- •Тема 5.4 Експортно-імпортні операції
- •Передумови розвитку міжнародної оптової торгівлі
- •2. Контингент учасників міжнародного оптового ринку
- •Міжнародний оптовий оборот
- •4. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
- •5. Види міжнародних оптових операцій та методи їх здійснення
- •6. Структура і зміст зовнішньоторговельних угод і контрактів
- •7. Організація підготовки і проведення оптових операцій зі закордонними контрагентами
- •Питання для самоконтролю:
4. Порядок регулювання оптових закупівель від інофірм
Здійснення міжнародних оптових операцій супроводжується системою регулятивних заходів, що запроваджуються як країною продавця, так і іншими країнами, суб'єкти господарювання яких беруть участь у міжнародній оптовій торгівлі. Ця система охоплює заходи адміністративного (політичного) і економічного характеру.
Регулювання міжнародної торговельної діяльності збувається на різних рівнях: міжнародному і національному. Міжнародне регулювання здійснюють міжпарламентські й міжурядові організації, що діють під егідою ООН або регіональних економічних союзів. На національному рівні регулювання міжнародною оптовою торгівлею виконують законодавчі й виконавчі органи кожної окремої країни (парламент і уряди) та урядові виконавчі структури (митні, фінансові, податкові органи).
Державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності в нашій країні розпочинається на місцевому рівні з моменту реєстрації господарського формування як учасника зовнішньоекономічної діяльності. Для цього господарюючий суб'єкт незалежно від організаційно-правової форми та форми власності подає до регіонального органу державної митниці реєстраційну картку, підтверджену відповідними документами місцевого відділення Національного банку України, статистичних, банківських і податкових органів. Після здачі реєстраційної картки вітчизняний господарюючий суб'єкт потрапляє під адміністративне регулювання територіального відділення митниці.
Державна митниця — це сукупність регіональних і територіальних органів, що розміщуються у законодавчо встановлених пунктах перетину державного кордону, а також по території країни і здійснюють регулювання та контроль за переміщенням із країни і в країну матеріальних цінностей.
Регулюють міжнародні комерційні операції товарно-вантажні відділи місцевих митних органів (управлінь, дільниць, постів).
Митний склад — це спеціальним чином улаштовані площі та приміщення, віддані до нагляду і контролю конкретного територіального органу митниці. Доставлений на митний склад товар зберігається в ізольованому режимі й не вважається впущеним до чи випущеним із митного простору країни. За участю працівників митниці на митному складі з товаром можуть здійснюватися операції сортування, перепакування, фасування (зміни товарного вигляду).
Спеціальна зона (вільна, спеціальна економічна зона, зона вільної торгівлі) — це законодавчо обмежена частина території країни, вилучена із загального митного простору (країни). Ввезення в таку зону партій товарів не підлягає митному регулюванню протягом терміну перебування або реалізації такого товару в цій зоні.
Товари, раніше завезені на митні склади і у спеціальні зони, можуть покидати їх з метою імпорту (ввезення в митний простір даної країни) або реекспорту. Імпорт підмитних товарів веде до їх розмитнення -— сплати ввізного мита, зборів і податків, тоді як реекспорт проводиться без дотримання митних формальностей.
Адміністративний вплив на міжнародну торгівлю здійснюється також за допомогою нетарифних методів регулювання зовнішньоторговельної діяльності. До них належать ліцензування та квотування імпортно-експортних операцій.
Ліцензування — це метод державного адміністративного регулювання зовнішньоторговельної діяльності шляхом видачі уповноваженими державними органами дозволів на здійснення експортно-імпортних операцій.
Експортні та імпортні ліцензії бувають:
- генеральна ліцензія — це спеціальний дозвіл, виданий уповноваженим органом або організацією суб'єктові міжнародної торгівлі на проведення експортно-імпортних операцій із визначеним товаром у довільній кількості або на довільну суму. Генеральна ліцензія може обмежуватися тільки конкретним періодом дії або регіоном, на який поширюється (країна, група країн).
- індивідуальна (разова) ліцензія — це одноразовий дозвіл на проведення конкретної комерційної операції щодо вказаної в ній кількості товару (на зазначену суму). Індивідуальна ліцензія містить дані про термін її дії та контрагента — одержувача товару.
Ліцензійна система базується на квотуванні (контингентуванні) експорту та імпорту окремих найменувань товарів.
Квота, або контингент, — це кількісне обмеження на певний період фізичного обсягу чи вартісного чітко визначеної номенклатури матеріальних благ, що ввозять або вивозяться з країни.
Економічне регулювання міжнародної оптової торгівлі ґрунтується на системі митних тарифів, податків і зборів. Митний тариф — це систематизований на основі товарної номенклатури обсяг відрахувань у дохід держави, що справляються при перетині товаром державного кордону (митного простору) країни. Базовою для митного тарифу є Гармонізована система опису і кодування товарів, що визнається і широко застосовується митними органами всього світу.
Митні тарифи можуть мати національний або міжнаціональний характер. Прикладом міжнаціонального митного тарифу є Єдиний митний тариф Європейського Союзу, що застосовується країнами-членами ЄС стосовно третіх країн.
Мита, внесені до митного тарифу, відрізняються за методом розрахунку. Якщо адвалерне мито збирається у відсотках від ціни одиниці або вартості усієї партії товару, то специфічне мито вираховується у певній сумі від маси, об'єму або одиниці товару, що перетинає кордон. Відносно рідко застосовується змішане мито, яке включає в себе адвалерні й спеціальні відрахування. Важливим економічним регулятором міжнародної торгівлі є так звані антидемпінгові мита. Вони запроваджуються, коли в країну ввозяться (імпортуються) товари за цінами, які є нижчими від Нормальних цін. Антидемпінгове мито встановлюється на суму заниження ввізної ціни товару проти нормальної ціни, за якою товар реалізується На внутрішньому ринку імпортера або на ринках третіх країн.
Податки і збори, що застосовуються у міжнародній оптовій торгівлі, Поділяються на прикордонні та внутрішні. Прикордонні податки — це непрямі податки, що мають зрівняльний характер (акциз, податок на додану вартість).
Внутрішні податки регулюються чинним податковим законодавством країни.
До митних зборів відносять: збір на відправлення митних процедур, збір на переміщення територією країни, гербовий, фітосанітарний, портовий та інші місцеві збори.
