широти точок поверхні, та – довготи цих точок. Лінійна віддаль між цими точками буде знайдена, якщо врахувати – лінійний радіус Місяця:

Рис. 10. Визначення віддалей на місячній поверхні

ІІ. За відомим лінійним масштабом фотознімка.

Масштаб фотознімка визначається як , де - діаметр Місяця в км, - діаметр фотознімка. Отже, μ показує скільки км поверхні Місяця міститься в мм знімку. Тому, якщо віддаль між двома точками в мм, яку виміряно на фотографії, то – віддаль на Місяці в км буде: .