Висновки

Оздоровче тренування – це дозована фізична активність, підібрана відповідно до рівня здоров’я людини, і дотримання його критеріїв приводить до збільшення резервів організму і підвищення рівня здоров’я. Фізична активність сприяє формуванню сильної витривалої людини, а нерухомість веде до зниження працездатності та захворюванням. Оздоровче тренування відрізняється від спортивного. Спортивне тренування передбачає використання фізичних навантажень в цілях досягнення максимальних результатів в вибраному виді спорту, а оздоровче  в  збільшенні або підтримці рівня дієздатності та здоров’я.

Щоб досягти вираженого оздоровчого ефекту, фізичні вправи повинні супроводжуватись значними витратами енергії і давати довге рівномірне навантаження системи дихання і кровообігу, забезпечуючи подачу кисню тканинам, повинна бути виражена аеробна спрямованість. Для того, щоб фізкультурне заняття з оздоровчою спрямованістю діяло на людину тільки позитивно, необхідно дотримуватись ряду методичних правил: поступове нарощування інтенсивності і тривалості навантажень.

Для якісної різноманітності фізичних навантажень достатньо 7-12 вправ, але щоб вони відрізнялися одна від одної. Ефективними методами різностороннього тренування, яке включає в роботу велику кількість м’язів є біг, ходьба на лижах, плавання, ритмічна гімнастика та інші. В оздоровчому тренуванні повинні виконуватись вправи на витривалість (біг в низькому та середньому темпі), силові вправи для великих м’язових груп (присідання, піднімання ніг у висі на перекладині або гімнастичній стіні, перехід з положення лежачи в положення сидячи і т.д.), вправи для суглобів хребта, рук та ніг, а також в зміні положення тіла (нахили тулуба вперед, назад, в сторони і ін.).

Постійне збільшення часу для оздоровчого тренування, - це головна тенденція, яка повинна визначити руховий режим людини. Рухова активність, фізичні навантаження викликають ряд ефектів, які ведуть до удосконалення адаптаційно-регулятивних механізмів. Систематичні заняття фізичними вправами дають позитивний вплив майже на всі органи і системи організму. Ефективним засобом, який сприяє підвищенню функціональних можливостей систем організму, є активний руховий режим. В оздоровчих цілях рекомендується тижневий об’єм рухової активності 10-14 год. 

Оздоровчий ефект фізичних вправ спостерігається тільки в тих випадках, коли вони раціонально збалансовані по спрямованості до індивідуальних можливостей людей. Намагаючись досягнути найбільшого використання засобів фізичної культури у цілях оздоровлення організму, необхідно забезпечити сполучення цих засобів з психоемоційними впливами, а також усунути всі впливи, які можуть неприємно позначитися на життєдіяльності людини.

Для проведення контролю за інтенсивністю навантаження, кожному необхідно знати свою нижню і верхню межу пульсу, а також оптимальну для себе величину коливання ЧСС. Здатність організму адекватно змінювати свої функціональні показники і зберігати оптимальність в різних умовах – найбільш характерний критерій норми здоров’я.